В Ізюмі близько 30 загиблих із масового поховання залишаються не повністю ідентифікованими

В Ізюмі завершили трирічний процес ексгумації, дослідження та перепоховання людей, убитих під час російської окупації. Попри повний обсяг проведених експертиз, близько 30 загиблих залишаються не повністю ідентифікованими. 

Про це «МедіаПорту» повідомив заступник Ізюмського міського голови Володимир Мацокін.

«Не всі особи повністю ідентифіковані. Проведені відповідні експертизи, і встановлені ідентифікації чоловік це був чи жінка, приблизний вік, але, якщо не здавали зразок рідні, близькі, якщо людина була одинока, то вона залишається не ідентифікована. Але усі відповідні експертні процедури по всім тілам проведені, останки тіл передані громаді, і вони поховані. Можливо хтось знаходиться за кордоном, у когось є якісь обставини, що вони раніше не звернулися, але шукають рідних, то вони можуть звернутися до експертних бюро, здати свої біологічні матеріали і чекати ідентифікації. Тоді, я сподіваюсь, що цих людей, які зараз у нас значаться як «невідомий чоловік», «невідома жінка», все ж таки ідентифікують. Це буде людина з прізвищем, ім’ям, з датою народження, датою, коли закінчилось її життя, — розповів Володимир Мацокін. 

x

 «Найтяжче за три роки було спілкуватися з рідними загиблих»

Всього в Ізюмі у лісосмузі на вулиці Шекспіра після деокупації Ізюмщини знайшли та ексгумували 449 тіл. Були і окремі поховання, але усі вони пройшли повний цикл експертиз, зазначає заступник Ізюмського міського голови.
За його словами, до громади й нині надходять звернення від людей, які розшукують своїх рідних. Частина з них уже здала ДНК, але відповідностей серед 449 тіл не знайшли:

«Є різні історії. У нас на вулиці Пам’яті загинула у повному складі родина Жихарєвих, вісім людей загинуло. Але наймолодшу онуку Машу, так і не знайшли, не ідентифікували її тіло. Яка причина — невідомо. Бабуся лише залишилася у них жива. Вона казала, що Маша була похована, але вона не ідентифікована і не знайдене її тіло».

Найважче за три роки було спілкуватися з родичами загиблих, говорить Володимир Мацокін:

« Брати на себе частку горя рідних загиблих  — це було надважко».

Де перепоховали загиблих

Основну частину тіл — 230 — перепоховали на діючому міському кладовищі на окремій ділянці. Решту — у родинних місцях за рішенням близьких. Усі роботи: транспортування, поховання — профінансували з міського бюджету.

У громаді думають над тим, як гідно вшанувати загиблих, зазначає Володимир Мацокін:

«Ми думаємо над меморіалізацією і ми залишили місце на кладовищі, але поки це питання не на часі, оскільки триває війна і є інші виклики, які треба розв’язувати. Мені здається, що меморіалізація потребує осмислення, зважених рішень, але ми, як і на місці масового поховання, встановимо відповідні таблички, QR-коди, де можна буде почитати про цю трагедію. Включимо це місце до маршруту пам’яті, який у нас розроблений у громаді».

Траурна панахида в Ізюмі 

9 грудня в Ізюмі провели траурну панахиду за загиблими під час тимчасової окупації. Ізюмська міська військова адміністрація повідомила, що станом на 24 листопада перепоховали усі 449 тіл, серед них — 23 військовослужбовці ЗСУ.

У громаді планують щороку 15 вересня — у день ексгумації загиблих з масового поховання — вшановувати пам’ять убитих. 

Читайте також новини Харкова на MediaPort: Наслідки окупації: 75 убитих на Харківщині залишаються неопізнаними