Вважався загиблим за ДНК, але повернувся живим: харківські експерти пояснили результати дослідження
Експертизу решток тіла, які, як вважалося, належали військовому Назару Далецькому з Львівщини, що зник безвісти на Куп’янщині у 2022 році, був визнаний загиблим та похований, але 5 лютого повернувся з російського полону, проводив Харківський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України.
Про це на зустрічі представників поліції, різних служб та установ з родичами безвісти зниклих захисників України в Харкові 17 лютого повідомив директор Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Ігор Давиденко.
«Ми готові пояснити цю ситуацію, як це відбувалося. Присутні фахівці з напрямку молекулярно-генетичних досліджень. Також присутній фахівець з проведення портретознавчих експертиз… Загалом, скажу, ситуація наступна: молекулярно-генетична ідентифікація — це насправді складний процес. Треба не одну експертизу провести, проводиться декілька експертиз. Зазвичай використовуються методи, які дозволяють ідентифікувати, це мінімум два методи і ідентифікація відбувається по двох родичах», — пояснив Давиденко.
У випадку з Далецьким провели одну експертизу, попри рекомендацію НДКЕЦ зробити кілька.
«Якщо порівнювати ДНК профілів двох людей однієї популяції, які проживають багато сотень років на одній території, дуже багато схожих ідентифікаторів. Щоб у вас не викликало абсолютно ніякого сумніву, те, що зробили експерти Харківського центру, все було зроблено правильно. Але ж були певні нюанси в комунікації, те, що я кажу: багато експертиз, певні алгоритми повинні бути врегульовані», — додав він.
Клопотання щодо проведення експертиз подає слідчий. Який орган розслідував справу Далецького, чому обмежився однією експертизою, у поліції не коментують.
«Кримінальне провадження 2022 року, початок повномасштабного вторгнення. Кримінальне провадження на той період часу щодо загибелі військовослужбовця, безвісти зникнення, розслідувалося не органом Національної поліції. Тому коментувати ситуацію, що стосується процесуальних дій, більш детально, це поза межами нашої компетенції», — сказала учасникам зустрічі Оксана Олійник, заступниця начальника відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров’я особи.
Як зазначає Цензор.Нет, розслідування проводило Управління СБУ в Харківській області. 12 травня 2023 року «на підставі листа слідчого СВ УСБУ в Харківській області кісткові рештки видані філією № 2 ХОБСМЕ для поховання».
Експертиза мала бути не одна
Директор Харківського НДЕКЦ МВС України Ігор Давиденко у коментарі «МедіаПорту» наголосив, що підстав сумніватися у висновках установи немає.
«Хочу вас запевнити, що експертиза була правильна, проведена якісно. І сумніватися у висновках молекулярно-генетичних досліджень абсолютно на сьогодні немає ніяких підстав. Це питання комплексне, його треба вивчати не тільки в розрізі самої експертизи, а також слідчих органів і всієї системи ідентифікації. Ту експертизу, яку ми провели, її провели правильно», — сказав Давиденко.
Чому слідчий не виконав рекомендації установи, йому невідомо.
«Я не знаю, це ж слідчі вирішують, треба другу і таке інше проводити чи ні. Ми не маємо інформації, ми тільки проводимо експертизу. Звісно, це [cправа Далецького] вивчається. Є певні алгоритми, які повинні відповідати тим проблемам, які зараз виникають. Я ще раз кажу, що ніхто не був готовий, що у нас буде така робота. Ми увійшли у війну з певними ресурсами, у нас все було для цього, щоб проводити експертизи, певне обладнання сучасне. Людей, звісно, не вистачало, ми розширяємо штати. І ми працюємо, досягаємо певного досвіду. Не завжди досвід буває позитивний, десь бувають негативні моменти. Але ми над цим працюємо і намагаємося вирішувати ці питання», — прокоментував Давиденко.
За його словами, до повномасштабної війни в Україні, зокрема, у Харкові, було 10 повнопрофільних ДНК-лабораторій, здатних проводити повний спектр експертиз, зараз їх 19 [за даними МВС — 21].
«Залишається буквально декілька областей, в яких ще немає повнопрофільних лабораторій. Там лабораторії є в усіченому варіанті, які можуть тільки досліджувати зразки родичів. Тобто з кістьми вони працювати не можуть. На початку війни, коли було 10 лабораторій, ми обслуговували не тільки Харківську область, ми обслуговували Луганську, Донецьку і Полтавську. Реально навантаження шалене було. Але ж, незважаючи на це, на якість експертиз це ніяк не вплинуло. Це може тільки вплинути на терміни», — пояснив Давиденко.
