Як змінювалося населення та обороноздатність: Андрій Парамонов видав книгу про Харків XVII століття
Дослідник історії Слобідської України Андрій Парамонов представив у новій книзі «Харківські переписи» досі невідомі широкому загалу документи про Харків XVII століття, які понад двадцять років збирав у різних архівах та джерелах в Україні та за кордоном.
На презентації у пресцентрі «Накипіло» та на Радіо «Накипіло» автор розповів, що видати книгу його підштовхнула російська агресія.
«Я не збирався ці документи публікувати. Для мене було важливо мати їх для себе. Але коли стався третій приліт біля будинку, де я живу у Харкові, я подумав, що всі мої надбання, всі ці документи, в один день просто згорять. Усі гроші, які ти витрачав, усі твої бажання можуть рухнути в один момент», — сказав Андрій Парамонов.
Порадившись з другом і колегою Володимиром Маслійчуком, Парамонов запланував кілька видань. Перше — «Харківські переписи» — включає документи 1662, 1675 та 1677 років.
«Одне з джерел — це документи, які зберігаються в російському державному архіві давніх актів. Тобто це XVII століття, найзагадковіше, можна сказати, в історії Харкова. І для того, щоб отримати ці документи, треба було мати якісь гроші, це робилось або по обміну з якимись дослідниками, або купувалось через архів офіційно», — пояснює Парамонов.
В умовах війни доступ українських дослідників до цих документів неможливий.
«Тому чим більше ми сьогодні таких джерел відкриємо для сучасних студентів історичних факультетів, аспірантів, викладачів, людей, які цікавляться історією міста, тим, хто пише про наше місто XVII-XVIII ст., це дуже важливо», — вважає Парамонов.
Він нагадав, що це не перші оприлюднені переписи, що стосуються Харкова. Перепис 1655 року видав Дмитро Багалій. Опублікований і доступний в інтернеті перепис 1660 року, виданий Віктором Юркевичем.
«Він доволі цікавий тим, що в ньому вже згадуються населені пункти. Ми бачимо Харківський полк, заснований у 1660 році, де вже починають оселятися козаки (Люботин, Деркачі, Пересічне), це все козаки міста Харкова, вони і засновували ці населення пункти. А от 1662 рік, який ми публікуємо, це свого роду продовження. Тепер дослідники можуть порівняти переписи 1660 року і 1662-го. Які зміни в населенні, зміни в прізвищах, що теж дуже цікаво і важливо. Подивитися, чи зростає населення у слободах, які згадує Віктор Юркевич», — пояснює Парамонов.
Переписи містять інформацію про озброєння, стан фортеці, її обороноздатність, а також населення.
«1662 рік — це все-таки переписаний весь Харківський полк, включаючи гарнізон Харківської фортеці. А от 1665 та 1667 — це тільки стосовно гарнізону Харківської фортеці. Залежно від того, які події відбуваються на теренах Слобідщини, змінюється і склад гарнізону. Скажімо, це дуже помітно на служилих людях, які складали основу гарнізону Харківської фортеці, які утримували цитадель фортеці. І от там зміна відбувається в таких моментах: якщо бойових дій не відбувається, то здебільшого в Харкові гарнізон служилих людей — це діти боярські. А коли починаються якісь військові дії, операції, задіяні інші якісь полки, ми побачимо і солдатів, і рейтарів, і донських козаків», — говорить Парамонов.
Важлива для дослідження інформація про стан Харківської фортеці, яку будували з 1656 року.
«Спочатку її робили козаки, зробили дуже невдало. І перший воєвода, який прийшов, стикнувся з тим, що йому треба все переробляти. Переробляти треба було поступово, тому що не вистачало людей. Як складався гарнізон служилих у Харкові? Кожне місто відправляло по декілька своїх служилих, які приходили сюди і складали гарнізон Харкова. А здебільшого це були хворі, малолітні. І робити щось для фортеці їм було дуже важко. Далі фортеця поступово розростається, і ми бачимо, у 1660-му році почали будувати додатковий острожок [але не добудували]», — розповідає дослідник історії.
Андрій Парамонов фінансує видання власним коштом. Тираж «Харківських переписів» — 500 примірників. Нині готова партія з двохсот книг. Щоб придбати книгу, потрібно зв’язатися з автором. Деякі з них Андрій Парамонов передасть до бібліотек, зокрема до Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка.
Крім «Харківських переписів», дослідник історії планує видати збірку документів XVII століття з історії Харкова та його фортеці.
«Називатиметься «Фортеця Харків та околиці». Там вже документи будуть цікавішими, вже будуть якісь судові справи, деякі з них частково друкувалися тим же Дмитром Багалієм, але він нам представляв завжди тільки один якийсь шматочок. Важливо побачити продовження цих історій», — переконаний Парамонов.