Указ про розпуск Ради: Конституційний Суд перейшов до закритої частини розгляду
Конституційний Суд завершив відкриту частину розгляду подання щодо відповідності указу президента про розпуск парламенту Основному закону і перейшов до розгляду справи у закритому режимі.
Відповідне рішення судді Конституційного Суду одноголосно прийняли після заключних виступів учасників засідання, що транслювалося наживо на сайті суду.
«Розгляд справи на відкритій частині пленарного засідання Великої палати Конституційного Суду України оголошую завершеним. Конституційний Суд України не завершив свою роботу, він переходить працювати у закриту частину пленарного засідання для прийняття і ухвалення рішення в даній справі. Рішення Конституційного Суду у цій справі за результатами конституційного провадження буде оприлюднено на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України відповідно до ст. 94 Закону України «Про Конституційний Суд», — сказала голова КСУ Наталя Шаптала.
Під час заключних виступів представник президента у КС Федір Веніславський заявив, що «указ президента не порушує принципи правової визначеності».
«Тому що сам указ президента є абсолютно однозначним, прогнозованим, передбачуваним для усіх учасників суспільних відносин, на поведінку яких його спрямовано. Він передбачає дострокове припинення повноважень Верховної Ради і проведення дострокових виборів. Жодних інших невизначених положень в цьому указі немає. Що стосується правової невизначеності, я хочу звернути увагу Високий Суд, що мова йшла про інтерпретацію конституційних положень, які для учасників судового засідання є в чомусь недостатньо визначеними», — сказав Веніславський.
Він також згадав указ Порошенка про розпуск парламенту 2014 року.
«На наше переконання, про конституційність указу президента, його абсолютну правову визначеність свідчить яскраво той факт, що шановні присутні суб’єкти права на конституційне подання, народні депутати, стали народними депутатами України виключено через застосування абсолютно ідентичного по тексту, по змісту, по формі, по обґрунтуванню правового акту, яким є указ президента Петра Порошенка від 2014 року. І у 2014 році, коли був виданий указ президента про проведення дострокових виборів і припинення повноважень Верховної Ради, у жодного суб’єкта, який присутній в залі, жодного іншого суб’єкта в Україні, сумнівів щодо правової визначеності, відповідності Конституції, не існувало, і це підтверджується тим, що зараз народні депутати сидять в цій залі на підставі того указу, за яким були проведені дострокові парламентські вибори», — сказав Веніславський.
«Жодного юридичного аргументу, який би навели суб’єкти права на конституційне подання, що хоч якась норма указу президента України від 21 травня 2019 року №303 не відповідає якимсь конкретним положенням Конституції, наведено не було. Були філософські розмірковування про те, має бути чи не має бути обґрунтування. Ще раз нагадую: президент діє на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією. Президент не може сам собі додатково обрати якісь повноваження. Жодна норма Конституції не змушує президента в даному конкретному випадку мотивувати, обґрунтовувати свій указ, чому він вирішив його ухвалити», — додав він.
Народний депутат Олег Купрієнко, один з учасників конституційного подання, сказав:
«В інавгураційній промові президент сказав: я вас розпускаю, тому що люди цього вимагають. Тому що є пік популярності, є політтехнологічна доцільність і можливість провести на цій хвилі у Верховну Раду свою кишенькову більшість, чому б цим не скористатися? От і вся доцільність. Що? Парламент не працював? Законів не приймав?…».
«Пролунала теза від представника президента, що всі ми тут знаходимось на підставі указу, який був виданий у 2014 році. Знаєте, на підставі указу відбулися вибори. Вільні і демократичні. А наше перебування — воно суто за результатами і є наслідком волевиявлення українського народу. І не треба перекручувати і маніпулювати цими поняттями, — прокоментував виступ інший народний депутат Ігор Алєксєєв — …Коаліція була сформована, коаліція була сформована належним чином, коаліція виконала свої прямі конституційні повноваження, ініціюючи питання щодо призначення прем’єр-міністра двічі, у 2014 і 2016 рр. І коаліція депутатських фракцій припинила своє існування лише 17 травня 2019 року […] Ми вважаємо, що даний указ не відповідає низці статей Конституції України».
Вранці на засідання прибув президент України Володимир Зеленський. Він висловив свою думку щодо подання народних депутатів і покинув залу.