Арттерапія, танці, книги шрифтом Брайля: як працює інклюзивний хаб Харківської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва
Щочетверга до Харківської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва приходить молодь з інвалідністю. В інклюзивному хабі для них проводять безліч занять — від малювання до фінансової грамотності.
У жовтні харківську бібліотеку відзначили на конкурсі «Бібліотека року-2026» в номінації про інклюзію, а проєкт аудіоказок «Добрі історії для малечі» здобув перемогу в номінації «Найкращий медіапроєкт з української мови — 2026».
Про роботу хабу, заняття для дітей і молоді, книжки у доступних форматах та проблеми з фізичною доступністю бібліотеки «МедіаПорту» розповіла завідувачка сектору розвитку бібліотеки та зв’язків із громадськістю Наталія Саліна.
Арттерапія, танці та заняття з комп’ютером
Діти та молодь з інвалідністю приходять до бібліотеки вже понад 15 років. З частиною з них займаються змалку. Офіційно інклюзивний хаб відкрили у січні 2023 року. Однак регулярні зустрічі проводили і раніше — ще до повномасштабного вторгнення.
Зараз постійна група — близько 20 учасників — збирається щочетверга. До бібліотеки вони приходять разом із батьками.
«Кожен четвер у нас арттерапія, щось робимо з ними руками обов’язково: ліпимо, малюємо, складаємо, щось виготовляємо. А також ми проводимо різні пізнавальні заходи», — розповідає Наталія Саліна.
У бібліотеці використовують різні види арттерапії: малювання, ліплення, колажі, аплікації, музичні заняття, казки та театральні ігри. Раз на тиждень проводять танцювально-рухову терапію. Учасники також займаються глинотерапією, створюють художню мозаїку, розписують пряники, виготовляють цукерки, беруть участь у квестах, настільних іграх та екскурсіях.
Ще один напрям — каністерапія, заняття за участю собак. За словами Наталії Саліної, учасники хабу шиють ляльок, розписують фігурки з гіпсу, працюють із бісером та іншими матеріалами. Є в хабі також заняття з фінансової грамотності.
Окремо дітей навчають користуватися комп’ютером. Йдеться не лише про ігри чи розмальовки, а й складніші програми. Деякі відвідувачі хабу, наприклад, опанували Photoshop.
Допомагають і дітям, і батькам
До занять долучають не тільки бібліотекарів, а й волонтерів. Батьки учасників також об’єдналися в громадську організацію: разом із бібліотекою вони шукають ресурси для занять, пишуть грантові заявки.
Для батьків проводять окремі зустрічі та лекції. Деякі заходи проводять і для батьків, і для дітей.
«У нас багато лекцій для батьків. Ми запрошуємо різні організації, які говорять про працевлаштування, профорієнтацію, психологічне здоров’я, мінну безпеку. Такі заняття проводимо окремо і для дітей, і для батьків», — розповідає Наталія Саліна.
За її словами, бібліотека також організовує індивідуальну роботу дітей і батьків із психологом.
Бібліотека співпрацює з громадськими об’єднаннями, спеціалізованими закладами освіти, реабілітаційними центрами, інклюзивно-ресурсними центрами та благодійними фондами. Для обговорення проблем і потреб різних груп організовують круглі столи, дискусійні зустрічі.
12 листопада організували зустріч із фахівцями, які працюють у сфері інклюзії. Вони мають обговорити, яких послуг і можливостей бракує та що можна змінити.
Хочуть створити книжки «простою мовою»
Ще один напрям, над яким працює бібліотека, — матеріали легкою для розуміння мовою. Йдеться про тексти, у яких інформацію пояснюють короткими й зрозумілими реченнями, без складних конструкцій, а також доповнюють малюнками.
Такі матеріали можуть бути корисними дітям з інтелектуальними порушеннями, яким складно сприймати довгі тексти та складні пояснення, зазначає Наталія Саліна.
Разом із батьками бібліотека хоче підготувати книги «простою мовою».
«Було б чудово зробити такі методичні посібники, наприклад, про те, як поводитися в бібліотеці, музеї. Якщо вони вийдуть класні, їх можна поширити на всю Україну. Усе пояснюється легкою, наскільки можливо простою мовою, із малюнками», — пояснює Наталія Саліна.
За її словами, бібліотека вже подавалася на грантові програми, щоб отримати фінансування на цей напрям. Одну заявку не підтримали, щодо іншої — чекають результату.
Сотня книжок шрифтом Брайля
У бібліотеці зібрали понад 100 книжок шрифтом Брайля. Частину придбали державним коштом, частину подарували друкарні, які видають літературу у такому форматі.
Такі книжки часто значно об’ємніші за звичайні.
«Якщо книжка надрукована шрифтом Брайля, то вона може виходити сімома томами. І одна така книжка може коштувати від п’яти до 15 тисяч гривень. Ми хочемо зробити на сайті, щоб ці книги могли замовляти і безкоштовно надсилати поштою. Тобто замовляють з якогось міста книжку, ми її відправляємо поштою. Людина прочитала і відправляє її назад», — пояснює Наталія Саліна.
Бібліотека намагається відновити співпрацю з організаціями, які працюють із дітьми з інвалідністю. До повномасштабної війни працівники їздили до спеціалізованих закладів, проводили заняття для дітей із порушеннями зору та тих, хто користується колісними кріслами. Після початку повномасштабного вторгнення частину таких закладів евакуювали.
Виклик — фізична доступність
У бібліотеці залишається проблема з фізичною доступністю. Будівля має незручні сходи. Є сходи й на шляху до приміщення укриття. Бібліотека шукає рішення, яке дозволило б облаштувати пандус. Зверталися до виробників, надсилали їм розміри та необхідні розрахунки, однак поки не знайшли тих, хто міг би виготовити конструкцію для цієї будівлі.
«Якщо казати про людей на кріслах колісних, то це дуже у нас складно. Я вже років 15 мрію, щоб у нас зробили пандус. У нас такі сходинки, що ніхто не береться. Я вже писала на заводи, щоб нам персонально якийсь зробили, але безрезультатно. Будівля — не дуже нова, сходинки не дуже зручні. Тому у нас ніхто не береться робити цей пандус. І це для нас проблема», — розповідає Наталія.
Коли до бібліотеки приїздять люди, які користуються колісними кріслами, їх заносять працівниці.
У бібліотеці сподіваються знайти рішення, яке дозволить людям із порушеннями опорно-рухового апарату самостійно потрапляти до приміщення та користуватися його просторами.
Читайте також: Жадан і savED запрошують дітей і підлітків на конкурс «Читай — Пиши»
























Залишити відповідь