Вистояти та розвиватися: як допомагають бізнесу в умовах війни — досвід Харкова та Львова Відео

У Харкові попри повномасштабну війну відкривають нові кав’ярні, пекарні, перукарні, майстерні — підприємства, які не лише надають послуги, а й створюють робочі місця. Як війна змінила бізнес-ландшафт у Харкові? Як планувати розвиток, коли не завжди розумієш, чи працюватиме заклад завтра, чи вціліє техніка, чи доставлять замовлення клієнту? А як підтримує підприємців місцева влада? І чи допомагає взагалі? Напередодні Дня підприємця, що цьогоріч відзначається 7 вересня, розповідаємо про досвід Харкова та Львова.

«Тут потрібно робити двіж і життя»

Пекарня «Капличка» запрацювала рік тому. Заклад став частиною гастропроєктів підприємця Бориса Ломако, а керує пекарнею Олександра Котенко. До повномасштабного вторгнення вона вже мала бізнес — займалася доставкою десертів до кав’ярень. 24 лютого 2022 року роботу довелося зупинити.

«Мені все одно хотілось чимось таким займатись. Я знала, що хочу у Харкові працювати, продовжувати щось тут створювати, розвивати для людей. Тому що потрібно тут робити двіж і життя», — переконана Олександра.

Приміщення запропонував Борис Ломако — співвласник «Каплички». Разом вони вирішили не відкладати й почали підготовку до відкриття.

«Ми не думали: а якщо там буде якийсь приліт, що ми втратимо? Якщо про це думати, так можна нічого не робити», — говорить Олександра.

Вона зареєструвала ФОП, офіційно працевлаштувала співробітників та повністю сплачує податки. 

«У нас немає ніякого звільнення від податків. Я як ФОП плачу і за себе, і за найнятих працівників», — додає вона.

x

Свої вироби пекарня продає у Харкові в роздріб. Один з напрямків, який вдалося розвинути — співпраця з іншими закладами Бориса Ломако. Хліб з «Каплички» постачають до Львова — у кафе «Третє місце» — з Харкова туди щотижня надсилають партії.

«Коли Борис відкривав «Третє місце», ми завчасно знали, що таке буде. З шефом, який там працює, домовились: було б прикольно, щоб ви на нашому хлібчику робили. Їм сподобалось. Відтоді регулярно пакуємо їм великі коробки. 30-40 буханок у коробці, раз або два на тиждень відправляємо», — згадує Котенко.

Використовують переважно хліб на заквасці — він має довгий термін зберігання і добре переносить транспортування та заморожування. Доставка до Львова займає близько доби.

«Їм зручно — заморожують, потім дістають і готують сендвічі. Вони його дуже швидко опрацьовують і навіть просять більше», — каже Олександра.

«Посольство Слобожанщини» у Львові та чотири заклади в Харкові

До повномасштабної війни Борис Ломако працював над кількома ресторанними проєктами у Харкові. Зараз має чотири заклади у рідному місті та два у Львові.

«Війну зустрів у Харкові, — згадує Борис. — Спершу вивіз доньку й дружину на захід, а вже у березні повернувся до Харкова бусіком, щоб займатись евакуацією. Почали волонтерити — готувати їжу. Те, що ми вміємо. Годували на початку кілька станцій метро, військових».

Потім волонтерську команду вивезли у Кам’янське, де готували у промислових масштабах. У червні 2022-го повернулись до бізнесу — знову відкрили кафе. Львів став другою точкою опори, але не заміною Харкову, пояснює підприємець.  Частково — через сімейні обставини: донька пішла у школу у Львові. Частково — як відповідь на запит команди.

«Частина працівників не готові жити у Харкові. Ми вирішили під них відкрити тут проєкти. Половина львівської команди — це люди, з якими працювали раніше», — каже Борис.

Так з’явилось кафе «Третє місце». До цього тут була бургерна, релокований харківський бізнес. Власники вирішили закритись, а Борис із партнерами викупили заклад і переформатували концепцію, залишивши частину меню.

У закладі можна скуштувати сендвічі на хлібі з Харкова — з пекарні «Капличка», яку Борис відкрив у партнерстві з Олександрою Котенко.

«Ми для себе внутрішньо називаємо це «посольством Слобожанщини». У нас у меню є регіональні спеціалітети, є поличка з прикольними речами з Харкова», — показує Ломако.

