Захист екстреної допомоги: як реагують на загрозу дронів після загибелі медиків на Харківщині
У Харківській обласній військовій адміністрації обіцяють розвивати «всі можливі способи захисту» автомобілів бригад екстреної медичної допомоги, які працюють на прифронтових територіях. Звернути на цю проблему окрему увагу та пришвидшити цей процес змусив черговий обстріл — 15 березня внаслідок удару дрона у Великобурлуцькій громаді на Харківщині загинули екстрений медичний технік Олег Журавльов та лікар Дмитро Колесник.
«Ще вчора ми сподівалися, що виглядати схожими на військових небезпечно. Сьогодні прийшли до тієї межі, коли і РЕБ на даху, і “мангали”», — визнав потреби директор харківської екстренки Віктор Забашта на засіданні профільного парламентського комітету 27 березня. Питання безпеки екстренки до порядку денного комітету включили після скарг медиків, які отримали журналісти й озвучили голові комітету.
MediaPort розповідає, з якими викликами стикається екстрена медицина у прифронтових регіонах і до яких висновків дійшли у владі після чергових ударів по швидких.
Контекст
«Забезпечте їх РЕБами, якщо ви їх відправляєте. Виділіть кошти. Захистіть медиків», — слова тітки загиблого Дмитра Колесника в один момент перервали тишу на похороні лікаря 22 березня.
Директор Центру екстреної медичної допомоги, присутні представники обласної адміністрації та облради лише мовчки знизали плечима.
«Зараз його [Дмитра] вже не повернеш, треба було все раніше робити», — сказав журналістам того дня батько загиблого лікаря Андрій Колесник.
Близьких та друзів загиблого лікаря обурила повільна, на їхнє переконання, реакція на виклики війни відповідальних за медицину структур. В облраді послалися на технічну та юридичну складність у перемовинах з партнерами. Про складнощі в отриманні таких систем розповідав журналістам і директор Центру Віктор Забашта. Конкретики він не розкривав, посилаючись на те, що це може бути вигідно російському агресору. Це позбавляє журналістів розуміння, якою є реальна потреба. Її можна було уявити хіба що за фактом — на вже уражених машинах швидкої видимого захисту не було.
На думку Віктора Забашти, у випадку з ударом по швидкій 15 березня навряд чи б захист допоміг. Він вказував на потужність удару і навіть долю.
— У бригади, яка потрапила під дрон, були детектори, так? І вони були в бронежилетах?
— Звичайно, звичайно. Все це було. Ну, це потужний дрон, який влучив у кабіну… На жаль, це доля, — відповів директор Центру журналістам у день прощання з Олегом Журавльовим.
Із розвитком дронів кілзона розширюється, безпілотники становлять небезпеку для усіх, не лише для медиків. Та екстреній допомозі доводиться перебувати у наближених до передової зонах часто, тож і її захист має становити пріоритет, впевнена однокласниця загиблого Дмитра Колесника Оксана Дудник. Її допис у соцмережах поширювали і медики, і блогери, і просто небайдужі. Зрештою, питання захисту медиків докотилося до профільного комітету Верховної Ради. Не в останню чергу — завдяки нав’язливості медіа.
У коментарі Радіо «Накипіло» 18 березня народний депутат і голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький дав публічну обіцянку всебічно розглянути проблему та запросити на засідання зацікавлені сторони. Обіцянки дотримався й виніс питання на розгляд 27 березня першим.
Яка ситуація в областях
Проблема захисту медиків від ударів дронів є актуальною для всіх прифронтових областей, і кожна з них вирішує її по-своєму. Засоби захисту автомобілів та виявлення дронів постачають екстренці переважно донори, лише подекуди у це вкладають кошти громади. Засідання профільного комітету, на якому побував MediaPort, підтвердило, що системної політики щодо всебічного захисту екстреної допомоги на прифронтових територіях не існує. Усі зусилля (або їхня відсутність) здебільшого — власні уявлення керівництва підприємств екстреної допомоги, місцевих управлінь та окремі проєкти МОЗ за підтримки благодійників.
Так, у Донецькій області просять хоча б детектори виявлення дронів.
«У нас немає броньованих автомобілів, працюємо поблизу фронту. Практично по всій території області FPV-дрони літають, бригади наражаються на небезпеку. Якщо буде можливість забезпечити бригади хоча б засобами виявлення дронів, це було б дуже добре», — повідомив представник з Донеччини.
На Дніпропетровщині потребують систем РЕБ та самостійно оцінюють безпекову обстановку — мають доступ до програми «Віраж-планшет».
«Ми пару місяців тому вийшли на командувача військового командування «Схід» і нарешті отримали дозвіл. І вже в нас є чотири планшети зі встановленими програмами «Віраж-планшет». Дуже допомагають: принаймні, “шахеди”, КАБи і літаки ми бачимо… На кожне розпорядження голови ОВА, крім того, я видаю своє розпорядження, і ми не посилаємо в ті зони, де примусова евакуація, наші бригади. Звідти вивозимо за допомогою ДСНС або за допомогою броньованих автомобілів «Білих Янголів», за що їм велика подяка», — розповів гендиректор Комунального некомерційного товариства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради Радій Шевченко.
