У Харкові відкрили меморіальну дошку загиблому захиснику Кирилу Пушкіну
Пам’ятку дошку встановили в гімназії №111 у Салтівському районі Харкова, де навчався військовий.
Лейтенант Кирило Пушкін з позивним «Поет» навчався в гімназії № 111 у 2010-2012 роках, повідомили в Харківській міській раді.
У відкритті меморіальної дошки полеглому захиснику взяли участь його рідні та побратими, друзі, однокласники та вчителі, керівництво адміністрації Салтівського району.
За інформацією проєкту «Меморіал», Кирило Пушкін народився в Харкові у 1996 році. Після школи навчався в автодорожньому університеті. Захоплювався екстремальним спортом — BMX, мріяв подорожувати, цікавився годинниками та їхньою історією, електроникою та IT-технологіями.
До війська вступив на початку повномасштабного російського вторгнення. Навчався в Одеській військовій академії, згодом командував взводом у 206 окремому батальйоні 241 бригади тероборони. Воював на Луганщині, потім — під Бахмутом на Донеччині.
Боєць загинув 2 березня 2023 року біля села Оріхово-Василівка. Йому було 26 років.
Захисника згадують як «завжди життєрадісну, сміливу та хоробру людину».
«Він любив життя. Як казали друзі, він був справжнім. Був чуйним, найдобрішим і найлагіднішим. Завжди сильно переживав за всіх, а не лише за себе», — описують його рідні.
У 206 батальйоні пам’ятають Кирила Пушкіна як бійця, який «прагнув стати справжнім офіцером і лідером».
«Навчався, тренувався і не припиняв роботу над покращенням своїх навичок. І він досяг бажаного — відбувся як справжній бойовий командир», — згадують побратими.
В офіцера залишилися батьки, двоє братів і наречена, якій він зробив пропозицію, але не встиг одружитися.
«Після загибелі Кирила його мама через соцмережі відшукала собаку, яким її син опікувався на позиціях і хотів забрати додому. Тепер у пам’ять про офіцера щеня Фугаска житиме з його родиною», — додають у «Меморіалі».
Кирила Пушкіна посмертно нагородили орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
У Харкові встановили меморіальні дошки двом загиблим військовим — Герою України Тарасу Гур’єву та заступнику командира взводу 72 окремої механізованої бригади «Чорні Запорожці» Олегу Носатюку.