Великоднє перемир’я: нічого неочікуваного Колонка
Новини про «Великоднє перемир’я» настигли мене о шостій вечора суботи. О восьмій я написала знайомому піхотинцю, чи стало тихіше. Він ідеально підходив на роль інформатора з кількох причин: цікавиться політикою, міжнародною та українською пресою, тактовний й спокійний.
— Наче, так. КАБів немає, ствольна артилерія мовчить, тільки FPV-хи літають.
Це було найкраще, що я почула за тиждень. А що як справді буде хоч один день без смертей та поранень?
Наступна вісточка від піхотинця прийшла о четвертій ранку:
— Щойно неподалік розривались касетні снаряди, — спокійним тоном доповів голосовим повідомленням боєць.
Трясця. Не тихо. Проте я все ж шукала щось схоже на перемир’я цього дня. Відсутність повітряних тривог — серйозний плюс. Коли я чула голосні звуки, заспокоювала себе: та це не може бути щось погане, перемир’я ж!
Ближче до восьмої вечора розум та серце просили аналітики, тому я спитала:
— А зазвичай на вашому напрямку так само, як сьогодні? Чи гучніше/тихіше?
— Зазвичай гучніше. Сьогодні не було КАБів. Гвинтокрил літав, дрони, ствольна артилерія, але зазвичай щільніші обстріли. Втім, я вам більше не зможу доповідати, бо мене поранило, я в госпіталі.
Пообіді я була в лікарні.
Мій друг отримав поранення під час мінометного обстрілу на Сумщині. Це сталося у святий день, коли наш ворог, який так намагається переконати світ у своїй святості й наслідуванні християнських цінностей, вкотре порушив щонайменше заповіді: «Не бреши», «Не пожадай нічого, що є власністю твого ближнього», «Не вбивай»… У день, коли вони оголосили своє чортове «перемир’я».
Тепер, із лікарняного ліжка із пораненими ногами та спиною, побратим заспокоював мене, цитуючи Жадана:
— «Мама мене вчила, що зневіра — це зло». Зневіра — зло! Не сталося ж нічого неочікуваного. Ніхто ж і не думав, що окупанти дотримаються своїх слів.
— Я на це сподівалась.
— Шкода, довелося тебе розчарувати.
Нічого неочікуваного… І зневіра — це зло.
Просто цей день і цей поранений ще раз нагадують, з ким ми воюємо.
Читайте інші публікації Руслани Богдан на MediaPort