На Запоріжжі мають дві машини з РЕБ, придбані волонтерами.
«У центрі дві карети вже обладнані РЕБами — волонтери допомогли… Наші всі пункти постійного базування знаходяться на території приблизно 10–20 км до ЛБЗ. І там працює ворог FPV на оптоволокні — від цього немає ніякого захисту. Крім броньованої техніки, а техніки у нас броньованої немає», — зазначила представниця із Запоріжжя.
Сумщина отримала автомобілі за підтримки МОЗ та Project Hope [в цьому проєкті також бере участь і Харківщина].
«Сумська область має броньовані автомобілі завдяки Віктору Кириловичу [Ляшку], Міністерству охорони здоров’я, завдяки гуманітарній місії Project Hope. Але хочу зазначати, що 21 лютого у нас було влучання в автомобіль екстреної медичної допомоги, де загинула наша парамедикиня Христина [з чоловіком-поліцейським — ред.], саме “Ланцетом”. “Ланцет” — це той безпілотний засіб, як сказали військові, для легкоброньованої техніки, тобто капсула, яка у нас є, вона б не врятувала», — сказала очільниця центру на Сумщині Людмила Чегринець.
-
-
-
Як гуманітарну допомогу Сумська область отримала три системи РЕБ та радиться із військовими щодо отримання детекторів дронів.
«Від FPV наші машини вже дуже часто тікали, були і поряд вибухи. І дуже велика потреба у детекторах виявлення дронів. Користуючись нагодою, буквально сьогодні ми знайшли такі детектори за порадою військових і забронювали 10 штук. Є представники МОЗ, щоб вони сказали про такі детектори, як Hunter. Ми хочемо (щонайменше їх зараз є 10 у наявності) спробувати їх закупити. Будемо сподіватися на всіляку підтримку, бо нам вона дуже потрібна», — звернулася Чегринець.
На Чернігівщині одна громада виділяє кошти на закупівлю детекторів дронів.
У Херсоні, що розташований впритул до окупантів, захищають антидроновими сітками підстанції екстреної допомоги. Системами РЕБ обладнані шість машин.
«З них чотири — уже слабенькі, двоканальні, один восьмиканальний, сучасний. Це потужні РЕБи, але у прибережній зоні військові просять їх не вмикати, тому що вони “гасять” і наші дрони, тому ми більше ними не користуємося. І, на жаль, і у прибережній зоні, і в місті Херсоні більшість уже FPV-дрони — це оптоволоконні», — сказав представник з Херсонщини.
«Звичайно, бронеавтомобілі — якщо вони були б адаптовані, але з механічною коробкою передач, не з автоматичною. Тому що якщо поломка з автоматичною, евакуацію самого автомобіля дуже складно проводити. І що хотів би попросити — це, звичайно, хоча б щоб кожна бригада була укомплектована засобами виявлення. У нас є шість “Чуйок” — це нам благодійний фонд подарував. Якщо можливо, щоб держава закупила “Чуйки” або “Хантери” для кожної бригади, то це було б здорово», — додав він.
Директор харківської екстренки Віктор Забашта на засіданні за участі колег з інших регіонів уперше дав розгорнуту інформацію щодо захисту швидких на Харківщині.
«На сьогодні у нас є три броньовані авто і 15 РЕБів, 8 сканерів. Звичайно, шоломами і бронежилетами ми були забезпечені ще у 2022 році стовідсотково. Проблеми існують. Сьогодні, на жаль, через трагедію, яка в нас трапилася, цей випадок набув розголосу, тому всі нам бажають допомогти, за що я дуже вдячний. І зараз уже практично сплачено 6 РЕБів, і 10 — договір підписала обласна військова адміністрація, дай Боже здоров’я Олегу Васильовичу Синєгубову, тож до цих 15 додасться ще 16. Ми на цьому не зупиняємося… Роботи ще багато», — сказав Забашта.
Він також повідомив, що сканерами (детекторами) дронів «не всі вміють і люблять користуватися».
«Щодо “мангалів” — я боюся, що на тих прифронтових вузьких дорогах нас і так то танк зачепить, то ще щось. Там дуже вузько, особливо на блокпостах. Ми будемо чіплятися. Я не знаю, це складне питання», — сумнівається Забашта.
Водночас директор харківської екстренки погодився: «Ще вчора ми сподівалися, що виглядати схожими на військових небезпечно. Сьогодні прийшли до тієї межі, коли і РЕБ на даху, і “мангали”».
Що повідомили у Міноборони та МОЗ
Запрошений на засідання профільного комітету представник Міністерства оборони Павло Каїка не бачить проблем для закупівлі РЕБ цивільними адміністраціями чи підприємствами.
