«З любов’ю до кожної петельки»: як переселенці у Харкові захищають бізнес-проєкти
На презентацію розвитку власного бізнесу Діана Томах принесла власноруч зв’язаний одяг та аксесуари. В її доробку — яскраві светри, cумки, сукні, навіть купальники. В’язання, яким у дитинстві зацікавила мати, переросло у пристрасть. Для переселенки з села за кілометр від кордону з російським агресором це — і робота, і медитація.
«Мій антидепресант»
Діана Томах родом з Бологівки Дворічанської громади. Село розташоване впритул до кордону з росією і було під окупацією.
«Ми поїхали, як почалося повномасштабне російське вторгнення, але там ще залишалися батьки. Після деокупації у вересні 2022 вони також були змушені виїхати, почалися активні бойові дії», — розповідає Діана Томах.
Емоційна у житті, спокійна у роботі — так про себе говорить майстриня: «Я дуже емоційна людина, і коли мене бачать, питають: «А як це ти сидиш, в’яжеш?» Я кажу: так! Мені це подобається. Це дуже заспокоює нерви у нинішній ситуації. Це мій антидепресант».
Нині Діана — одна з учасниць проєкту «Право на бізнес» від благодійного фонду «Право на захист». Цього дня серед інших представляє бізнес-план. У залі на кількадесят учасників, експертів та тренерів розповідає про відмінності своєї справи від інших, цінності, досвід у просуванні продукції в соцмережах та цільову аудиторію.
«Це не тільки бабусі», — сміється Діана на тлі презентації з фотосесією своїх робіт.
В її асортименті — кардигани, светри, сукні, топи, спідниці, шапки. Робота над одним виробом може тривати від одного до кількох днів.
«Я працюю сама. Потроху розвиваю свою сторінку в Instagram, але для масштабування, щоб відкрити нові сегменти споживачів, мені потрібна пряжа і професійний інструмент. Пряжа дорого коштує. Якщо натуральна, на один виріб виходить іноді до 2 тисяч гривень. А ще потрібні гроші на маркетинг — показувати, що я в’яжу, рекламувати себе», — говорить майстриня.
Працюючи над бізнес-планом, Діана замислилась над напрямком майстер-класів. Свою презентацію завершує словами: «З любов’ю до кожної петельки».
Серед учасників проєкту — не лише переселенці. Харків’янин Дмитро Костенко має досвід у ресторанному бізнесі і хоче розвивати бар із зоною для ігор.
«Мій проєкт — для молоді. Зараз важкий час, це певна розвага, і поєднання двох бізнесів в одному. Програма — ти навчаєшся, з тобою працюють фахівці високого рівня. Потім пишеш план і захищаєш його — як перед інвесторами. Це класний досвід», — говорить Дмитро.
«Люди у Харкові надихають»
Під час цьогорічної хвилі проєкту «Право на бізнес» у Харкові благодійний фонд «Право на захист» отримав понад 230 заявок. На програму відібрали 65 учасників. До фіналу дійшли 60.
«Учасники, які дійшли до фіналу і прийшли на пітчинг, захищають свої проєкти, розказують про плани реалізації проєкту. Серед них є існуючі проєкти, є бізнес-ідеї. Ми ознайомлюємось з планами видатків і надходжень на рік, які вони зробили разом з нашими експертами та тренерами. Учасники мають змогу взяти участь у грантовому конкурсі і отримати майже $3 тис. на розвиток або відкриття власної справи у Харкові або Харківській області», — розповідає Владислава Захожа, проєктна менеджерка навчального курсу «Право на бізнес».
Після презентацій та оцінки проєктів гранти отримають 45 з 60 учасників.
«Відбувається оцінка презентацій, виступів, потім окремо ще буде оцінка бізнес-планів, оцінка планів видатків та надходжень. Ми отримаємо оцінки від наших тренерів, які проводили і самі тренінги, і індивідуальні консультації з кожним з учасників. Це все складеться, тоді ми будемо знати, хто ті самі 45 переможців грантового конкурсу, які отримають гроші на розвиток власного бізнесу», — пояснює Владислава Захожа.
На її переконання, найцінніше у проєкті — не стільки грантова підтримка, скільки навчання та залучення до спільноти.
«Люди знайомляться з іншими бізнесами, іншими підприємцями. Ми дуже хочемо, щоб вони створювали колаборації. Звісно, навчальний процес. Було 9 різних тем тренінгів. Майже всі тренери — підприємці, харківські підприємці. Це для того, щоб вони могли поділитись особистим досвідом, бо вони теж у Харкові реалізують проєкти і розуміють, з якими викликами можуть стикнутися наші учасники. Ми запустили тему «управління ризиками». Розуміємо, що люди працюють в умовах воєнного часу, і ризики збільшилися, умовно, удесятеро», — коментує проєктна менеджерка.
Валерія Секісова, керівниця програми економічної включеності ВПО та постраждалого населення «Права на захист», каже, що переважна більшість проєктів, які вона бачить під час презентацій — реальні для втілення.
«Ми маємо різні проєкти по всій Україні, але ціль усіх проєктів — це посилити економічну спроможність людей, які постраждали від війни, все втратили, перемістились або місцевих, які страждають напряму від впливу війни. Один з проєктів відбувається у Харкові. Мене неймовірно надихає, що люди у Харкові сьогодні за цих обставин не складають руки, намагаються рухатись далі, докладають зусиль і через навчання, і через втілення своєї мрії про власну справу», — коментує Валерія.
Організатори проєкту підтримують контакти з учасниками попередньої хвилі. За словами Валерії Секісової, багато хто з них створив бізнес з нуля.
«А хтось підсилив те, що вже робив, свій мікробізнес. Чи вистачає суми грантових коштів? Комусь вистачає для того, щоб розпочати, комусь не вистачає повної суми, він робить дофінансування зі своїх коштів, що теж добре. Коли людина готова вкласти своє, значить, вона дійсно вірить у свою бізнес-ідею і буде за неї боротися. Коли до нас перший раз приходять і потім закінчують, діляться тим, що «я не вірив, що щось з цього вийде», — каже Валерія.
Завдяки міжнародним донорам українці отримали нові можливості, якими варто користуватися, упевнена координаторка програми.
«Ця підтримка не буде постійною, але сьогодні вона є, і це якісні програми. Найякісніші, я вважаю, ті, що поєднують і навчання, і грантову підтримку, і консалтингову, тому що це комплексна підтримка», — каже Валерія.
Найближчими тижнями експерти оцінюватимуть проєкти учасників. Переможців, які отримають гранти, визначать на початку жовтня.
Читайте також: Допомогти собі та іншим: як переселенці у Харкові навчаються підприємництву