Юля Колонка
У Юлі мало б бути велетенське хороше життя, таке як її серце. Але сьогодні її вбили.
Ми познайомилися минулого листопада. Попри форму, бронік, зброю, Юля виглядала неймовірно тендітно. Тоді «Білий янгол» їхав на Великобурлуччину забирати вагітну з маленькою дитиною. Юля майже всю дорогу везла маля на руках і говорила з її мамою. Виявилося, і Юлі, і мамі — обом по 23 роки. А я собі подумала, так чудно співпало: рятує свою однолітку.
У дорозі Юля була штурманом, коли треба було змінювати маршрут через дрони чи непрохідну дорогу. Вона родом з Вовчанська, і, здалося, знає тут кожен поворот і перехрестя. Ви б чули, із якою гордістю вона казала про ці місця. Це був її дім, і вона його любила.
Вдруге з «Білим янголом» і Юлею ми поїхали на Золочівщину. Напередодні Різдва поліцейські повезли місцевим гуманітарку. Це була така класна і добра місія, що ми, прощаючись, вже обіймалися.
Юля їздила на евак день через день. Тоді з сотень історій врятованих вона розповіла мені дві, які найбільше взяли її за живе.
Восени вони допомогли евакуюватися бабусі з онуком, якого росіяни раніше викрали і вивезли. Бабуся пройшла неймовірний шлях, щоб підлітка повернути. І тепер вони виїжджали, бо знають як ніхто, як це, коли ворог зайшов у твій двір. Удруге ризикувати не хотіли.
А ще була історія про чоловіка, який вийшов ледь не з ЛБЗ з пікінесом на руках. І той кудлатий смішний собака підкорив усіх поліцейських.
Юля класно знімала і фотографувала. Її очима ми в тому числі бачили роботу «Білого янгола» і дізнавалися про той страх, який переживали люди на краю війни.
Вона була дуже серйозною на всіх інтерв’ю. Хоча, коли ви бачили її в новинах, ніколи б не сказали, що вона хвилювалася.
Я побачила про біду з евакгрупою і написала Юлі, але…
У Юлі мало б бути велетенське хороше життя, таке як її серце. Але сьогодні її вбили.
Читайте також: Удар дрона забрав життя двох поліцейських на Харківщині