Захист у справі про аварію біля Коротича заявив про пішохода на трасі перед ДТП: що кажуть свідок та експерти
У Харківському районному суді триває розгляд справи про аварію, внаслідок якої 12 травня 2025 року на трасі під Харковом загинула 40-річна Інна Мацала з селища Коротич. Її разом з бетонною зупинкою збив позашляховик Zeekr під керуванням підприємця з Люботина Сергія Гайдаша. На черговому засіданні 27 березня суд продовжив дію покладених на водія обов’язків і допитав свідка та експертів.
Пішохід на трасі? Свідок не підтверджує
Поліцейський Олександр Ткаченко — свідок у справі. Він їхав на службовому автомобілі Renault Duster з Коротича у Харків, у зустрічному напрямку водію Zeekr. Моменту ДТП поліцейський не застав. Та за деякий час після аварії Ткаченка викликав слідчий — питав, чи бачив він нібито пішохода, який перед аварією (як згодом повідомив обвинувачений) створив перешкоду на трасі.
«Переглянувши відео, я впевнений в тому, що ніякого перехожого не було», — сказав Олександр Ткаченко.
Як доказ цього він згадує, що у момент, про який йдеться, його автомобіль набирав швидкість, а не навпаки.
«І на відео це дуже гарно видно. Тому ніякого перехожого перед моїм автомобілем не могло бути», — упевнений свідок.
Поліцейський розповів, що була світла пора доби, місцями після дощу дорога була мокрою.
«Траса була на окремих ділянках після дощу, але дощу не було», — сказав Ткаченко.
Адвокати обвинуваченого уточнювали рух автомобіля свідка.
— На ваш погляд, скільки була дистанція від місця вашого як водія до відбійника? — спитав захисник Гайдаша Дмитро Ціпліцький.
— Десь приблизно ширина полоси — 4-4,5 метри. Тобто близько метрів 12.
— Десь близько 12 м.
— Я ж кажу, я з лінійкою не міряв.
— Ви зробили маневр — поворот праворуч, рухалися у правому ряду, можливо, до заправки, яка знаходилася через щонайменше шість полос на протилежному боці. Десь 100-150 метрів. Скажіть, ви всі ці 100-150 метрів їхали з повернутого наліво головою і дивилися на відбійник?
— Це була світла доба, але ніякого туману або пасмурної погоди, що би заважало руку, я не бачив… Але я впевнений в тому, що коли я пересуваюсь цією швидкісною трасою і все, що проходить вздовж дороги, або йдуть люди, я на це звертаю увагу. Звертаю увагу не як працівник поліції, а як водій. Або ця людина може побігти на зустріч дорозі.
Адвокат наполягав, щоб свідок відповів, чи могла все-таки на трасі бути людина — наприклад, раніше.
— Чи допускаєте ви, що особа могла перелазити відбійник після того, як ви проїхали, а не в момент вашого проїзду? — спитав Ципліцький.
Прокурор Віталій Хірний попросив зняти це питання — відповідь була би припущенням.
— Чи категорично ви стверджуєте, що не могло бути пішохода? — продовжив Ципліцький.
— Я стверджую, що на той момент, коли я проїздив цю ділянку, я не бачив людину, — відповів свідок.
— Тобто в ті декілька секунд?
— Так.
«Свідок чітко зазначив, сказав категорично, однозначно, що ніякого пішохода там не було, це просто придумано… Я хочу зазначити, що в первинних поясненнях Гайдаша ніяких пішоходів чи щось такого не було. Ця версія була потім придумана стороною захисту, щоб ввести слідство в оману», — висловився представник потерпілого Максим Журавльов.
Швидкість та аквапланування: що встановили експерти
Наступним допитали судового експерта відео-, звукозапису Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Олександра Татьянченка, який досліджував відео ДТП на предмет можливого монтажу — монтажу не виявили. Також експерт робив розкадрування відео на доручення іншого колеги з НДКЕЦ — Кирила Меркулова.
