VoxCheck: росія поширила фейк про «чорну трансплантологію» в ЗСУ на Харківщині
Російські пропагандисти поширили черговий фейк про «чорних трансплантологів» на Харківщині. Цього разу нібито російські військові знайшли на позиціях ЗСУ в школі в селі Кислівка розцінки на людські органи. Аналітики фактчекінгового проєкту VoxCheck спростували російську дезінформацію.
Деталі
У дописі пропагандисти додають фото листівок, у яких вказана ціна за літр крові та за такі органи як нирки, печінка, легені, очі, серце, ноги, руки, кістковий мозок, яєчники, статевий член, вуха. В іншій листівці англійською та українською вказано, що, окрім постійного медпункту в Ізюмі та Боровій Харківської області, є медпункти на колесах, де лікарі також проводять трансплантації. У листі написаний номер та позивний військового «Ірокез», до якого можна звернутись.
Фото «розцінок на органи» від російської пропаганди
Спростування фейку російських пропагандистів
Численні неточності в листівках вказують на те, що інформація фейкова, говорять аналітики VoxCheck — вони разом з проектом USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» розвінчують російську пропаганду про медицину.
1) Станом на 26 грудня немає інформації про повторну окупацію села Кислівка. Цей населений пункт звільнили ще в листопаді 2022 року. Відтоді Генштаб ЗСУ регулярно повідомляє про мінометні та артилерійські обстріли села російськими військовими.
2) Перелік органів, які нібито можна пересадити, одразу видає підробку. В Україні цей перелік наразі доволі обмежений. Зокрема українські фахівці не трансплантують кінцівки, очні яблука, статевий член, яєчники тощо.
Навіть у країнах з більш розвиненою медициною операції з трансплантації деяких органів, як-от статевого члена, яєчників або очного яблука, є вкрай складними та рідкісними. До прикладу, у листопаді 2023 року у США здійснили першу в історії пересадку цілого ока. А операції з трансплантації вуха від посмертного донора взагалі не проводили, науковці лише досліджують можливість проведення пересадки внутрішнього вуха.
3) Окрім цього, виглядає дивним продаж «одного літра крові», тоді як донори можуть здавати 450 мл цільної крові за один раз, а пауза між донаціями становить не менше 2 місяців.
4) Аналітики перевірили номер, вказаний у листівці, за яким у WhatsApp можна було звернутись до військового з позивним «Ірокез». Однак користувач із таким номером не зареєстрований у цьому месенджері. Застосунок «Get contact», який дозволяє побачити, як користувач підписаний у телефоні інших людей, показав, що найчастіше це контакт підписують як «Бирюза Дочка Ануш». Аналітики також зателефонували за номером, утім слухавку не взяли.
Скриншоти перевірки вказаного номера у WhatsApp та «Get contact»
У листі з пропозицією звертатись до медпунктів на колесах є помилки. Зокрема після двокрапки слово «крім» написане з великої літери, а у слові «нашій» замість літери «і» вжили «ї». Також у реченні «мобільні пункти на колесах, які… готові отримати зразки біоматеріалів для збереження їх цінності» замість «їх» варто написати «їхньої». А позивний «Ірокез» переклали на англійську, хоча власні назви не перекладаються, а транслітеруються.
«Чорна трансплантологія»: наратив російської пропаганди
Проводити операції з трансплантації у польових умовах або, як вказано в дописі, медпунктах на колесах, — неможливо. Для цього потрібна велика кількість медпрацівників та належне обладнання. А теза про перевезення органів та пошук реципієнтів за кордоном звучить нереалістично, оскільки ті органи, які все ж можна транспортувати, за дотримання належного температури зберігаються короткий час. При цьому додатковий час також займе підбір пари донор-реципієнт, адже їхні фізіологічні параметри мають збігатись.
«Здебільшого фейки пропагандистів, націлені на жителів Харківської області, стосуються саме військових. Безпосередня близькість до фронту і часті російські обстріли впливають на моральний стан людей. Пропагандисти цим і намагаються скористатися. Вони поширюють дезінформацію про незаконні вилучення органів або інфекції у військових, аби українці зневірилися у власній армії, зменшили її підтримку та просто почали панікувати», — говорить заступниця керівниці проєкту VoxCheck Валерія Степанюк.
Степанюк радить перевіряти будь-яку інформацію з мережі в офіційних джерелах та читати авторитетні українські ЗМІ.