Збив жінку на зупинці та вийшов під заставу: справу про ДТП під Харковом передали до суду
Тетяна Гонтаренко показує фотографії 40-річної доньки Інни. На знімках вона поруч із чоловіком та дітьми — тут їхній дім, родинні застілля, подорожі. Ревізорка мережі супермаркетів Інна Мацала часто їздила у робочі відрядження. І того дня, коли сталася аварія, вирушала на Полтавщину.
«Бачила свою смерть»
12 травня на трасі поблизу Коротича Інна очікувала машину з колегами.
«Маленький дощик моросив… Вона розмовляла з батьком. Саша [батько] каже: «Зайди на зупинку, не мокни». Вона зайшла і чекала своїх колег. Чекала, та не дочекалася», — каже мати загиблої Тетяна Гонтаренко.
Близько 13:25 у зупинку врізався позашляховик.
На місце аварії приїхав чоловік Інни, інші родичі. Нічого вдіяти вони вже не могли — бетонна конструкція, яку збив автомобіль, смертельно травмувала жінку.
«Дитина бачила свою смерть. Коли вона з татом розмовляла, вона каже: «Боже! Блін-блін» — і все. Машина стояла десь у кущах, зупинка знесена, Інна була придавлена плитами», — продовжує Тетяна.
Без матері залишилися двоє дітей — старшому сину Інни Нікіті сімнадцять, молодшому Єгору виповнилося тринадцять.
«В день похорону молодшому було 13 років. Був день народження. Мама перед цим замовила торт у Люботині, мама скупилася. Мама поспішала, що приїде з відрядження, накриє стіл. Вона завжди пече і торти, і пиріжки, смачно готує… Мали бути гості», — згадує Тетяна Гонтаренко і плаче.
Заради онуків батьки загиблої добиватимуться компенсації через суд.
«Я розумію, що я доньку не поверну, а по-людськи? Як ми будемо піднімати дітей? Я за те, щоб була якась матеріальна допомога. Не мені, а дітям!» — говорить Тетяна.
Про доньку пані Тетяна говорить у теперішньому часі, називає «золотою рибкою», годувальницею. Щоб підтримувати велику сім’ю, однієї лише зарплати чоловіка Інни, помічника машиніста, та пенсії батьків замало.
Обставини ДТП: дані слідства
Після аварії водія автомобіля, підприємця з Люботина Сергія Гайдаша, одразу затримали. Наступного дня оголосили підозру у порушенні правил безпеки дорожнього руху (ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України).
Гайдаш їхав за кермом власного позашляховика Zeekr X7 (автомобіль преміумкласу китайського бренду, що входить до складу холдингу Geely). Водій прямував по трасі «Київ — Харків — Довжанський» з боку Пісочина у напрямку Люботина та, як встановило слідство, не врахував дорожньої ситуації й не обрав «безпечної швидкості».
«Під час руху в районі 467 км+100 м даної автодороги водій ОСОБА_5, діючи необережно, не врахував дорожню обстановку у вигляді дощу та мокрої дороги, не обрав для себе безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух свого автомобіля, втратив контроль над керуванням свого автомобіля, чим грубо порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху […] та допустив виїзд автомобіля за межі правого краю дороги з подальшим наїздом на будівлю зупинки громадського транспорту, де в цей момент, в її приміщенні в очікуванні автобуса, перебувала громадянка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2», — йшлося у клопотанні прокурора про обрання запобіжного заходу.
За словами потерпілих, у матеріалах справи є висновок експертизи, згідно з яким швидкість машини складала 154 км/год. Допустима швидкість на цьому відрізку траси — 50 км/год.
«Позиція обвинуваченого змінювалася під час досудового розслідування. Під час першого допиту він надавав покази, що він повністю визнає свою провину, і він хотів перевірити гальмівну систему в цьому автомобілі Zeekr, який він нещодавно придбав, — розповідає представник потерпілої родини Максим Журавльов. — Є свідки, які приїжджали на місце ДТП, це родичі загиблої, вони допитані під час досудового розслідування, і вони чули, як він казав про те: «Я хотів перевірити, начебто там є така гальмівна система, яка сама на мокрій трасі гальмує». Потім його позиція змінилася. Він зазначав, що начебто був якийсь перехожий, який перебігав дорогу і йому завадив нормально зреагувати на цю ситуацію».
«Орган досудового розслідування встановив всіх свідків, які проїжджали під час цієї дорожньо-транспортної пригоди. Жодних перехожих на той час не було. Тому ми вважаємо, що це просто спосіб уникнути кримінальної відповідальності», — каже адвокат.
Затримали та відпустили
Запобіжний захід Гайдашу 14 травня обирав Київський районний суд Харкова. З ухвали суду відомо, що на засіданні прокурор та слідчий просили взяти водія під варту, проте не виступали проти визначення застави для підозрюваного.
«Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки він тікати нікуди не збирається, просить врахувати його сімейний стан, наявність роботи, дітей, батьків, захворювання. Також, зазначив, що він свою провину визнає, кається, що так сталося, готовий відшкодовувати шкоду потерпілим», — зазначено в ухвалі.
Захисник підозрюваного просив домашнього арешту та не заперечував проти застави. За підозрюваного заступився секретар Люботинської міськради та місцевий депутат (обраний від нині забороненої партії «Опозиційна платформа — за життя») Володимир Гречко — хотів взяти Гайдаша на поруки, «позитивно охарактеризувавши підозрюваного».
