«Він був ідейний і не міг просто сидіти вдома»: у Львові попрощалися з убитим харківським військовим

У Львові 5 грудня попрощалися з 37-річним військовим, ветераном із бойовим досвідом, співробітником територіального центру комплектування Юрієм Бондаренком. Увечері 3 грудня, під час виконання службових обов’язків він отримав тяжке поранення і зранку 4 грудня помер у лікарні. 

Прощалися із Юрієм Бондаренком у Гарнізонному храмі святих Петра і Павла, поховали його на Личаківському кладовищі. Віддати шану ветерану прийшли рідні, друзі та побратими, повідомило Суспільне. 

У те, що Юрій міг побити 30-річного чоловіка, якого підозрюють у його вбивстві, не вірить волонтерка та журналістка, знайома Юрія Бондаренка Дар’я Бура. 

«Я була в шоці з цієї новини. Я переконана, що це не був самозахист, як стверджує підозрюваний. І він казав у суді, що на нього напали чотири працівника ТЦК, побили його. Не знаю, але у суді він сидить, і на ньому не видно побоїв, обличчя ціле. Я вважаю, що це вбивство військовослужбовця, бо що б не писали мені у коментарях, мовляв, у ТЦК — не військові і не ЗСУ, то нехай вони спочатку почитають документи. Бо це якраз військовослужбовці, які перебувають при виконанні», — розповіла у коментарі «МедіаПорту» Дар’я. 

За словами жінки, вона познайомилася з Юрієм у грудні 2015 року, коли співпрацювала з благодійним фондом «Повернись живим» і возила для бійців необхідне спорядження. Юрій тоді служив у 16 батальйоні 58 окремої мотопіхотної бригади, яка на той час була в Авдіївці. 

x

«Це були мої одні з перших поїздок в Авдіївку і Попасну на той час. Ми возили від «Повернись живим» тепловізори і необхідну військовим техніку. Юра був у взводі розвідки, і я пам’ятаю, це був штаб батальйону. Ми спілкувалися з комбатом, а це був Олег Громадський — Герой України, який загинув захищаючи Харків 24 лютого 2022 року. Тоді прийшли хлопці зі взводу розвідки, серед них був Юра. Я його запам’ятала, бо він був такий високий, чорнявий, жартував, ми всі тоді легко знайшли спільну мову. Потім я почала частіше їм возити тепловізори. Я писала пости, історії про бригади, бійців і з цих постів донати для них йшли. Юра служив багато років, і він був ідейний, він був патріотом. Я пам’ятаю його добрим, веселим, відповідальним. Є люди, які потрапляють на війну волею долі, відслужили і все, а він був ідейний», — згадує Дар’я. 

У квітні 2016 року Юрій демобілізувався і до початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року Дар’я не спілкувалася з ним. 

«У перші дні повномасштабного вторгнення — я жила тоді у Львові — пише мені Юра у фейсбуці і я була у шоці, бо він не був у мене в друзях, ми не спілкувалися скільки. А тут він пише: «Привіт! Як справи? Я у Львові». Я кажу: «І я у Львові». І він мені каже, що йому потрібні якісь волонтери, які збирають допомогу для військових, а я займаюся цим. У мене на той час вже збір був відкритий для підрозділу знайомих. І він приїхав до мене на роботу — я працювала на радіо у Львові — просто «сунув» мені в руки гроші і сказав: «Ти знаєш, шо з ними робити». Ніяких звітів не треба». 

Після цього у березні 2022 Дар’я допомагала Юрію полагодити машину. Каже, знала, що чоловік разом з побратимом знову планує приєднатися до війська. Про те, що Юрія вбили, Дар’я Бура дізналася з поста колеги. Зазначає, хотіла б, щоб люди, які вбивають у воєнний час військових, несли суворіші покарання, ніж ті, які зараз передбачені законом: 

x

«Наш народ вже втратив причинно-наслідковий зв’язок, чому у нас працюють ТЦК, чому у нас відбуваються такими жорсткими методами мобілізація. Я не кажу, що у ТЦК усі святі, але конкретно у цьому випадку — вбили людину, яка воювала з початку війни, і не з 2022 року, а раніше, яка отримала поранення, загубила здоров’я на війні і оскільки він не міг просто так сидіти вдома, він пішов служити у ТЦК, щоб робити щось. Мені б хотілося, щоб на період воєнного часу у нас жорсткіше судили тих, хто вбиває військовослужбовців, особливо, при виконанні службових обов’язків, щоб вони отримували більше за 15 років позбавлення волі. Хочеться, щоб ця історія не закінчилася так просто».

Спогадами про загиблого на своїй сторінці у фейсбук поділився також журналіст Сергій Грішин.

x

«Влітку 2023 року невідомий з чату написав, що хоче віддати свій пікап, бо йому не треба. Ситуація виглядала дивною, але я почав спілкування. В підсумку, вже наступного дня я був у Львові. Юра віддав свій пікап L200 у відмінному стані. Ми почали товаришувати. Я дізнався, що Юра ветеран АТО, комісований по пораненню, який 24.02.22 стрибнув в тачку і зірвався зі Львова в Харків до своїх пацанів. Десь за місяць, при зустрічі Юра передав 5 тис. доларів, сказав, що ми знаємо що з ними робити. Так ми стали товаришувати, зустрічались у Львові кожні два-три місяці. Якогось разу, Юра сказав, що не може сидіти осторонь і вирішив знову мобілізуватись, цього разу в ППО. Потім він перевівся в ТЦК. Вчора у Львові при виконанні його вбила мразота», — йдеться у повідомленні.

Працівники ТЦК — це представники сухопутних військ, яких у будь-який момент можуть направити на виконання бойових завдань, зазначив у коментарі «МедіаПорту» голова ради громадської організації «Спілка ветеранів Сил оборони України» Юрій Корсунов. За його словами, щоб не виникало конфліктів між працівниками ТЦК і цивільними, потрібно, щоб держава стимулювала українців доєднатись до війська, давала гарантії і терміни служби та дослухалась до порад ветеранів:  

«Військові, які служать при ТЦК, це — представники сухопутних військ, регулярні українські війська. Сьогодні він при військкоматі, а завтра за бойовим розпорядженням може бути відрядженим у зону бойових дій. Це треба усвідомити, що це — частина українських збройних сил, які виконують поставлені на них завдання. Вони — заручники ситуації. На фронті одна з головних проблем — недостатня кількість військових. З іншого боку, держава не стимулює громадян йти захищати свою країну. І виходить, крайніми стають військові, які виконують свої завдання при ТЦК. Якщо зупиниться мобілізація, у нас просто провалиться фронт».

Читайте також новини Харкова на MediaPort: У Львові суд обрав запобіжний захід підозрюваному у вбивстві військового з Харкова