Саме до Меркулова, якого допитували слідом, у захисту було найбільше питань. Він є співавтором двох комплексних експертиз та автором автотехнічної. Розрахунки показали, що водій Сергій Гайдаш їхав зі швидкістю 154 км/год при допустимій (згідно встановленого на момент ДТП дорожного знаку) швидкості у 50 км/год.
Спочатку захист звернув увагу на вказане в експертизі явище «аквапланування» — втрату керованості на мокрій дорозі.
— Дослівно там зазначено, витяг з постанови: «Водій Гайдаш, керуючи власним автомобілем, не врахував мокре дорожнє полотно, […], який в акваплануванні виїхав за межі правого краю дороги, де скоїв наїзд на перешкоду». […] Чому за наявності тих обставин, що відомо було із відео, із постанови слідчого про аквапланування, не проводилися вами розрахунки на предмет встановлення безпечної швидкості руху автомобіля по дорожньому покриттю, яке має шар води? — спитав адвокат Гайдаша Дмитро Ципліцький.
«Пункт 12.1 Правил дорожнього руху вказує, що під час вибору у встановлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, яка включає в себе стан покриття, вид покриття, наявність нашарування бруду, води, снігу, льоду тощо, і особливості вантажу, що перевозиться транспортним засобом, щоб мати змогу постійно безпечно керувати транспортним засобом. Цей пункт включає в себе всі ці вихідні дані, зазначені слідчим», — відповів Меркулов.
— Це ваша відповідь?
— Так, тому що слідчий вказав певний механізм, виходячи з якого, аналізуючи відеозапис, вихідні дані, матеріали кримінального провадження, ми дійшли до висновку, що водій повинен був керуватися цим пунктом Правил дорожнього руху.
Захисників цікавило, чи взагалі містять Правила дорожнього руху поняття «аквапланування». Експерт пояснив, що у загальних термінах ПДР такого поняття немає, воно є загальновідомим.
«Це загальновідоме поняття, яке може включати механізм дорожньо-транспортної пригоди […]. Є розуміння про безпечну швидкість руху, про технічний стан транспортного засобу, про вимоги пункту, який регламентує рух транспортних засобів. Тобто при безпечній швидкості руху, при безпечних прийомах керування, даної дорожньої транспортної пригоди не відбувається», — сказав експерт.
— Чи містять Правила дорожнього руху вимоги до водія, який потрапить в таке явище — аквапланування?
— Так, пункт 12.1 вказує, як повинен діяти.
— Ні, це дії «до». Вони кажуть, що він повинен обачно, розуміючи в тому числі стан дорожнього покриття. А коли особа вже потрапила у таке явище, тобто все, машина вже в заносі, давайте так казати. Правила дорожнього руху регламентують? Можливо, якийсь пункт, яким чином він повинен виходити?
— Є причинно-наслідковий зв’язок між діями водія та ДТП. Оскільки вимоги пункту 12.1 водієм не були дотримані, то відбулася вказана дорожньо-транспортна пригода, яка призвела в тому числі до аквапланування. І перевертання, і виїзд за межі провізної частини — все це міститься після того, що водій не впорався з керуванням.
Захисник Ципліцький спитав, чи існують методики дослідження аквапланування та чому їх не провели.
«Є методики дослідження руху транспортних засобів, виходячи з яких з урахуванням коефіцієнту щеплення, проводяться розрахунки, дослідження тощо. Однак в даній дорожній транспортній ситуації розрахунки для цього не потрібні, оскільки для проведення дослідження та технічної оцінки дій ми вказуємо, якими вимогами пункту Правил дорожнього руху водій повинен керуватися», — відповів Меркулов.
Експерт також додав, що для оцінки дій водія йому вистачало наявних даних.
— Якщо б водій їхав з не максимально встановленою швидкістю — 30, 40, 50 км, чи сталося б аквапланування, чи ні? Експертиза не дає однозначної відповіді, — вважає Ципліцький.
