Як на Харківщині працює «Дронопад» — проєкт БФ «Повернись живим»
За понад рік у межах збору «Дронопад» благодійний фонд «Повернись живим» передав понад 27 тисяч одиниць техніки та майже 14 тисяч модернізованих дронів-перехоплювачів для близько сотні підрозділів українських захисників.
Не лише перехоплювачі
«Дронопад» — збір фонду «Повернись живим», який розпочався в серпні 2024 року та триває безстроково. Проєкт починався із захисту від розвідувальних дронів. Згодом задачі масштабувалися до закупівлі модернізованих FPV-дронів, що перехоплюють широкий спектр російських дронів — від «Орланів» до дронів типу «Шахед», «Гербера», Zala та Supercam.
«Загалом фонд “Повернись живим” — про те, аби інвестувати в системні рішення. Тому проєкт “Дронопад” — це декілька складових. Важливо, аби військові не лише мали дрони-перехоплювачі, якими вони працюють по ворожих цілях, а й щоби був пікап або транспорт, яким можна під’їхати до того місця, де вони працюють. Ми забезпечуємо також системи зв’язку: тобто це Starlink, рації, це такі непривабливі речі для донейтерів, як кабель, радіостанції, ноутбуки, планшети, інша техніка.
Коли ми розпочинаємо роботу з будь-яким новим підрозділом, ми передаємо таку комплексну історію, а далі вже, якщо підрозділ показує ефективність, ми насичуємо його засобами для збиття», — коментує комунікаційниця фонду Оляна Цехмістер.
За її словами, на залученість охочих підтримати збір неабияк впливає висвітлення його ефективності — робота бригад на конкретному напрямку.
«На сайті фонду “Повернись живим”, якщо ви зайдете на сторінку збору “Дронопад” і трохи прогортаєте вниз, ви можете знайти розділ “Ліга дронопаду”. Це така історія, що сформувалася в квітні минулого року. Якщо коротко — це такі собі змагання підрозділів, залучених у проєкт, і в таблиці ви можете подивитися, який підрозділ збив найбільше, які ворожі борти вони “приземлили” і в якій кількості. Там можна відкрити харківські підрозділи і подивитися, які в них результати.
Щодо роботи по регіону — нам важливо розподіляти ресурси саме в ті підрозділи, зокрема харківські, які ближче до лінії бойового зіткнення. Це, мабуть, дуже очевидна і банальна річ, але вона дуже важлива. Якщо “Шахед” або будь-який інший дрон буде збитий ще там, на лінії бойового зіткнення, він не долетить в той же Харків, Київ і навіть Львів», — зазначає Оляна.
За час існування збору «Дронопад» фонд «Повернись живим» долучив до програми близько сотні підрозділів, передав 27 859 одиниць техніки і майже 14 000 модернізованих дронів-перехоплювачів.
Нагальний напрямок та потреба в інструкторах
Олександром Шимченко — командир батареї перехоплювальників 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка.
«Ми працюємо у напрямку перехоплення БПЛА приблизно півтора року. За цей час вже було знищено доволі багато БпЛА противника. Це, як правило, розвідувальні БпЛА оперативно-тактичного рівня — тобто це “Ланцети”, “Молнії” і, сподіваюся, найближчим часом цю трофейну залу поповнять і “Шахеди”.
Тут як і в звичайному ППО — ми працюємо за принципом ешелонування. Тобто частина ударних БпЛА противника перехоплюється підрозділами перехоплювачів першої лінії, за ними таких ліній ще декілька, і зрештою саме в такий спосіб по мірі просування в повітряному просторі ми поступово послаблюємо той потік дронів, який противник спрямовує на наші міста», — пояснив Олександр «МедіаПорту».
Ефективність такої роботи залежить від комплексу факторів, додає він: це і насиченість підрозділу необхідними засобами ураження, і кількість навченого особового складу, що формує екіпажі.
«Якщо ми кажемо про навченість, тут ситуація могла б бути трохи кращою, і нам є куди рости в розвитку цього новоствореного напрямку. Наразі є недостатня кількість шкіл, які здійснюють підготовку саме для роботи на дронах-перехоплювальниках. Напрямок нагальний, і нам потрібно більше навчальних закладів і, можливо, слід трохи збільшити кількість інструкторів», — вважає військовий.
За його словами, наразі ті бригади, що не мають внутрішніх потужностей для навчання бійців під дрони-перехоплювальники, відправляють екіпажі навчатися в окремі школи. У бригаді може бути не закладене місце під посаду інструктора, котрий займався би виключно таким специфікованим навчанням особового складу.
«Коли ми лише починали розвивати цей напрямок, більшість хлопців я навчав сам. Зараз їх вже набагато більше, та я й не встигаю, адже маю власні службові обов’язки і не завжди фізично є час суміщати одне з іншим. Тож поки хлопці їздять до окремих шкіл, де їх навчають літати на перехоплювальниках, а потім ми їх залучаємо в процеси бригади уже з набутими навичками, десь довчаємо, інтегруємо як нові екіпажі тощо. І цей напрямок розвивається і росте», — розповів Олександр.
Долучитися до збору можна за посиланням.