Воєнний Харків та шкідливість інформаційного фастфуду

Більше туману, від серця піару, проблеми вилучити (бажано), патріотизму додати (обов’язково), оздобити поміркованим оптимізмом на cвій смак — і можна подавати. Це перевірене — інформаційний фастфуд, що місцеві посадовці за допомогою пресслужб продукують щодня, компенсуючи низьку якість продукції її кількістю. 

Надмірне споживання інформаційного фастфуду завжди є шкідливим для суспільства. Але під час війни — особливо. Тому заклики посадовців підписуватися/слідкувати за перевіреною інформацією і користуватися офіційними джерелами виглядають цілком слушними. На відміну від їхніх власних повідомлень. 

За майже пів року місцеві керманичі так і не спромоглися вибудувати скоординований механізм оперативного інформування щодо наслідків обстрілів. Через це виникають ситуації, коли інформація посадовців суттєво відрізняється та вводить людей в оману.

Приміром, вранці 8 серпня, одразу після обстрілу Харкова очільник ОВА повідомив про одного пораненого, а за кілька хвилин міський голова написав про підтверджену інформацію щодо одного загиблого. Люди, що слідкують за «перевіреним», не можуть втямити, чи то поранений помер, чи є і загиблий, і постраждалий. Чому б це одразу не уточнити? Вони що, змагаються, хто перший напише? А сенс?

Не краще виглядає і ситуація з офіційними зведеннями за добу. Розбіжності між повідомленнями від ОВА, місцевих органів самоврядування, правоохоронців і ДСНС у різних комбінаціях трапляються ледь не щодня. Вони можуть стосуватися будь-чого: кількості та/або віку поранених і загиблих, кількості пожеж, що виникли внаслідок ворожих обстрілів, районів та населених пунктів, що зазнали атак, озброєння, з якого стріляли, навіть наявності чи відсутності обстрілів Харкова за добу.

Щоденне споживання такого «перевіреного» спричиняє купу побічних ефектів: відчуття хаосу, некерованості, непоінформованості, недбалості, непрофесійності і інших не менш неприємних «не-», які не потрібні нікому, крім ворога.

***

Піар понад усе. Не бути, а вдавати. Конкретики уникати. Процес є важливішим за результат, а прожекти — кращими за звіти. За такими нехитрими правилами місцева влада виготовляла інформаційну жуйку для широкого вжитку багато років. Попри декларовану прозорість слідкувати за руками посадовців було важко навіть тоді. Дійсно важливі рішення зазвичай приймалися без належного обговорення, бо проєкти оприлюднювалися останньої миті, а сумнівні кадрові призначення залишалися без пояснень.

Інформаційні обмеження і безпекові вимоги воєнного часу влада цілком прогнозовано і очікувано використовує як пристойний привід уникнути контролю при прийнятті рішень чи відкласти на потім те, що треба було зробити ще минулого року.

Через це міськрада вже дев’ять місяців залишається без секретаря. Спочатку — через відсутність чергових сесій (читай: узгодженої кандидатури), а зараз — через неможливість провести процедуру таємного голосування дистанційно.

Трансляції сесій обласної і міської ради скасовано з міркувань безпеки. Пресслужби оприлюднюють інформацію щодо прийнятих рішень вибірково. Приміром, про нагородження почесними грамотами та нових почесних громадян Харкова — так. А про звільнення двох заступників міського голови та відмову пана Терехова створити робочу групу за його участі для контролю процесу відновлення пам’яток архітектури — ні.

