Як (не) працюють переведення у ЗСУ Колонка
«There must be some way out of here», — співає Боб Ділан. Українському військовослужбовцю не треба бути фанатом Ділана чи Джимі Гендрікса, щоб вимовляти ці слова кожного дня. Хоча звільнитися з армії можна лише способами, які мало кому сподобаються, за 11 років війни українське військо розрослося до масштабів невеликої країни, де кожен може знайти собі гідну роль.
Це могло б бути так, якби не чарівний іменник: «Переведення». У цьому сповненому відтінків та інтриг слові, як у пісні Віктора Павліка, немає ні обіцянок, ні пробачень. Його так само чекають, як пожежу сонця в жовтім клені, але для багатьох це щастя зрештою тане в небі. Про цю проблему знали й говорили давно, але вирішуватись вона почала, лише коли активісти особисто сказали про неї президенту, взявши обіцянку, яку одразу озвучили публічно.
Переведення через застосунок протягом 24 годин здавалося фантастикою, але того ж вечора наша військова частина отримала з Генштабу телеграму зі спрощеним алгоритмом переведень та зразком рапорту, де солдат просить перевести його на посаду «старшого стільця». Незважаючи на дотепну описку, алгоритм запрацював і протягом двох місяців військові частини вже почали пропонувати «переведення через Армія+» в описі вакансій.
Як це працює на практиці?
- Військовослужбовець або військовослужбовиця знаходить собі інший підрозділ через вакансії на сайтах пошуку роботи, оголошення на сторінках підрозділів або через знайомства.
- Після співбесіди та погодження кандидата підрозділ готує рекомендаційний лист за затвердженою формою, адресований начальнику Кадрового центру ЗСУ.
- Військовий/військова отримує скан рекомендаційного листа та заповнює рапорт на переведення в Армія+. Якщо є встановлені обмеження придатності, перевестися можна без погодження командира — для цього потрібна довідка військово-лікарської комісії, яка додається до рапорту в Армія+.
- Протягом 72 годин надходить підтвердження або відмова у переведенні. Якщо вас переводять, то Армія+ надішле номер та дату розпорядження або наказу на переведення.
- Протягом тижня наказ на переведення надходить до частини через СЕДО (система електронного документообігу), військовий здає посаду, забирає папери та вирушає до нового місця служби.
Знаю чимало людей, яким вдалося перевестися. У переважній більшості з них є довідка про придатність до тилових частин. Так само мені вдалося перевести людину до себе в підрозділ — я розмістив вакансію, поговорив з кандидатом, відправив йому рекомендаційний. Близько 11 години він надіслав рапорт, а вже о 16-й отримав довгоочікуване: «Вас переводять до іншої частини!». Незважаючи на те, що це була субота.
Процес триває більше, ніж 24 години, але це краще, ніж ніяк. Коли до частини надходить лист з генштабу про переведення, командир уже не може його скасувати, як би не хотів. Теоретично, він може відправити підлеглого на бойове завдання або по-іншому заважати здати посаду. Це мало б трактуватися як невиконання командиром військової частини наказу вищого командування, але наскільки дієво будуть протидіяти таким зловживанням — поки невідомо.
Які ще проблеми я бачу в новому алгоритмі?
- Для переведень між бойовими та між тиловими частинами здорових людей все одно потрібне погодження командира. Зрозуміло, що не всі командири можуть поставитися до цього з розумінням. Для декого бажання перевестися зрештою може обійтися погіршенням умов служби або відправкою на суїцидну місію. Для таких випадків потрібен механізм оскарження відмов.
- Механізм працює для частин ЗСУ та НГУ, але не можна перевестися з однієї структури в іншу. Також не можна перевестися до або з Прикордонної служби, СБУ, Державної спеціальної служби транспорту та інших структур Сил Оборони.
- Без висновку ВЛК неможливо перевестися з бойової до тилової частини, навіть з погодженням командира в/ч. Якщо з бойової частини потрібно перевести людину з цінними навичками чи знаннями, як і раніше, це має схвалити особисто начальник генштабу або головнокомандувач ЗСУ. Розуміючи щоденну кількість документів на підписі у цих людей, вони навіть не прочитають прізвище того, кого треба перевести. Але щоб дістатися до їхнього столу, запит має пройти всі ланки армійської ієрархії, на кожній з яких знайдеться охочий його порізати або просто загубити. У кращому випадку процес затягнеться на місяці. Водночас перевести фахівців у піхоту — справа одного підпису.
- Щоб отримати право на переведення через Армія+, потрібно прослужити в частині шість місяців. Знав людей, які загинули вже на другий день після прибуття до частини з БЗВП. Звісно, зараз дуже важливо дати можливість обрати підрозділ тим, хто служить вже не перший рік, але надалі це обмеження потрібно скасовувати або принаймні зменшувати строк.
Який висновок можна зробити після трьох місяців експериментального проєкту переведень через Армія+? Міноборони звітує, що 20 тисяч військових отримали погодження переведень. Інформації, що це негативно позначилось на нашій боєздатності, я ніде не зустрічав.
Виникає лише одне запитання: чому це не можна було зробити рік або два тому? Важко уявити, скільки тисяч людей знайшли б собі краще застосування на війні та зберегли життя, яким знехтували безвідповідальні командири.
Буде дуже цікаво побачити статистику, хто, куди та звідки переводиться. Впевнений, вона буде дуже красномовною.
Читайте також: Чому потрібно будувати сильну армію без «бусифікації»
Чільне фото: АрміяInform