Як розпочнеться навчальний рік в Україні: плани уряду
Міносвіти розраховує розпочати навчальний рік 1 вересня у більшості областей України. Посадовці обіцяють зосередитися перш за все на питаннях безпеки.
Про плани щодо початку навчання розповів 8 червня прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
«Навчальний рік в Україні має розпочатись офлайн у більшій частині країни. Наше завдання — забезпечити максимально можливу безпеку дітей під час навчального процесу», — мовиться у повідомлені в його Telegram-каналі.
Прем’єр додав, що пріоритетом наразі є безпека дітей: як під час повітряних тривог, так і під час навчання взагалі.
За підсумками наради з цього питання Шмигаль доручив:
- перевірити всі укриття в закладах освіти та поблизу, створити умови для перебування там дітей і дорослих;
- за потреби — провести реконструкцію укриттів;
- визначити маршрути руху до захисних споруд;
- забезпечити посилену охорону дитсадків, шкіл і вишів;.
- забезпечити заклади резервними та автономними джерелами енергозбереження.
- організувати підвезення дітей до школи там, де це необхідно.
Керівник уряду додав, що цьогоріч готуються піти до перших класів до 400 тис. дітей.
Додаткові заходи перелічив міністр освіти та науки Сергій Шкарлет. Серед них:
- обов’язкова перевірка саперами закладів освіти та територій навколо — чи не залишилося там боєприпасів;
- перевірка сирен;
- облаштування належним чином евакуаційних шляхів;
- створення у навчальних закладах запасів матеріалів, інструментів, води, медикаментів тощо;
- проведення тренувань за сигналом «Повітряна тривога».
Як повідомляв 7 червня в ефірі національного телемарафону заступник міністра освіти Андрій Вітренко, через війну шкільна програма зазнає змін.
«Зміни стосуватимуться посилення практичної спрямованості цього предмету. Діти мають знати, вміти, буде посилено національно-патріотичне виховання і буде окремий блок, який стосуватиметься протимінної діяльності. Щоб діти були свідомі того, що не можна чіпати, що несе для них небезпеку», — цитує Вітренка «Укрінформ».
Також планують змінити програми з зарубіжної літератури, історії України, всесвітньої історії. Серед іншого, із зарубіжної літератури виключать роман Льва Толстого «Війна та мир». За словами Андрія Вітренка, з програми предмету виключать все, що виспівує російські війська, і «такого в Україні вивчати не будуть».
«Історія України та всесвітня історія — ми горді тим, що вже ґрунтуємося на національних українських архівних документах. Будуть внесені зміни в методологію викладання історії та світової історії, робочі групи ретельно опрацьовують всі ці зміни і буде виписано взаємовідносини між українською нацією та «руським міром» на основі історичної правди», — заявив заступник міністра.
За інформацією заступника голови Офісу президента Кирила Тимошенка, в Україні через воєнні дії вже зруйновано близько 20% шкіл і дитсадків.
«Заклади потрібно або повністю реконструювати, або зносити й будувати з нуля. Є школи, де просто пошкоджені вікна чи покрівлі, це можна відновити за місяць-півтора. А є складніші роботи, наприклад, відновлення стін та будівель. Будемо намагатися відбудувати якнайбільше садочків і шкіл до 1 вересня», — казав Тимошенко 1 червня.
У Харківській обласній прокуратурі того ж дня розповідали, шо в регіоні пошкоджені 338 закладів освіти, повністю знищені чотири школи і чотири дитсадки.
«Ці дані не остаточні, оскільки немає можливості оглянути місця обстрілів в районах активних бойових дій і на тимчасово окупованих територіях», — уточнювали правоохоронці.
Після цього були й нові повідомлення про обстріли навчальних закладів.
Під час російського обстрілу Харкова 8 червня під удар потрапила шкільна бібліотека в Новобаварському районі.
Фото на головній: Харківська обласна рада