Виключив «щире каяття» як недостатньо щире та визначив резонанс за допомогою ChatGPT. Сергій Яковенко, прокурор у справі про побиття вчителя історії під час роботи групи оповіщення ТЦК у Харкові, 3 жовтня виступив у судових дебатах. Свою промову він побудував нестандартно, як для процесів в українських судах: згадував історію, апелював до суспільства й медіа, а в коментарі журналістам після засідання окремо звернувся до військових та цивільних. MediaPort публікує ключовий фрагмент промови прокурора та його коментар після суду. Суддя Наталя Новіченко — у нарадчій кімнаті, й оголосить вирок наступного тижня. 

Прокурор Сергій Яковенко виступив у судових дебатах у справі про побиття вчителя працівником ТЦК, 3 жовтня 2025 року
Прокурор Сергій Яковенко виступив у судових дебатах у справі про побиття вчителя працівником ТЦК, 3 жовтня 2025 року

Сергій Яковенко, прокурор: «…Мобілізація є необхідною. Однак також є необхідним розуміння, з чим ми будемо йти до наступних поколінь. Бо хто буде розповідати нашим дітям про часи українського розвитку? Від князів Олега, Аскольда і Діра до національно-визвольних змагань Богдана Хмельницького та гетьмана Скоропадського. Для цього їх треба вчити. І тому твердження обвинуваченого: «Будеш в окопі розказувати історії»… Так, історії з окопів ми бачимо всі. І, на жаль, ними переповнений наразі медіапростір.

Але і прийдешнім поколінням потрібно розповідати історію української державності. А тому позиція обвинуваченого, зокрема, коли він надавав свої покази, що «будеш в окопі історії розказувати», «він мене бісив».

Сергія Воловика після оголошення підозри у хуліганстві з районного ТЦК перевели до військової частини, яка виконує бойові завдання на фронті

Як може бісити звичайний хлопець, який йде у своїх справах? Є незрозумілим.

Враховуючи викладене, а також те, що протиправні дії Воловиком були вчинені за відсутності будь-якого зовнішнього приводу і спрямовані на випадковий об’єкт, тобто особу перехожого, яка просто йшла у своїх справах, такий зухвалий виклик соціальному оточенню є доволі суттєвим.

Також я прошу суд врахувати те, що мною під час досудового розслідування було визначено як обставину, що пом’якшує покарання обвинуваченого, «щире каяття». Ваша честь, я хочу звернути увагу, що щире каяття — це не формальна вказівка на визнання своєї провини, а відповідне ставлення особи до вчиненого нею діяння. Поведінка обвинуваченого під час його допиту, зокрема, фрази «бісив» і так далі, не свідчать про щире каяття та визнання своєї провини.

Однак, я хочу зауважити, що Воловик все-таки активно сприяв розкриттю даного кримінального правопорушення, надав викривальні покази стосовно себе, співпрацював зі слідством, також надав відповідні покази суду. Також хочу трошки зупинитись на особі обвинуваченого. Останній є професійним військовослужбовцем, має навички володіння вогнепальної зброї, вибуховими речовинами, має психологічну, фізичну підготовку, є людиною з інвалідністю третьої групи, отримав поранення під час відсічі збройної агресії російської федерації проти нашої держави, але військо не залишив, продовжує виконувати наразі бойові завдання за призначенням, є несудимим, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Враховуючи викладене, а також те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених та недопущення вчинення кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, я пропоную суду призначити покарання обвинуваченому Воловику Сергію Павловичу в межах частини 1 санкції статті 296 у вигляді обмеження волі строком на чотири роки.

Технології у нас дійшли далеко, є чат GPT, мною було здійснено пошук за тегом «побиття вчителя історії, місто Харків»… Чат GPT нарахував 64 тисячі хештеги вказаною назвою. Тобто дана ситуація набула значного суспільного резонансу: хлопця побили особи у військовій формі. Це, я вважаю, паплюження однострою Збройних сил України. Такі дії не мають мати місця. Хлопець отримав моральну травму внаслідок цього судового розгляду, необхідності з’явлення до судових засідань, перегляду вчергове вказаних відеозаписів, прослуховування вчергове цих обставин, завдали значної шкоди. А тому я прошу врахувати це при вирішенні питання щодо цивільного позову».

«Щире каяття з нашого мотивування було вилучене у зв’язку з тим, що, на мою думку, дане каяття не є щирим з огляду на поведінку обвинуваченого під час судового слідства».

— Щодо обмеження волі, [у разі призначення такого покарання], як це буде виконуватися в умовах війни і що означає? Людина обмежується у відповідній установі чи вона приходить «відмічатися»?

«Обмеження волі полягає в утриманні особи в установі відкритого типу. Це не є позбавлення волі, а виключно її обмеження на відповідний час. Особа весь час перебуває в установі відкритого типу, виключно з дозволу за наявності підстав керівництва пенітенціарної установи можливе її залишення. Різниця між обмеженням волі та її позбавленням, що в деяких випадках дану установу можливо залишати за наявності відповідних підстав.

Дане покарання не може застосовуватися до військовослужбовців строкової служби, однак пан Воловик є військовослужбовцем, який призваний за загальною мобілізацією під час воєнного стану, а тому таке покарання щодо нього можна застосовувати».

— Він може подати прохання [у разі засудження], щоб, замість обмеження волі, бути на фронті?

— Ще ми не бачили вироку. Зрозумійте, яким би не було покарання, для нас важлива саме мотивація даного рішення суду. Чи всі наші аргументи були почуті судом? Подивимося, коли буде оголошено вирок, будемо читати, вивчати відповідну правову позицію з цього приводу.

Я хотів би звернутися до всіх військовослужбовців: зі святом вас, минулим, з Днем захисників і захисниць України! Друзі, будь ласка, будьте стриманішими щодо цивільних. Вони не бачили, вони ніколи не були там, де були ви. Врешті-решт ми за це і воюємо усі, щоб наші цивільні не бачили жахів війни.

Однак я хочу звернутися також і до цивільних. Друзі, будьте трішки стриманішими щодо військових. Коли ви бачите особу в однострої Збройних сил України, пройдіть, простягніть руку, поздоровкайтесь, усміхніться. Не треба їх сприймати як якихось інших. Це наші громадяни, це наші люди. Ми робимо одну справу. Ми протистоїмо збройній агресії великої держави. Якщо ми не будемо згуртовані, як ми згуртувалися у 2022 році, то так діла не буде. Давайте будемо всі разом, давайте допомагати одне одному, давайте боротися та перемагати. Дякую вам, слава Україні!