Він зазначив, що у 2023 році експертиз було вдвічі більше, ніж у 2022.
«А в 2024 в чотири рази більше. На той час кількість людей не збільшилася. Зараз ми працюємо над цим, ми вводимо через МВС додаткові посади, ми шукаємо людей. На цей час ми укомплектовані повністю всіма експертами, проходить навчання і таким чином, сподіваюся, у найближчому часі ми зможемо ще швидше проводити ці чутливі експертизи», — сказав він.
Збіг складав понад 99%
Олена Лисенко, заступниця завідувача відділу біологічних досліджень та обліку — завідувачка сектору молекулярно-генетичних досліджень Харківського НДЕКЦ МВС України, уточнила, що установа робила експертизу порівняння кісткових решток та зразків матері бійця.
«Результат отримали позитивний, на основі якого слідчий і видав», — сказала Лисенко.
За її словами, збіг складав понад 99%.
«Такий збіг можна пояснити математичним розрахунком, оскільки все рівно в статистиці використовуються математичні вирази, математичні розрахунки. І це пов’язано саме з випадковим збігом. Для того, щоб цього збігу не було, і до сих пір, і надалі, рекомендуємо і проводимо експертизи лише з наявністю двох родичів або двох методів», — пояснила Лисенко.
За її словами, не лише після випадку з Далецьким, а і раніше у справах зниклих безвісти проводиться загалом по кілька експертиз — або двома методами, або від кількох родичів.
«У нашій практиці ми робимо обов’язково два методи, обов’язково два родичі, або ж в разі, якщо такого немає, то це обов’язкова рекомендація слідчому про те, що необхідно щось зробити, розглянути комплекс… Рекомендації надходять в листі про збіг, що необхідно робити слідчому», — додала вона.
На її думку, те, що слідчий не ініціював ще однієї експертизи, можна пояснити навантаженням правоохоронних органів.
«У той час, коли була деокупація всієї території, коли було колосальне навантаження і на органи досудового розслідування. Тобто, можливо, десь… Я не можу коментувати чи говорити, що хтось в цій ситуації винен, маємо, що маємо…», — сказала Лисенко.
Звістку, що український військовослужбовець повернувся живим, попри те, що був визнаний загиблим і навіть похований, відділ Олени сприйняв із радістю.
«Ми дуже раді, що ця людина дійсно жива, що все добре, але ми розуміємо, що переживала мати, кожна родина зараз дотична до ситуації, яка сталася в країні, тому, на жаль, звичайно, прикрий інцидент», — сказала «МедіаПорту» Олена Лисенко.
Директор Харківського НДЕКЦ МВС України Ігор Давиденко каже, що в обставинах, за яких визнання Назара Далецького загиблим стало можливим, нині розбирається МВС.
«Керівництво МВС працює над цією ситуацію для того, щоб в подальшому таких випадків не відбувалося. Розробляється ряд нормативних документів, які будуть не «рекомендувати» щось робити або не робити, а чіткий алгоритм, що необхідно зробити для того, щоб все правильно відбувалося», — сказав Давиденко родичам зниклих безвісти захисників.
Якими будуть подальші дії щодо похованих решток, у НДКЕЦ не коментують — цим займається орган досудового розслідування.
Доповнено. У коментарі Цензор.Нет заступник міністра внутрішніх справ Леонід Тимченко підтвердив, що на виконання постанови прокурора на Львівщині вже провели ексгумацію решток, що були поховані під іменем Назара Далецького, проведуть повторну судову молекулярно-генетичну експертизу.
«Після того, що сталося у випадку з Назаром Далецьким, вивчаються висновки усіх експертних установ, по яких було зроблено дослідження лише по одному методу або тільки по одному родичу. Також прийнято рішення, що в подальшому в експертних установах системи МВС дослідження проводитимуться мінімум за двома методами або із дослідженням ДНК-профілів двох родичів», — повідомив Тимченко.
За інформацією заступника начальника поліції Харківщини — начальника слідчого управління поліції Харківської області Андрія Шарніна, від початку повномасштабної війни на Харківщині дослідили 1108 репатрійованих тіл. Особи 456 з них установили та передали родичам для поховання.