Візит глави Міноборони Нідерландів, ситуація на фронті: Харків у фокусі іноземних медіа
Візит міністра оборони Нідерландів до Харкова, досвід безпечного навчання, ситуація на фронті — в огляді іноземних медіа.
Reuters пише про результати неоголошеного візита міністра оборони Нідерландів Рубена Брекельманса до Харкова та внесок Нідерландів у протиповітряну оборону України. Нідерланди надали Україні перші літаки F-16, постачають запасні частини до них, боєприпаси, паливо, розширюють можливості для навчання пілотів.
«Вперше я можу офіційно оголосити, що перші нідерландські винищувачі F-16 доставлені в Україну. Це було вкрай необхідно. У Харкові я бачив пошкодження від російських авіаударів і чув часті сигнали повітряної тривоги. Решта з 24 літаків надійдуть найближчими місяцями», — написав Брекельманс у соцмережі «X».
Удари по військових цілях у росії — «єдиний спосіб захистити місто», заявив міністр оборони Нідерландів.
«Зруйновані квартири. Дефіцит електроенергії. Діти ходять до шкіл в бункерах. Україна може захиститися від цього, лише тримаючи росію на більшій відстані», — прокоментував він під час поїздки до Харкова.
Нідерланди інвестують 400 мільйонів євро у програму розробки дронів для України. Близько половини інвестицій витратять в Нідерландах, решту коштів розподілять між Україною та іншими країнами, розповів міністр. «Ми зосередимося на різних типах дронів — як на розвідувальних, більш оборонних, так і на ударних дронах, оскільки ми бачимо, що Україні також потрібні ці наступальні дрони для ураження військових об’єктів», — сказав Брекельманс.
Про освіту в умовах повномасштабної війни в Україні йдеться у статті The Telegraph. За офіційними даними, російська агресія знищила близько 365 українських закладів освіти, понад 3 тис. пошкоджені. Загроза, яку бойові дії становлять для українських студентів і учнів, змусила Міністерство освіти і науки України ухвалити рішення, що лише ті школи, які мають доступ до бомбосховищ, можуть проводити очне навчання. Переобладнання, ремонт і будівництво нових бомбосховищ у закладах освіти тривають у Харкові, Запоріжжі, Дніпрі і навіть у Львові, де повітряні тривоги оголошують не так часто, як у східних областях. Видання зокрема розповідає про досвід єдиного у світі освітнього середовища в метро у Харкові:
«Скляні стіни у великих підземних залах однієї зі станцій є єдиною перешкодою між класом вчительки Світлани Бабенко та пасажирами метро, які пересуваються між платформами. Вчителька математики з ліцею №46 добровільно погодилась викладати в метро, щойно метрошколу відкрили у жовтні 2023 року. Однак знадобився деякий час, щоб звикнути до «дивних поглядів» перехожих. Постійний фоновий шум поїздів, що прибувають і відправляються, теж може відволікати, додала вона».
Водночас учителька впевнена, що влада рухається у правильному напрямку, створюючи більше можливостей для безпечного навчання. В умовах офлайн-навчання Світлана бачить, що учні роблять, може відреагувати та взаємодіяти з дітьми у будь-який момент.
15-річна учениця розповіла, що її навчання покращилося після занять у метрошколі. Дистанційно було легко відволіктися на інтернет. «Я не бачу великої різниці між школою до війни та під землею», — сказала школярка. Вона почувається безпечніше у метрошколі, ніж вдома. До того ж тепер щодня бачиться з друзями, за якими сумувала.
The New York Times пише про російський наступ на Донеччині, війська окупантів у Торецьку, захоплення Вугледара: «Після падіння ключового міста на сході України — російські війська просуваються до іншого». Ситуація на Харківщині описується так: «Лінія фронту поблизу Харкова, великого міста на сході України, куди росіяни просувалися цієї весни, також залишається незмінною. Однак саме місто Харків регулярно піддається російським обстрілам. За даними місцевої влади, унаслідок російських атак у вівторок загинули щонайменше двоє цивільних».
Тактику російських окупантів поблизу Костянтинівки та відсіч, яку дають агресору українські захисники, описує Wall Street Journal. На цій ділянці фронту йдуть запеклі бої, коли один і той самий пункт базування може переходити від одних до інших протягом доби. Росіяни не жаліють піхоти, тоді як українськім військам доводиться діяти розумніше і злагоджено, зберігаючи людський ресурс, використовувати нічний час для атак, комбіновані наступи з використанням різних видів зброї. Російські полонені, зачасту колишні ув’язнені за тяжкі злочини, розповідають про низький загальний бойовий дух. Автор описує один з важких боїв за опорний пункт на зерновому елеваторі у Нью-Йорку:
«Клик», 35-річний зварювальник, для якого це другий штурм, увійшов першим. Він спіткнувся об дріт, прикріплений до міни-пастки, але вибуху не сталося. Російський кулемет був підбитий танком, і повітря заповнило пилом. Українська група проштовхнулася всередину, де уламки бетону, розбиті пострілами, летіли в повітря. У ближньому бою українці продовжували наступати. <….> Після більш ніж одного дня всі вцілілі росіяни здалися, загалом 16 в елеваторі та навколишніх будівлях. Українці розмістили в будівлі бійців з іншого підрозділу та були евакуйовані. У нагороду «Скала» дав їм кілька вихідних. «Клик» поїхав додому в Харків, місто на північному сході, одружуватися».
Незабаром російська армія посилила атаки на Нью-Йорк і витіснила українські війська з елеватора. Наступна контратака ЗСУ тимчасово відкинула росіян, але наприкінці вересня вони взяли селище під контроль.
«Наш моральний дух набагато вищий, — сказав «Водолій». — Але їх більше».
«Російський опозиціонер загинув у боротьбі за Україну» — на Харківщині загинув російський опозиціонер Ільдар Дадін, пише BBC. Бійці добровольчого батальйону «Легіон «Свобода Росії», до якого належав Дадін, потрапили під російський артобстріл у Харківській області. Речниця групи підтвердила BBC загибель Дадіна, додавши, що «він був і залишається героєм».
Ільдар Дадін був першим росіянином, якого засудили за «неодноразове порушення правил проведення мітингів», він відбув покарання у 2,5 роки та вийшов з колонії у 2017 році. Після початку повномасштабної війни у 2022 виїхав з росії, на захист України став у 2023, пояснивши тим, що вже «не мав моральних сил чогось мирно добиватися», обрав «їхати в Україну і зі зброєю в руках протистояти цьому страшенному злу».
-
Теги:
- війна,
- ЗМІ,
- огляд медіа