Злагодженість на позиціях — більша за дружбу: історія побратимів-нацгвардійців, які боронять Харківщину

Президент України Володимир Зеленський відзначив почесною відзнакою «За мужність та відвагу» 5 Слобожанську бригаду Національної гвардії України. До Дня Національної гвардії, що відзначається 26 березня, розповідаємо історію двох нацгвардійців, які захищають Харківщину. Дмитро «Пікачу» та Андрій «Сімба» познайомилися під час проходження курсу молодого бійця ще 2021 року. Вже під час повномасштабної війни потрапили в один батальйон Національної гвардії України. Разом боронили Донеччину. У війську служать мінометниками та мають відзнаки за службу. 

На строкову службу Дмитро «Пікачу» прийшов восени 2021 року, за три місяці до того, як почалося російське вторгнення в Україну. Дмитру 26, він народився у Нікопольському районі Дніпропетровської області. Служить командиром обслуги міномета, спеціальність обирав сам:

«Ще, навіть, до армії було цікаво, що таке артилерія, ракетні війська, типу такого. Це все математика, дуже цікаво».

Мінометником Дмитро працював на Донбасі й Харківщині. У розпорядженні військового був міномет калібру 82 мм. Та на Харківщині цей міномет пошкодили ворожі обстріли, каже Дмитро:

«Для боротьби з ворожою піхотою він ефективний колись був. Зараз потроху втрачає актуальність, тому що війна дронів. Але працює, хлопці працюють і міномет працює. На Харківщині я змінив на трохи більший калібр. Зараз на 120-мм мінометі».

x

Працювати навідниками стало простіше завдяки прогресу. Сучасні технології дозволяють скоріше працювати й точніше, переконався Дмитро:

«У нас є програмне забезпечення, яке це все робить. Планшети, програма все розраховує, враховує вітер і так далі. З метеостанції береться метеобюлетень. Раніше було набагато складніше, тому що треба було формулами рахувати».

Андрій на псевдо «Сімба» третій рік поспіль святкує день народження на позиціях. Йому 23 роки.

«Вже звик. Кожного року вороги «вітають» мене. Ворожі скиди були та FPV-дрони», — пригадує «подарунки» Андрій.

x

Військовий теж родом з Дніпропетровщини — Камʼянського. Став у стрій одразу після коледжу, розповідає Андрій:

«Вивчився на електромеханіка. Після школи вибирати було складно. А поки вчився, хотів стати економістом, після армії піти в університет, у майбутньому розвиватися у цій сфері».

На Донеччині Андрій отримав поранення.

«Я завозив хлопців на позиції на квадроциклі. І потрапив під мінометний обстріл. Міна 120 калібру попала неподалік квадроциклу, мене перекинуло повністю. Я зламав ключицю», — говорить військовий.

Після відновлення повернувся командиром розрахунку. Нині керує відділенням БпЛА мінометної батареї. За роки служби вдосконалював навички мінометника.

«Я вже багато кого навчив наведення та командирів. З усіма проблемами, маленькими чи великмими, я зможу допомогти, якщо виникнуть на позиціях. Як мінімум треба ознайомитись з цією програмою. Бо багато чого можна робити. І треба знати, що саме треба робити. Бо там корегування, похибка на повітря, на тяжкість міни, на різні порохи, все треба враховувати».

Пліч-о-пліч на бойових позиціях «Пікачу» і «Сімба» знову разом опинились на Донеччині.

«Ми один одного знали дуже добре. Тому що в минулому підрозділі служили разом. КМБ разом проходили. Ми ще з самого КМБ, з 2021 року з осені один одного знаємо. В одній казармі проходили. А потім так от вийшло. Я приїхав і мені кажуть: «У тебе буде навідник «Сімба». Без питань!» — пригадує «Пікачу».

«Мені подобалось з ним працювати. Колектив був злагоджений. І розуміли один одного з пів слова. Були один за одного горою. Щоразу допомагали. Якщо потрібна була допомога. Коли я став командиром розрахунку він мені також допомагав – чогось навчив, щось я йому підказував», — доповнює побратима «Сімба».

«Пікачу» згадує один з найважчих днів на позиціях:

«У нас була така антидронова пушка і нам треба було прикривати піхоту. З «Сімбою» сиділи. І той день такий важкий був. Багато часу знаходились на дворі, це небезпечно. А потім треба було ще по ночі походити, знайти нашу піхоту, донести їм інформацію, тому що вони не виходили на зв’язок. І у нас того дня зміна була. Наша машина під’їжджає, вже почали зустрічати мінометом. Поки ми то все перевантажуємо, міни скидуємо і так далі, «Сімба» кричить: «FPV!». Ми від машини всі порозбігались. Перший день тоді поставили РЕБ, до речі, на машину. Як відчували! І FPV поряд ліг. І потім ми під міномети, під FPV виїжджали звідти. Трохи викинуло нас там. Професіоналізм «Сімби» в кермувані трохи допоміг».

Злагодженість на позиціях — це більше за дружбу, переконаний «Сімба»:

«Друг у цивільному — це просто людина, яку ти добре знаєш і все. А побратим — це та людина, яка може тебе витягнути з пекла, або ти його. І ти розумієш, що він зробить все, щоб врятувати. Так само, як і ти його. Взаємодопомога і підтримка у побратимів є постійно. Бо без цього дуже важко!»

Читайте також: Як нацгвардійці охороняють Харків від російських «шахедів»: фоторепортаж