Щоправда, є відеозапис і пакет документів. Але пізніше. Отримати їх хоча б того ж дня годі і мріяти. Пресслужби у кращому випадку розповсюджують матеріали з добовим запізненням, бо, кажуть, раніше не виходить — «через технічні проблеми». Які технічні проблеми не дозволяють заздалегідь оприлюднити проєкти рішень — питання відкрите. Так само, як і коли обласна рада спроможеться нарешті відсторонити від посади заступника голови Богдана Мальованого. Інформацію про наявність у нього паспорта громадянина РФ, що був отриманий у 2014 році в анексованому Криму, оприлюднили ще до початку повномасштабного вторгнення Росії, але Мальований і досі при посаді. Протягом майже п’яти місяців голова облради Тетяна Єгорова-Луценко під різними приводами уникала вирішення цього питання. Сесія облради, що розпочалася 2 липня, була перервана «через технічні проблеми», коли депутати розглянули трохи більше третини питань порядку денного. Її обіцяли продовжити «найближчим часом». Понад місяць минув — найближчий час ще не настав.

***

Все іде за планом. Все під контролем. У будь-якій незручній ситуації, в тому числі і минулою зимою, можновладці охоче частували людей інформаційною локшиною за цим рецептом.

«На вихідні я зустрічався з генералом Залужним. З ним повністю узгоджено всі дії, всі можливі сценарії, всі можливі потенційні небезпеки. Вони всі враховуються. На території Харківського регіону, як і на території всієї України в цілому є дуже багато «сюрпризів», які можуть очікувати на потенційного загарбника», — запевняв очільник місцевого СБУ Роман Дудін рівно за місяць до початку широкомасштабного вторгнення РФ, багатозначно посміхаючись і виділяючи «сюрпризи» голосом — мовляв, я б розповів докладніше, але ж військова таємниця, самі розумієте.

«Протягом 2014-2015 років ми приділяли багато уваги підготовці укриттів у місті. За весь час ми витратили на ці цілі понад 30 млн грн, — розповідав Ігор Терехов 23 лютого і закликав зберігати спокій. — Ми повинні зберігати спокій, тому що неспокійна людина робить помилки. Цього від нас і чекають. Харків — мирне толерантне місто, яке готове до викликів».

Вже наступного дня містяни побачили на власні очі цю готовність і відчули на собі всю шкідливість інформаційної локшини. Попри обіцянні «сюрпризи» окупанти наблизилися впритул до Харкова, а більшість «підготовлених укриттів» виявилися підвалами без світла, де гуляє вітер і течуть труби. Люди не питали, хто в цьому винний. Головне було вижити. Вдалося не всім.

Але попри це влада, здається, ще не до кінця усвідомила шкідливість свого інформаційного фастфуду і не готова остаточно від нього відмовитися. До останнього часу повідомлення про підготовку до нового опалювального сезону фабрикувалися за тією самою формулою мирного часу: «Все іде за планом. Все під контролем». Лише кілька днів тому спочатку міський голова, а потім очільник ОВА знехотя визнали, що проблеми є і проблеми серйозні. Внаслідок ворожих обстрілів пошкоджені ТЕЦ-3 у Харкові і одна з ТЕЦ на Чугуївщині, під удар окупантів потрапила також ТЕЦ-5.

Пан Терехов продовжує звично випромінювати спокій: «Я впевнений, що завдяки діям наших комунальних служб, разом із урядом, із президентом Володимиром Зеленським ми пройдемо цей опалювальний сезон із викликами, з випробуваннями, але нормально, стабільно, гідно».

Пан Синєгубов поводиться більш стримано. Він вимагає від райадміністрацій не тільки планів підготовки до опалювального сезону, а й механізми їх реалізацій на випадок тієї чи іншої надзвичайної ситуації: «Плани мають бути дуже реальними до виконання. Наприклад, якщо ви передбачили монтаж тимчасових мобільних котелень, то вони мають бути у стовідсотковій наявності».

Це ще не повна відмова від інформаційного фастфуду, але перший крок до цього. Влада має не лише декларувати наявність планів «В» і «С», але і пояснювати, у чому вони полягають, до чого і як мають готуватися люди.

***

Отже, візьміть «перевірене». Додайте професійності та відповідальності. Вони приберуть небезпечні надлишки туману і піару, покращать смак і інформаційну цінність. Фастфуд перетвориться на цілком якісну їжу для роздумів, корисну для суспільства. Особливо під час війни.