Укриття у школах Харківщини: досвід Чугуєва, «броунівський рух» у Харкові та ризик «потьомкінських деревень»

«Більшість будівель зведені за радянських часів»

Свіжевідремонтоване укриття розташоване у чугуївській школі на понад чотириста дітей. Раніше в одній з цих кімнат був тир. Зараз — просторе приміщення, де у разі потреби можуть розгорнути двоярусні ліжка. На початку повномасштабного вторгнення, коли Чугуїв бомбардувала російська авіація, ця школа стала одним з місць, де ховалися люди.

З часом тисячі людей евакуювалися. 35-тисячна громада порожніла. Російська армія наступала, але отримала відсіч і не змогла взяти Чугуїв під свій контроль. Натомість артилерійськими й ракетними ударами забрала 38 життів цивільних (троє з них діти) і завдала значної шкоди житлу та інфраструктурі.

Наслідки обстрілів Чугуєва, архівне фото. Джерело: Галина Мінаєва/Telegram

Сьогодні на вулицях Чугуєва людно, багато транспорту. З дванадцяти шкіл громади одна зруйнована, одна значно пошкоджена. За оцінкою місцевого управління освіти, у громаді перебувають понад 1800 дітей, за її межами — понад 1600. Заступниця директора школи з навчальної роботи Олена Маліцька нещодавно повернулася до Чугуєва. За її спостереженнями, педагоги налаштовані на роботу. Троє працівників з 32 перебувають за кордоном, інші повернулися: «Всі готові працювати». Щоправда, з безпекових умов нині це можливо лише онлайн.

Укриття у закладах освіти Чугуєва захистять від артилерії, але не гарантують повної безпеки на випадок влучання ракет, каже заступник начальника Чугуївської МВА Ігор Шепелєв. Тим паче, що не можна бути упевненим, що росія не удосконалює зброю.

 

«Більшість будівель на території Чугуївської громади збудовані за радянських часів. Усі пам’ятають, які були норми ДБН. Законодавство не стоїть на місці. Я не є спеціалістом зі зброї, але зброя теж не стоїть на місці. На жаль, ті гади — перепрошую за слово — які стріляють по нашій громаді,  модернізуються. У них є і фугасні бомби і таке подібне. Від артилерійського снаряду можна сховатися у таких укриттях, а яка буде ракета летіти? С-300, Х-101, Х-55? Що там у москалів ще є? Дивитися у небо і думати, прилетить чи не прилетить — це ненормально», — вважає Шепелєв.

Заступник начальника Чугуївської МВА Ігор Шепелєв

«Глобальних скарг» від батьків, незадоволених рішенням чугуївської влади, у міськраді не отримували, каже заступник начальника адміністрації. Він закликає їх поставитися до ситуації з розумінням. Каже, що заслухали і поліцію, і освітян, і військових.

 

«Ми в жодному разі не хочемо йти врозріз з керівними документами, вказівками керівництва. Це не військова адміністрація одноосібно вирішувала. Це колегіальне рішення, прийняте з урахуванням думки профільних служб і саме [відповідальних] осіб. Ми розуміємо, що директори шкіл безпосередньо відповідатимуть найпершими за заходи особистої безпеки дітей. Ніхто не застрахований. Якщо будуть заперечення у батьків, ми готові з кожним поспілкуватися і обґрунтувати позицію в рамках чинного законодавства», — каже Шепелєв.

 

Рішення про онлайн-освіту з нового навчального року можуть переглянути: стежитимуть за ситуацією на фронті, аналізуватимуть інформацію від військових та державних органів.

«Броунівський рух», непридатні укриття та «потьомкінські деревні»

12 липня голова Харківської ОВА Олег Синєгубов, начальник поліції Харківщини Володимир Тимошко та в. о. керівника обласного управління ДСНС Сергій Чабань вийшли на брифінг, щоб роз’яснити рішення Ради оборони Харківщини.

Відновлення навчання можливе лише у закладах, які мають укриття за державними будівельними нормами, затвердженими 2017 року, наголошує Олег Синєгубов.

 

«Рішенням Ради оборони ми дозволили формат офлайн-навчання. Це стосується всіх закладів освіти: дошкільна, шкільна, професійно-технічна, технічна, шкільна, вища освіта. Є обов’язкові умови, за яких взагалі цей формат можливий. Це обов’язковість наявності укриттів у цьому закладі освіти або поряд, що відповідає вимогам ДБН В.2.2-5-97 — «Будинки та споруди. Захисні споруди цивільного захисту», що затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 27.12.2017 року №342», — сказав Синєгубов.

