«Окупантам хочеться показати, що вони дістають і сюди», — голова Шевченківської громади

Від початку повномасштабного російського вторгнення у Шевченківській громаді Харківської області, яка майже двісті днів перебувала в окупації, загинули 14 цивільних. Після того, як окупантів вибили, вони обстрілюють Шевченкове ракетами, руйнують інфраструктуру селища. Від чергового прильоту, по місцевому ринку, вранці 9 січня загинули двоє жінок, шестеро людей, включно з дитиною, дістали поранень. Жертв могло бути більше, каже голова громади Валерій Приходько, якби не вихідний день для торгівлі — понеділок. 

Ви вже оцінили наслідки обстрілу? Скільки всього пошкоджено?  

Відучора — близько 30 заявок, як приватних, так і від бізнесу. А взагалі [з початку повномасштабного вторгнення] вже 700. Поряд з центром інфраструктури багато невеличких магазинів, ринкова територія, дві аптеки, будинки пошкоджені. Але основне — інфраструктура самого ринку. Весь ринок охоплений трагедією.

Приватний сектор також? Він впритул?

Приватного сектору як такого поряд немає, впритул є декілька будинків. Але в основному удар пішов за нього. Коли відбувається вибух, все підіймається і перелітає. Уламки знаходимо за 400-500 метрів. Зараз, в основному, потрібен шифер і вікна. Універмаг, ресторани, аптеки, все, що поруч було — пошкоджено. 

Чи є у громади можливості підтримати людей? Наприклад, видати шифер.

Шиферу у нас немає. Ми звернулися і стаємо у чергу. Як я сказав, у нас вже 700 звернень людей офіційно, у нас є спеціальний підрозділ, який займається обстеженнями руйнувань. Якщо дуже серйозні, запрошуємо експертів. Люди повертаються, може бути таке, що приліт був ще два місяці тому, тоді звертаються, пишуть заяву. Чим ми допомагаємо? У нас сьогодні є OSB, трішки гвіздків, руберойду, плівки. Але нагальне по заявках людей — це шифер. 3000 одиниць мінімум треба! І багатоквартирним, і приватним будинкам. Також, за нашими підрахунками, понад 1000 кв. м вікон нам потрібно. 

Валерію Анатолійовичу, які ваші версії, чому по Шевченковому так б’ють? Адже у селищі немає такої інфраструктури, яка б теоретично могла цікавити окупантів. 

Я думаю, це безконтрольні обстріли. Оскільки ми перебуваємо не тільки у зоні бойових дій, ми розташовані у близькому тилу. Відповідно, їм хочеться показати, що вони дістають і сюди. І навести паніку. Деякий час вони били в один і той самий час. Це вже увійшло в систему, три-чотири рази, ми вже знали, що з неділі на понеділок уночі приблизно, вони стріляють. Психологічно це дуже складно перенести. 

Після того, як вдарили по ринку, щось можна зробити, щоб убезпечитися у таких місцях? Можливо, укриття… 

Ви маєте зрозуміти, що тим, чим стріляють, як і сказав голова обласної адміністрації, це 50 секунд. Тобто навіть ті укриття, які у нас є, ті укриття, які люди використовують, неможливо встигнути. Коли це сталося, люди кажуть: почули вибух — і встигли відійти від вікна. Це хоч якась реакція, і те — у молодої людини. Одна хвилина! А потім пішли одна за одною сигнали тривоги. 

Що вам відомо про загиблих і поранених людей? 

Загинули жінки. Мінімум шість поранених. У двох жінок, яких забрали до Харкова, серйозні поранення, перелами, посічення обличчя, очі. Також дівчинка, якій зачепило уламками шию. Її бабуся, яка працювала в магазині, загинула. За рахунок бюджету ми технічно пораненим не можемо допомогти, поки не дасть висновок казначейство, на початку року завжди так, але водночас вчора багато зверталося людей. І ми збираємо усі дані, щоб з’ясувати, чим ми можемо допомогти. Ми оголосимо, як можна допомогти. 

Що буде з ринком? Він тепер не працюватиме? 

Сьогодні точно не працює. Там бригада благоустрою наводить порядок. А там багато роботи. Далі будемо запрошувати підприємців, щоб вони дорозбирали свої споруди, ми з бригадою будемо порядок наводити. 

Чи можливо, що його перенесуть? 

Я думаю, що сенсу в цьому немає, це намагалися ще до мене зробити, але не вдалося, це прохідне місце. Все поряд, вся інфраструктура. Наведемо порядок. 

У громаді був вже не один ракетний удар, ви і окупацію пережили. 

Так, я особисто був в окупації 63 дні, а визволили нас на 196 дні, 7 вересня. Я був вимушений покинути громаду з частиною працівників, коли окупанти вже змушували на них працювати. А з жовтня, як почали обстрілювати громаду, це до цього часу триває. Загалом загинули вже 14 цивільних, наших земляків. 

Після чергового удару люди виїжджають? 

Ті, хто потрапляє під приліт, і десь були, приїхали, одразу виїжджають. Але більшість людей залишається. 

Що ви рекомендуєте людям? Намагатися стежити за ситуацією, не зволікати з тривогою. 

Так, і намагатися триматися подалі від громадських місць, наскільки це можливо. Все це ми рекомендуємо і просимо, але люди це й без нас знають. 

Читайте також: Ракетний удар РФ по Шевченковому на Харківщині: двоє загиблих