— Експертиза дає однозначну відповідь, як повинен був рухатись водій і які вимоги пунктів Правил дорожнього руху він повинен виконувати. Можна не впоратися з керуванням і при швидкості 5 км/год, перевернутися і вбитися. Тут швидкість 150-100 в даній дорожній обстановці не має кінцевого значення, оскільки водій повинен був виконувати вимоги п. 12.1. […]
Повинен був керуватися такими вимогами: 12.1, 12.9 б, дорожнього знаку 3.29. Однак технічна можливість визначалася виконанням вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху. І в дослідницькій частині висновку я написав: оскільки, рухаючись з такою-то швидкістю, водій перевищив допустиму швидкість на даній ділянці дороги, однак уникнення та технічна можливість запобігання даної ДТП для водія визначалась вимогами виконання пункту 12.1 Правил дорожнього руху. І ці невідповідності з технічної точки зору знаходились у причинному зв’язку з настанням ДТП.
Ще одне питання, яке турбувало захист, стосувалося розрахунків швидкості.
— Попередній ваш колега пояснив, що він за вашим дорученням робив розкадровку, стоп-кадри за цією програмою. 20 стоп-кадрів робив ваш колега, — нагадав Ципліцькій. — А червону лінію, яку ви бачите на зазначених мною зображеннях, проводили вже ви. Тоді у мене питання: якщо в експертному висновку ви зазначаєте, що для розрахунку ви берете величину колісної бази, при цьому червона лінія, зокрема, на зображенні 24, нижньому, зміщена з центру. З заднього колеса автомобіля до заднього бампера. При тому на 23-му лінія проходить дійсно по центру переднього колеса. Чому таким чином ви зазначаєте одну величину, а на стоп-кадрах не відповідає заданій колісній базі?
Кирило Меркулов пояснив, що, крім колісної бази, враховував радіус колеса.
«Там ще радіус колеса був використаний. І далі, згідно формул, — я розумію, якщо ви не технар, — важко зрозуміти цю формулу. Тут є і радіус колеса, і величина колісної бази. І з урахуванням кадрів ми розрахували цю швидкість», — пояснив Меркулов.
Він упевнений, що лінії проведені коректно.
— У мене чітко видно, я використовував чітко радіус колеса, — сказав експерт.
— Верхній кадр, чітко. Питань немає. Проходить червона лінія. Нижній кадр — ну ледь резину чіпляє, можливо, — не погоджується Ципліцкьий.
— Так тому ж вона і чіпляє резину. Вона ж для розрахунків — це половина діаметру колеса. Це радіус… Тобто за задньою віссю, з урахуванням радіуса колеса. Це спеціально так зроблено.
Захист цікавило, чому експерт визначав швидкість з прив’язкою до сталих об’єктів (стовпчиків) за одними стоп-кадрами, а не іншими, більш якісними.
«Проведення розрахунків, вибір методик належить до компетенції експерта, який проводить дослідження. В даному випадку максимально об’єктивно та інформативно було провести дослідження, використовуючи колісну базу та радіус колеса. Як я пояснив раніше, автомобіль рухається, є переміщення відносно об’єктів, і не є можливим завжди відносно чітких орієнтирів використати значення довжини цієї та розрахувати швидкість. В даному випадку мені необхідно було та достатньо було провести вищезазначені розрахунки», — пояснив експерт.
— Ви кажете, що вам достатньо лише два стоп-кадри, коли ми бачимо на відео щонайменше зо два десятки зовнішніх інших прив’язок, де більш детально можна вираховувати швидкість, — наполягав захисник.
Цю тезу захисника представник потерпілого Максим Журавльов назвав тиском, та експерт продовжив.
«Було би 500 формул, а результат був той же самий. Це було б збільшення об’єму дослідження, але висновок був той же самий. Нічого б не змінило», — відповів Меркулов.
Що зі знаком?
Окреме питання захисту стосувалося дорожніх знаків. Експертиза показала, що на трасі стояв знак обмеження швидкості 50 км/год, хоча допустимою на цій ділянці, за проведеною під час досудового розслідування експертизою, є 90 км/год.