Борис не реєстрував свої проєкти як релоковані, хоча мав можливість:

«Не стояло таке завдання. Ми беремо гранти на власну справу — це всеукраїнська програма, тобто це і не місцева, і не міжнародна. У нас обов’язок просто найняти людей і податками ми компенсуємо ті гроші, які нам надали в межах гранту».

До Львова перевезли частину обладнання для кухні.

«Ми не з нуля тут працювали. Ми базувались на тому, що маємо у Харкові. Ми як класичні українські підприємці: «аби не заважали». Самі впораємось. Бізнес відкрився не в рамках нашої стратегії, цей бізнес відкрився в умовах війни», — говорить Борис Ломако.

x

Харків: попри війну — відкривають бізнес і залишаються працювати

Попри війну та обстріли у Харкові відкриваються нові бізнеси. За інформацією Головного управління ДПС у Харківській області, протягом січня-липня 2025 року понад 6,6 тис. фізичних осіб-підприємців відкрили власну справу та офіційно зареєстрували бізнес у Харкові, а 210 ФОП перенесли свою податкову адресу до Харкова. Станом на 1 серпня кількість фізичних осіб-підприємців у Харкові склала понад 123,4 тис. осіб, повідомили у Харківській міськраді.

За підсумками другого кварталу 2024 року Харківщина посідає шосте місце в Україні за приростом фізичних осіб-підприємців і третє — за кількістю закриттів. Такі дані з посиланням на платформу YouControl Market навів президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак. 

«Якщо брати, наприклад, півріччя, то у нас протягом другого кварталу у Харкові конкретно було закрито 6409 ФОПів, а відкрито 4377. В першому кварталі там взагалі була дуже погана ситуація та у зв’язку з введенням податку на військовий збір, додаткового збільшення, то ми там взагалі були лідерами по закриттю. Там 9 з чимось тисяч, можу помилятись, було закриттів», — розповідає Чумак.

Нині, за його словами, спостерігається поступова стабілізація — у бік відкриття бізнесів. Деякі підприємці повертаються до Харкова.

«Це пов’язано з тим, що вони не змогли себе знайти на конкурентному полі на заході України, в центрі. А тут у них залишалися клієнти, залишалися логістичні ланцюги. Додається фактор, який пов’язаний з тим, що донори все більше надають грантів для підприємців в регіоні й одна з обов’язкових вимог — бути ФОПом», — пояснює він.

У Харкові звільнили підприємців від місцевих податків і зборів, частково компенсують відсотки за кредитами для розвитку бізнесу.

x

Як Львів підтримує підприємців

З початку повномасштабної війни Львів прийняв понад сотню релокованих підприємств. Підтримка від міста стосується не лише тих, хто змушено переїхав — у Львівській міській раді кажуть, що допомагають усім.

«Зараз війна триває вже четвертий рік, і ми підтримуємо бізнес — релокований, місцевий, ветеранський. Це не про категорії. Це про розвиток економіки й стабільність громад», — каже керівник управління інвестицій та проєктів Львівської міськради Андрій Павлів.

У місті працює Центр підтримки підприємництва. Він координує ваучерну програму, що передбачає часткову компенсацію витрат — передусім оренди. Крім того, з перших місяців війни діяла гаряча лінія для релокованих компаній, де допомагали не лише з пошуком приміщень, а й з логістикою, житлом для працівників, пошуком фінансування.

«Часом наша співпраця з компаніями була як у рієлторів. Ми допомагали обирати місця, налагоджували бізнес-комунікацію, підключали міжнародні програми на кшталт UNDP», — каже Павлів.

За його словами, релокація зараз — вже не лише про переїзд через обстріли. Часто йдеться про стратегічне розширення.

Такий підхід вигідний і громаді. Якщо бізнес перереєстровується у Львівській ТГ, він сплачує ПДФО до місцевого бюджету. 

«Наприклад, ніколи не було примусового моменту, щоб підприємства перереєстровувались. Це абсолютно їх рішення. Звичайно, розуміючи, що вони тут можуть отримати певну фінансову допомогу, вони визначались, могли перереєстровуватись або не перереєстровуватись», — підкреслює Андрій Павлів.

Кожне робоче місце — це наповнення бюджету і внесок у перемогу, переконаний Андрій Павлів. За оцінками управління, близько 20% надходжень місто щороку направляє на підтримку Збройних сил України.