Добрий дух «Стіни»: Сергій Жадан пам’яті Михайла Кабанова

Наприкінці лютого минулого року, себто, в один із перших днів повномасштабного вторгнення, ми стояли в Харкові на вулиці Римарській (чи не чекаючи на Жору, аби передати щось на його підрозділ), і раптом зауважили якийсь рух коло пабу «Стіна», якраз напроти. Підійшли, виявилось, що це Міша Кабанов — добрий дух «Стіни». Та й загалом — добрий дух харківських рок-н-рольних закладів. Міша з родиною перші дні війни жили в «Стіні», не знали, куди подітися. Сіли на барі, почали ділитися новинами, інакше кажучи — говорити ні про що. Мішин малий дивився на нас зі скептичним інтересом. Міш, — говорю, — бар без діла стоїть, давай вип’ємо. Не можу, — каже Міша, — мені ж фінансово звітувати. Я заплачу, — кажу, — після перемоги. Міша погодився — налив і мені, і собі.