Зеленський у новорічному привітанні назвав свою «головну ціль»
Президент України Володимир Зеленський називає закінчення війни на сході України своєю головною метою.
Про це глава держави сказав у новорічному привітанні в ніч з 31 грудня на 1 січня.
«Нарешті є дорога» — могли сказати всі ми в усій Україні. «Нарешті у нас нормальна зарплата» — змогли сказати наші лікарі. У новому році, тобто через декілька хвилин, вона зросте вдвічі. Це ще не та сума, якою можна пишатися. Але вже не та, за яку дуже соромно. Ми не можемо, на жаль, сказати цього року те ж саме про наших учителів. І це мій біль. Я дуже хочу, аби ми могли все це сказати наступного року. І це моя ціль. І, на жаль, не всі українці хочуть вакцинуватися — ми такі, ми українці. І це наш спільний біль. І, на жаль, ми поки що не закінчили війну на сході нашої держави. І це — моя головна ціль. Саме тому я говорю «поки що». Тому що наступний рік точно буде кращим! Я впевнений у цьому! Головне, щоб усі ви, усі ми були живі й здорові», — сказав Володимир Зеленський.
Святкове звернення президент записав у Маріїнському палаці за одним столом з українцями, які представляють різні сфери — екстрені служби, промисловість, освіту, спорт, медицину, культуру, армію.
«Ми не забули своїх ветеранів. І в наступному році вони забудуть слова «квартирна черга». І фото з побратимами, разом з якими боронили власну землю, повісити у власному житлі зможуть усі ветерани війни на Донбасі. А одразу за ними — всі наші військові. Вірю, це буде фото з мирного Донецька, Луганська, Криму», — сказав Зеленський.
Серед харків’ян, які взяли участь у записі звернення, були вчитель фізики Ілля Гельфгат та плавець-паралімпієць Максим Крипак. У 2021 році вони стали Героями України.
Наприкінці привітання президент висловився російською: «Щоб сусіди в гості до нас — з холодцем і з пляшкою, а не зі зброєю й без стуку. І щоб друзі — і щоб вони були справжні, які готові битися за тебе, — не у Твіттері, а поруч. І щоб родичі приїжджали. І щоб приїжджали частіше. З Донбасу, з Криму. Але не в гості, а до себе, поверталися додому, адже всі ми — одна сім’я. І Донбас, і Крим. И как только мы уберем линию разграничения в голове, она исчезнет и на карте».