У Харкові засудили російського полоненого: що він сказав в останньому слові Фото
Холодногірський районний суд Харкова виніс вирок 37-річному російському військовополоненому Сергію Тужилову, обвинуваченому у жорстокому поводженні з українськими військовополоненими та розстрілі одного з них.
Колегія суддів на чолі з Оленою Бородіною задовольнили позицію прокуратури і засудили Тужилова до максимального покарання — довічного позбавлення волі.
Позови цивільних задоволені частково — по два мільйони гривень на користь кожного з шести потерпілих.
Що сказав Тужилов
В останньому слові Тужилов просив не засуджувати його довічно. У дебатах захисник обвинуваченого наполягав на покаранні у вигляді 15 років позбавлення волі.
«Обвинувачення справедливе. Я дійсно це скоїв. Я каюся у цьому. Я щиро у цьому зізнався. Тому я прошу не карати мене повною мірою. Я не знаю, як це правильно висловити. Не пожиттєве ув’язнення. Хочу попросити вибачення у родичів за те, що я таке скоїв. Все», — сказав Тужилов в останньому слові 13 січня.
Під час спілкування з журналістами обвинувачений сказав, що нібито не мав ані можливості, ані думок, щоб звільнити беззбройного українського захисника, якого особисто вбив.
«Я їх не контролював, зробити я цього не міг, за мною стежили інші люди. У мене не було в принципі такої можливості, та і думок таких не було. Які у мене можуть бути думки, як я можу їх відпустити, якщо такого наказу немає?» — сказав Тужилов.
Він підтвердив, що розраховує на обмін.
— Хочете далі воювать?
— Ні, додому хочу.
Тужилов сказав, що цієї ночі відчув удари [російську атаку по терміналу вночі 13 січня].
— Так, звісно, 13 штук.
— Ви так посміхаєтесь чи мені здалося?
— Вам здалося.
— Що про це думаєте?
— Що я можу думати? Напевно, щось знайшли.
— Ви знаєте, що загинули четверо цивільних?
— Не знаю… Звичайні цивільні люди так само на пляжі відпочивали, коли ваші ракети прилетіли. Це з двох сторін іде.
Тужилов укотре намагався виправдати свої дії тим, що Україна під час Курської операції увійшла на територію рф.
«Ми постійно стикаємося з такими формулюваннями, коли допитуємо російських військовополонених. Це стандартна їхня методичка», — прокоментував прокурор Микита Дальока.
Прокурор підтвердив, що Тужилов претендує на обмін.
«Відповідно до ст. 84-1 Кримінального кодексу України така можливість [обміну] передбачена за поданням Координаційного штабу з питань військовополонених, така процедура передбачена навіть тим особам, які засуджені і відбувають покарання у вигляді довічного позбавлення волі, але чи буде таке рішення прийнято, мені невідомо», — сказав Дальока.
Детальніше про справу
37-річний стрілець-штурмовик 69-ї мотострілецької дивізії Ленінградського військового округу Сергій Тужилов (позивний «Алтай») потрапив у полон наприкінці вересня 2024 року під час операції української розвідки на Вовчанському агрегатному заводі. Слідство встановило, що влітку того ж року на території заводу росіяни стратили трьох українських військовополонених — Василя Мулька, Юрія Гирижука та Максима Сідегова.
За даними обвинувачення, Тужилов особисто застрелив одного з бійців, а ще двох — конвоював на розстріл за наказом командира. Тіла загиблих захисників не знайдені, оскільки територія заводу наразі знову перебуває під окупацією.
Під час судових дебатів, що відбулися 25 грудня у Холодногірському районному суді Харкова, прокуратура просила для Тужилова довічного ув’язнення, наголошуючи, що розстріли беззбройних полонених були свідомим рішенням і частиною системи, а не випадковістю.
Родичі загиблих, які мешкають у Житомирській та Черкаській областях, подали цивільні позови на загальну суму 51 млн грн. Обвинувачений визнав провину, проте намагався виправдати дії «виконанням наказу» та назвав себе «людиною підневільною».
Тужилов має брав участь у російських вторгненнях у Південну Осетію, Сирію та Крим.
Цей процес є першим у Харкові за час повномасштабної війни, де за обвинуваченням у вбивстві полонених на лаві підсудних перебуває російський окупант.
Більше про справу читайте у попередньому матеріалі MediaPort.