— Згідно тієї експертизи, яка каже нам, що відповідно до норм та правил, там повинні були встановлені знаки, де обмеження швидкості на ділянці було 90 км/год, плюс ось ці — не знаю, як правильно називати — льготні «плюс 20 км/год» (йдеться про допустимі до 20 км/год, за які не штрафують — ред.). Тобто у вихідних даних, які вам надавав слідчий весь час, але не маючи цієї експертизи, ставилася максимальна швидкість 50. З цієї експертизи, яку ми досліджували з усіма встановленнями, що була 90. Я розумію, що 154 км/год — в будь-якому випадку, якщо вона вірно встановлена, це більше, ніж і 90, і 110, і 50, і 70. Але чому ви не врахували чи врахували і яким чином, що встановлені дорожні знаки не відповідали вимогам Правил дорожнього руху? — спитав Ципліцький.
— Тому що мені чітко було зазначено, яка максимально допустима швидкість на даній ділянці дороги, із якої я проводив розрахунки, — пояснив експерт. — Експерт не має права обирати інші вихідні дані.
Представник потерпілого Максим Журавльов уточнив: «Якщо встановлений дорожній знак, наприклад, обмеження швидкості 50 км/год на цій ділянці, але він там начебто встановлений з порушенням якихось вимог, водій все одно повинен виконувати цей дорожній знак?».
— Так, при русі водій повинен керуватися вимогами дорожніх знаків, дорожньої розмітки. Я як водій, коли їду, я ж не можу розуміти, правильний він чи неправильний. Я виконую ці вимоги, — відповів Меркулов.
Захисниця обвинуваченого Юлія Пашкова спитала експерта, де це зазначено: «Якщо знаки встановлені невідомо, законно чи незаконно, що ми повинні їх дотримуватися… Я хочу зрозуміти, це десь зазначено?».
— У Правилах зазначено, що повинен керуватися вимог дорожньої розмитки та дорожніх знаків. У Правилах дорожнього руху.
Одне питання поставив і сам обвинувачений:
— Коли водій в’їжджає на автостраду… Водій, який рухається у лівій смузі, на якій стороні мають стояти знаки? З лівої чи з правої сторони? — спитав Гайдаш.
— Я не дорожник, тому я не вказую, на якій стороні повинен стояти дорожний знак, — відповів експерт.
У допит втрутився потерпілий Олександр Гонтаренко, батько загиблої Інни Мацали.
— А там автострада? У Коротичі автострада, да?
— Коротич — це деревня, — сказав обвинувачений Сергій Гайдаш.
Що далі
Після допитів свідка та експертів суд підтримав клопотання прокурора про продовження ще на два місяці дії обов’язків, покладених на Гайдаша, та оголосив перерву.
На думку представника потерпілого Максима Журавльова, допитані у суді 27 березня спростували версію захисту про «пішохода на дорозі».
«Коли тривало досудове слідство, після двох чи трьох місяців проведення досудового розслідування, з’явилася ця версія [обвинуваченого Гайдаша], що начебто перебував пішохід, і цей перебігаючий пішохід завадив йому нормально зреагувати на дорожню обстановку. Ця версія повністю спростована свідком, відеозаписами. Це спосіб затягування кримінального провадження і спосіб уникнути кримінальної відповідальності», — вважає Журавльов.
Прокурор Віталій Хірний каже, що не має зауважень до експертиз. Щодо дорожнього знаку на трасі у 50 км/год зазначає: водій мав виконувати його вимоги.
«Те, що було проведено на стадії досудового розслідування, нас задовольняє. Сподіваємося, що у нас залишився допит обвинуваченого і судові дебати», — сказав «МедіаПорту» прокурор.
Чи готує захист клопотання — наприклад, про додаткові експертизи — Дмитро Ципліцький не підтвердив, але сказав, що цього не виключає.
Відеорепортаж із засідання дивіться згодом на MediaPort в YouTube