У Харкові провели акцію до Всесвітнього дня вишиванки: фото

У центрі Харкова 15 травня провели акцію до Всесвітнього дня вишиванки. 

Близько сотні жителів міста у вишитому вбранні зібралися біля пам’ятника Кобзареві в саду Шевченка. Разом вони розгорнули великий вишитий рушник і рушили вишиваною ходою до намету «Все для перемоги» на майдані Свободи.

Цьогоріч вперше за часи повномасштабного вторгнення ходу проводять на вулицях Харкова, розповів співорганізатор акції Володимир Чистилін.

«Ми вирішили сьогодні вийти з «підземелля», бо торік у нас була андеграундна акція — ми хотіли побачити один одного в реальному просторі, відчути лікоть своїх побратимів. Для нас це не просто одяг — це справжня форма культурного спротиву. І тому, попри загрози, які, ми розуміємо, існують у прифронтовому місті, ми сьогодні тут — на нашому місці, біля Тараса. Сьогодні у нас хода від Тараса до намету — до серця нашого міста. Ми розгортаємо рушник, і буде мистецька композиція, яка відтворить Харківський рушник», — розповів Володимир Чистилін.

x

У вишитій власноруч вишиванці на акцію прийшла харків’янка Юлія Іванцова. За словами жінки, вона навчилася вишивати кілька років тому, тепер робить це для себе та рідних. 

«До різних видів ходи я приєднувалася з початку війни — з 2014 року. У мене чоловік воює з 2014-го, і ми намагаємося виходити й показувати всьому світові, що Харків — це Україна. Ми — українці. І Харків завжди буде українським. Вишиванка — це для мене і код нації, і ознака нашої ідентичності. Це також приємне заняття — воно заспокоює. Це творчість, а я — творча людина, тому мені подобається цим займатися», — поділилася Юлія Іванцова..

Наприкінці заходу усі охочі могли створити дерево життя з пластиліну у стилі вишиванки. 

«Ідея самого дерева життя така: внизу сидять істоти — наші охоронці. Вони сидять спинами до дерева, бо вже не з нами. Друга гілочка — це ті, хто з нами, — наші батьки. Вони нас охороняють, дивляться на дерево. А на вершині дерева — діти, наша малеча. Людина підходить, бере маленький шматочок повітряного пластиліну й кладе його на той колір, який вибрала. І так, камінчик до камінчика, вони вибудовують наше дерево життя», — розповіла художниця Олена.