 

«Це не означає, що абсолютно всі школи, дошкільні або вищі навчальні заклади переходять одразу стовідсотково на офлайн-освіту. Ні. Це лише можливість, в тому числі приймати рішення щодо комбінованої форми. Це дозволить вчителям проводити зустрічі офлайн в укриттях і проводити окремі практичні заняття зі студентами або школярами по тих чи інших предметах одну годину, дві години чи весь день», — стверджує голова адміністрації.

Це актуально зокрема для студентів-медиків, які потребують практики, продовжує Синєнубов, та першокласників, які важко сприймають уроки онлайн: «Будуть окремі заняття і саме вони будуть проводитися 100% часу в укриттях».

Фото: Харківська ОВА

Протягом останніх місяців голова Харківської ОВА неодноразово наголошував: відкриття шкіл за умов ракетних обстрілів Харкова (востаннє ракета вдарила по вулиці Римарській 5 червня) є небезпечним. На питання, що змінилося з точки зору безпеки тепер, він пропонує журналістам відповідати самостійно.

 

«Ви самі чітко розумієте, як змінилася і кількість обстрілів, інтенсивність обстрілів, зокрема міста Харкова, тими самими ракетами С-300. І можете самостійно відповісти на це питання. Стосовно нашої логіки прийняття рішення — це перш за все сигнал до органів місцевого самоврядування щодо необхідності облаштування тих укриттів, які ми маємо, приведення їх до відповідних вимог, норм і правил», — сказав Синєгубов.

 

Рішення Ради оборони Харківщини, на його думку, має спонукати місцеву владу облаштовувати правильні укриття. У приклад за станом укриттів голова обласної адміністрації ставить школу в Пісочині та обласний ліцей «Обдарованість».

 

«Якщо брати місто Харків, у більшості випадків на 90% це буде онлайн-освіта, тому що, поправте мене, але я не знаю такої школи у місті Харкові, де захисна споруда, яка відповідає цим нормам. Їх немає просто. Тому це сигнал саме для органів місцевого самоврядування працювати над тим, щоб цих захисних споруд з’являлося ще більше і більше», — сказав Синєгубов.

 

«Тим більше, що потрібно враховувати, що як мінімум половина шкіл в самому місті Харкова зруйнована внаслідок військових дій», — пояснює він.

Керівник ДСНС Харківщини Сергій Чабань навів іншу статистику. Зі 120 закладів освіти, оглянутих оперативними групами за рішенням Кабміну після ракетного удару по Києву в ніч на 1 червня 2023 року, придатними визнали 82 у Харківській області та всього сім у Харкові.

• • По місту Харкову: Шевченківській район — дві споруди, Київській — одна, Слобідський — одна, Холодногірський — одна, Салтівський — дві. Решта — райони області.

Оновлення. Пізніше він уточнив, що у Харкові таких всього чотири.

Дотепер таких перевірок не було взагалі — рятувальники не мали повноважень.

Начальник поліції Харківщини Володимир Тимошко просить дивитися на ситуацію «об’єктивно» і пропонує впорядкувати «броунівський рух».

«Ми пам’ятаємо лютий і початок березня. У місті залишалося приблизно до 200 тисяч людей. Дуже мало. І кількість людей, яку ви зараз бачите… Ми фіксуємо, що почали таємно намагатися відкриватися деякі дитячі садочки. Ми ж в реальності живемо. І чому так? Тому що у людей виникла необхідність кудись дітей направити на той час, коли вони працюють.Тобто працюючі батьки почали здаватися, домовлятися у такий «броунівський рух», — каже Тимошко.

Правоохоронці реагували на це листами, каже начальник поліції, спілкувалися про безпеку з керівниками закладів: «Тому цей «броунівський рух» ми намагаємося зупинити цим рішенням. Тобто давайте ми все-таки переведемо до порядку, до якогось закону».

З держбюджету на укриття Харківщина отримала 224 млн гривень. Цих коштів замало, щоб закрити потреби усіх (раніше в обласному Департаменті науки і освіти пояснювали, що тільки для двох районів потрібно 2 грн, а у випадку з Харковом треба помножити цю цифру на три). За словами Синєгубова, укриття за усіма пунктами ДБН коштують від 15 млн грн. Якщо зводити їх з нуля, поруч із закладами освіти — від 20 до 70 млн грн в залежності від місткості. Голова обладміністрації застерігає від псевдореконструкцій — косметичних ремонтів, які не вбережуть від ракет.

«Ніхто ж, як то кажуть, «потьомкінські деревні» будувати не буде, бо це безпека дітей», — вважає Синєгубов. ■