Зрештою слідча суддя Яна Губська, «враховуючи позицію прокурора і слідчого», «позитивні дані» про підозрюваного, відпустив водія під заставу в сумі 121 тисяча гривень.
«…він є громадянином України, є ФОП, раніше не судимий, одружений, позитивно характеризується за місцем роботи та секретарем міської ради м. Люботин, має на утриманні неповнолітнього сина, піклується про онуку від померлого сина, під час ДТП перебував у тверезому стані, має ряд захворювань, з приводу яких лікується. За представленими даними, повнолітній син підозрюваного, перебуваючи в лавах ЗСУ загинув в Донецькій області 07.08.2023 року», — вказано в ухвалі суду.
Суд поклав на підозрюваного обов’язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися з Люботина без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими; здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Позиція сім’ї загиблої
Тетяна Гонтаренко згадує день загибелі доньки похвилинно. Каже, що чоловік Інни Дмитро завжди її проводжав і зустрічав.
«Доки вона не поїде, він її не залишав. Того дня йому теж треба було їхати на роботу, Інна сказала: «Відпочинь перед роботою». Він тільки додому приїхав, під’їхала машина з колегами [на місце ДТП] і зателефонували Дімі, сказали: «Дімо, приїжджай, Інни вже немає», — згадує Тетяна.
Тетяна не могла повірити у те, що сталася ДТП:
«Я думала, що це зупинка у Коротичі, там зупинка металева, з профіля, профнастилу. Думала, може, руку чи ногу поцарапала, зламала. Ніхто не думав, що вона загинула. А мені дзвонять і кажуть: «Тітко Таню, Інни немає». «Як немає? — кажу, — швидку викликай!». Кажуть: «Тітко Таню, вже і швидка тут, поліція тут. Інни немає».
Згодом після аварії підозрюваний приїжджав до батьків загиблої, проте, за словами Тетяни Гонтаренко, навіть не вибачився.
«Коли він під’їхав до двору, він сказав, що він учасник ДТП, але він не сказав: «Вибачте, я не впорався з керуванням» або щось подібне. «А що ви від мене хочете? Хочете посадити? Ну посадіть. Ну відсиджу я три роки не більше». Це така зухвалість!» — каже мати загиблої.
«Якесь покарання має бути! Чи все можна робити безкарно?» — додає Олександр Гонтаренко, батько загиблої.
Тетяна переказує, що ще їй говорив підозрюваний: «У мене двоє дітей, у мене син загинув на війні». Я кажу: «Царство небесне йому, шана і подяка герою, захиснику, а в нас — двоє онуків».
Сім’я Інни Мацали заявила до суду три цивільні позови по 2 млн грн — від матері, батька й чоловіка загиблої.
Чекали засідання
Розслідування справи завершили до 1 серпня. Підготовче засідання у Харківському райсуді призначили на 19 серпня. Саме на ньому представник потерпілих Максим Журавльов хотів порушити питання зміни запобіжного заходу «на будь-який більш жорсткий».
«Ми не погодилися із заставою у 121 тисячу гривень. Намагалися оскаржувати до Харківського апеляційного суду, потім до Верховного, але, на жаль, нам надали відмову, навіть не відкрили провадження, оскільки закон не дозволяє потерпілим оскаржувати такі судові рішення», — пояснює адвокат.
Потерпіла сторона вважає запобіжний захід «надлегким».
«Я дуже здивований, що прокуратура не оскаржувала цей запобіжний захід. Ба більше, з судового рішення про застосування запобіжного заходу, я зрозумів, що вони навіть погоджувалися, що така застава — це норм. Насторожила і процесуальна поведінка обвинуваченого. За словами потерпілих, він під’їжджав до них, казав, начебто «я нічого не боюсь, мені нічого не буде, в мене бізнес і таке інше». Жодного слова вибачення і жодної пропозиції відшкодувати якимсь чином моральну шкоду. Крім того, я вважаю, що оскільки обвинувальний акт скерований до суду, є достатні підстави вважати, що є ризики втечі обвинуваченого, оскільки йому загрожує до 8 років позбавлення волі. Є ризик того, що будуть тиснути на свідків, на потерпілих, експертів», — припускає адвокат.
19 серпня батьки загиблої та її чоловік майже три години чекали початку підготовчого засідання. Суддя Марина Омельник була зайнята в іншому засіданні.
Очікуючи на початок, адвокат Журавльов звернув увагу, що обвинуваченого у будівлі суду не було. Представник потерпілих склав заяву на ім’я судді та «просив констатувати відсутність Гайдаша, що може бути підставою для зміни запобіжного заходу».
Невдовзі після передачі заяви до канцелярії обвинувачений у супроводі захисниці раптово з’явився в суд. Охорона його пропустила, щоб відмітитися, хоча на годиннику було вже за п’яту. Батьки загиблої обурилися цьому й намагалися завадити — зверталися до секретаря. Та сказала, що перед початком засідання один із захисників попереджав, що «усі на місці».
Що каже обвинувачений
Захисниця Гайдаша Юлія Пашкова сказала, що коментарі журналістам нададуть «трішки пізніше». Сам обвинувачений журналістів уникав.
-
-
-
Звернення репортерів й прохання зупинитися він проігнорував. На питання, чи приїжджав до батьків загиблої, чи тиснув на них, відповів: «Я не знаю, про що ви говорите». Щодо провини у ДТП сказав: «Я дуже жалкую».
Потерпілі побоюються, що за спливом строку покладених на обвинуваченого обов’язків, він може втекти й уникнути покарання. Допоки суддя у нарадчій кімнаті в іншій справі, дата підготовчого засідання невідома.