За роки війни Харківщина втратила половину молочного потенціалу — Асоціація виробників молока Інтерв'ю

Понад сотню корів, третину усього поголів’я, втратила ферма у селі Мокра Рокитна у Нововодолазькій громаді на Харківщині під час атаки російських дронів 28 квітня. Безпілотники знищили не лише тварин та корівники, а й вартісне обладнання. Від початку повномасштабного вторгнення ферма не вперше страждає від російських обстрілів. Загалом за понад три роки війни Харківщина, яка входила до трійки областей України, де виготовляли найбільше молока, втратила половину свого молочного потенціалу, каже заступниця генерального директора Асоціації виробників молока Олена Жупінас. Після чергового удару по Харківщині «МедіаПорт» розпитав її про наслідки атак для галузі та перспективи відновлення.

Що відомо Асоціації виробників молока про удари російської армії по фермах на Харківщині? Які наслідки несуть такі обстріли? 

До повномасштабного вторгнення Харківська область входила в топ-3 областей в Україні з виробництва молока. Вона займала третє місце за загальним об’ємом і поголів’ям корів саме на молочно-товарних фермах: станом на 1 січня 2022 року в області налічувалося 33 тисячі голів на молочно-товарних фермах. На жаль, за перший рік повномасштабної війни ми втратили 13 тисяч корів і вже на 1 січня 2023 року в області нараховувалося 20 тисяч. Попри усі ці втрати, молочарі Харківщини намагалися увесь час відбудовуватися, і за 2023 рік їм вдалося наростити поголів’я на 4 тисячі. Тобто вже на 1 січня 2024 року там нараховувалось 24 тисячі голів, але, на жаль, військові дії та масові обстріли саме молочно-товарних ферм протягом 2024 року знову знизили поголів’я до 17,5 тисяч. 

Треба сказати, що за роки війни Харківська область втратила 52% свого молочного потенціалу. Якщо говорити про виробництво молока, то у 2021 році в області було вироблено майже 250 тисяч тонн молока, а у 2024 — 140 тисяч тонн. Ми бачимо серйозне зниження як поголів’я, так і виробництва молока. З-поміж зруйнованих ферм в Україні понад 25% — це саме молочнотоварні ферми Харківщини. І це стосується усіх районів. Великі втрати понесли молочарі Золочівщини, Куп’янського, Ізюмського, Чугуївського, Волноваського районів. На жаль, цілеспрямовані масовані удари дуже часто призводять до повного руйнування ферм, де вже неможливо проводити відновлення. 

x

Що вам відомо про наслідки ударів по фермі у Нововодолазькій громаді?

Остання навала на ферму у Нововодолазькій громаді, яка відбулася 28 квітня, — це вже другий обстріл. І якщо під час першого, який був у 2024 році, на фермі були вражені господарські споруди, і втрати налічували десь два мільйони гривень, то останній обстріл був настільки масштабним, що, окрім споруд, господарство втратило понад 100 корів, доїльне обладнання, техніку. За попередніми підрахунками, цього разу збитки у десятки разів більші й складають понад 80 мільйонів гривень. 

У них хороша, дуже прогресивна ферма, на якій були встановлені доїльні роботи. Це модернізована сучасна ферма, яка відповідала європейським стандартам. Крім виробництва молока, вони ще займалися рослинництвом — вирощували кукурудзу, пшеницю. Першочергово постраждала саме молочно-товарна ферма, сучасна ферма з роботами. Вони продавали молоко на переробні підприємства Харківської області. А тепер втратили третину поголів’я.  

Така ситуація стосується й інших ферм Харківської області. Є просто героїчні ферми, які, попри обстріли, змогли відновитися, відновити виробництво молока, вийти на довоєнні показники. Не хочу говорити, які саме, щоб не наражати на небезпеку, тому що, на жаль, ворог прицільно б’є по молочно-товарних фермах, по сільськогосподарських підприємствах. 

