Блаженної пам’яті покійному майдану присвячується! Не чокаясь…

Про покійний майдан сказано багато. Тим часом в Києві один з символів майдану – баба Параска – плаче коло Українського дому, через те, що колишній "бойовий побратим" Ющенко викинув свою останню палку прихильницю на вулицю. В нас же, в Харкові, присутній свій місцевий колорит.

 

Розгублені учасники харківських подій 2004 року знову зібралися на майдані. Але тепер вони вже схожі на недобите військо, яке замість помаранчевого бойового прапору з гаслом "Так!" викинуло білий прапор капітуляції з гаслом "Анти-Ю"

Навіть ді-джей доброволець, з тих хто морозив свій зад в наметах заради двох "Ю", не міг надати поминкам святкового настрою. За нещирими усмішками колишніх прихильників Віті та Юлі ховається розпач:"Що ж ми наробили?"

 

Ще однією знаковою подією п’ятиріччя майдану стало руйнування будівлі, в якій довгий час розміщувався помаранчевий штаб. Майно штабу було розпродане ще наприкінці літа, а самі "штабісти" розчинилися в просторі.

Руйнація будівлі помаранчевого штабу – закономірний фінал всеукраїнської комедії, останній цвях у гроб революції. До речі, комедію було постановлено за активної участі заокеанських фахівців. Можливо, тоді вони передбачали і нинішній фінал?

Тепер на місці помаранчевого штабу можна побачити лише великий котлован та одиноку трубу. В цей котлован на місці помаранчевого штабу будівельники зариють останні сподівання вцілілих учасників помаранчевих подій.

Тим часом, недалеко від котловану, за рогом, чудово почувають себе ті, хто за задумом помаранчевих ідеологів довго і надійно мали б сидіти у в’язницях. Свіжопофарбований штаб, Інфініті з водієм та охоронцем, супутниковий ретранслятор – що ще треба злодію, щоби зустріти старість?

Яйця, як засіб політичної боротьби, з тих пір лише виросли у розмірах та стали невід’ємною частиною краєвида нашого майдану. Загрози нашим біло-блакитним паханам вони вже не становлять.

 
На кістках же помаранчевої революції, вгодовані залишками її трупа, зросли "новітні політичні сили", які свого часу зрадили своїх помаранчевих керманичів, а тепер продають себе на всі лади. Хочеш – жовтенького, або біленького, або ще якогось? Кожному пропонують вони різнокольорову локшину, аби лише дістатися до влади. А за всим цим проглядає колір відбірного лайна. 

Не втрачайте надію побудувати потужну та заможну Українську державу – політичний та економічний центрі Європи!

"Свобода" – це єдина політична сила українців, а Олег Тягнибок – єдиний кандидат українського народу.

http://www.kharkiv.svoboda.org.ua/

Героям – слава! Українцям – сильна держава!