«Рішення міністра не потрібно. Ви знаєте, що волонтери закуповують, вони теж цивільні, вони закуповують засоби РЕБ. Більше питання буде у використанні вже безпосередньо засобів усередині країни і близько до лінії бойового зіткнення, тому що там працюють наші засоби FPV, безпілотна авіація наша працює, і це питання узгодженості їхнього застосування з військовими, щоб не було, так би мовити, дружнього подавлення засобів РЕБ», — пояснив Каїка.
Він пояснив, що засоби РЕБ поділяються на пасивні та активні. Детальніше про це MediaPort писав в окремій новині.
«За запитом технічних спеціалістів або зацікавлених організацій і установ Міністерство оборони забезпечить надання розгорнутих тактико-технічних характеристик цих зразків зацікавленим сторонам, будь-яку потрібну технічну інформацію, а також зв’язок з виробниками цих зразків, щоб можна було їх закупити і встановити на машинах швидкої допомоги», — запевнив Каїка.
Фахівець Міноборони також підтвердив практичний сенс застосування на техніці захисних металевих конструкцій.
«Це вже якщо не спрацював РЕБ, то тоді вже “мангал” — останній засіб, який може перешкодити, завдати ураження. Він розсіює енергію вибуху. Як крайній засіб може бути, але при цьому треба проаналізувати, чи не завадить цей “мангал” виконанню основних функцій самого автомобіля», — відповів Каїка.
Як різні засоби захисту показують себе на практиці, готова поділитися командирка добровольчої організації «Госпітальєри» Яна Зінкевич, народна депутатка і членкиня парламентського комітету здоров’я нації.
«Ми евакуаційний підрозділ, у нас є і машини з “мангалами”, і з РЕБами, і з детекторами, і броньовані — взагалі всі різні види. Будь ласка, звертайтеся, ми, якщо що, проконсультуємо», — сказала на засіданні комітету Зінкевич.
Тим часом МОЗ уклало меморандум з благодійним фондом «Повернись живим», повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
«Тарас Чмут [голова фонду] сказав, що вони спробують через ці механізми переобладнати декілька автомобілів — десяток автомобілів — для того, щоб передати їх центрам екстреної медичної допомоги прифронтових територій», — сказав Ляшко.
За час повномасштабної війни МОЗ зміг купити бронеавтомобілі для Медичних сил ЗСУ в межах кампанії UNITED24.
«Окремо ми працюємо з міжнародними партнерами, оскільки є така можливість, коли існуючий автомобіль або екстреної медичної допомоги додатково укомплектовується бронею (так звана капсула), або існуючий броньований автомобіль переробляється під автомобіль екстреної медичної допомоги. І той, і той варіант — це несертифіковані автомобілі екстреної медичної допомоги, які офіційно не можуть бути закуплені, вони можуть бути тільки поставлені як гуманітарна допомога. І таких автомобілів є сьогодні сім у прифронтових територіях, які використовуються нашими центрами екстреної медичної допомоги», — пояснив Віктор Ляшко.
-
-
-
-
-
«Окремо, коли ми говоримо про РЕБ, нам також треба розуміння, чи це ефективний засіб використання зі сторони Міністерства оборони, які юридичні механізми, як його використовувати. У разі бюрократичних питань стосовно постанови Кабінету Міністрів України чи наказів профільних міністерств ми готові досить швидко це питання врегулювати. Я проводив уже декілька зустрічей з головами військових адміністрацій щодо потенційної можливості укомплектування автомобілів екстреної медичної допомоги засобами РЕБ. Наразі вони працюють над цим. І за результатами і на комітеті, я думаю, що ми можемо прийти до спільного рішення, щоб ті автомобілі, які їздять в зону можливої атаки FPV-дронів, були захищені або оснащені відповідними засобами радіоелектронної боротьби», — сказав міністр охорони здоров’я.
Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов повідомив, що говорив із Ляшком, щоб вирішити цю проблему «комплексно» — зокрема у питанні фінансування напрямку захисного обладнання. Поки розраховують на підтримку благодійників.
«Залишити людей без допомоги ми не маємо права. Звісно, що всі рішення щодо направлення автомобілів екстренки мають бути виваженими, наскільки це можливо, і це рішення безпосередньо керівника цього підприємства. Звичайно, ми маємо зробити все можливе, щоб персонал, автомобілі, водії були максимально захищені… І далі ми зараз будемо розвивати всі можливі способи захисту цих автомобілів. Ми будемо організовувати або за кошти області, або фонди. Ми зараз проводимо паралельно перемовини. Вчора зустрічалися з представниками Фонду Говарда Баффета», — сказав Синєгубов 27 березня.
Потреба у захисті машин екстреної допомоги на Харківщині залишається значною. За словами Синєгубова, передусім Харківщині необхідно обладнати 50 машин швидкої.