Чому, на вашу думку, російські військові б’ють по фермах, сільськогосподарських підприємствах? Яка їхня мета? 

Росіяни б’ють прицільно по фермах для того, щоб посіяти паніку серед населення, адже молочно-товарна ферма — це основне місце роботи для місцевих жителів. Утративши роботу, люди починають думати про переїзд, переміщення. І це, звісно, величезний виклик для області, яка дуже мужньо стоїть. І ми віримо у те, що Харківська область буде однією з найперших, яка відновиться після цієї навали. 

Вони [російські військові] знають, що на фермах немає ніяких танків, вони переслідують дві цілі: у першу чергу — паніка серед населення, щоб населення почало тиснути на владу про припинення військових дій на умовах росії. І це стосується не тільки обстрілів молочно-товарних ферм, це стосується обстрілів наших мирних міст, тих щоденних обстрілів, які переживає Харків. Ми ж бачимо, що б’ють по цивільних об’єктах… Житлові масиви, лікарні, школи, дитячі садочки — це не військова структура. Це цивільні люди. Рашистська федерація намагається зламати нас і змусити піти до них з поклоном. 

А друге — це підрив продовольчої безпеки не лише України, а й світової безпеки, адже Україна є потужним експортером продовольства. Таким чином вони прагнуть викликати світову кризу, щоб вже світові лідери тиснули на Україну на рашистських умовах. Вони дуже хитро, підступно діють, коли б’ють саме по аграрних об’єктах. 

Скільки загалом по Україні з початку повномасштабного вторгнення розбитих ферм, сільгосппідприємств?

По сільгосппідприємствах я не готова вам відповісти, а по молочно-товарних фермах — це понад 100 ферм, і з них майже 25% це — Харківська область. Саме тому, що Харківська область була однією з наймолочніших областей України з великою кількістю молочно-товарних ферм, втрати області, якщо брати окрему область, мабуть, найбільші.

Якщо говорити про працю молочарів, то вони у дуже важких умовах, умовах блекаутів, посухи, постійного зростання собівартості виробництва молока, показують феноменальні показники. 

x

Попри скорочення поголів’я, яке є в Україні, наші молочарі у 2024 році змогли не просто вийти на рівень виробництва молока 2021 року, а навіть показати +7%. Тобто на 7% виробництво молока в Україні зросло у порівнянні з довоєнним 2021 роком. І все це шляхом покращення продуктивності технологій і тяжкої праці.  

Чи допомагає Асоціація виробників молока відновлюватись підприємствам, постраждалим від ударів російської армії, долати наслідки обстрілів? 

З перших днів повномасштабного вторгнення Асоціація виробників молока надавала допомогу молочно-товарним фермам, які виходили з окупації, або постраждали від обстрілів. У першу чергу завдяки підключенню донорських компаній надавалися ветеринарні препарати, мийні засоби. Працівники консультаційного центру Асоціації виробників молока надавали ветеринарні консультації, консультації з годівлі, тому що дуже часто враженими були місця зберігання силосу, сінажу, треба було вносити корективи в раціони. Посильну допомогу Асоціація, звичайно, надавала. Зараз разом з Всеукраїнською аграрною радою Асоціація виробників молока виступає за створення Державного фонду підтримки агробізнесу, який вийшов з окупації, а також тих, хто піддався обстрілам і втратам під час війни. 

x

Що передбачає створення державного фонду?

Підтримки донорів не достатньо, а потрібна ще і державна підтримка. В першу чергу — це страхові виплати, на які можуть розраховувати аграрні виробники, безпроцентні кредити, списання кредитів, якщо вони були на аграрних підприємствах, відтермінування виплат, тому що, якщо людина втратила усе майно, яке було у заставі, то, яким чином вона може повертати кредит? У кожному окремому випадку треба підходити, оцінювати втрати й можливості цих підприємств.

Читайте також: Кількість вбитих росією корів на фермі під Харковом зросла до ста