У Харкові попрощалися з військовою медикинею Мариною Воронцовою Відео

У Харкові 26 листопада попрощались з Мариною Воронцовою, яка загинула на Донеччині. Вона служила бойовою медикинею у підрозділі «Гострі Картузи», мала позивний «Лагерта». Панахиду відслужили у храмі Іоана Богослова.

На прощання прийшли побратими Марини Воронцової з групи «Гострі Картузи», друзі, волонтери.

Олег Каданов, військовослужбовець «Гострих Картузів», говорить про Марину як про людину, яка задала тон у підрозділі:

«Наш підрозділ невеликий, і кожен — дуже близька людина. Марина єдина жінка була, і не просто ужилась — стала невід’ємною частиною. Мала міцний характер, була чесна, ніколи не згладжувала кути, казала все як є. Це створювало здорову атмосферу. І вона була «двіжок» невгамовний. У волонтерстві багатьом допомагала, і в підрозділі дуже багато робила. Дуже важко підібрати слова… У голові не вкладається, що її немає».

Олександр, позивний «Залізняк», командир групи «Гострі картузи», розповів, що Марина загинула героїчно, виконуючи свій обов’язок. Він підкреслив, що вона стала невід’ємною частиною підрозділу, де була єдиною жінкою, та брала участь у безлічі бойових завдань.

«За тиждень до цього врятувала трьох цивільних, поранених ворожими FPV-дронами. Вона багато разів виїжджала з нами на бойові, виконала не одну успішну операцію. За це отримала наш шеврон — його видають не просто так, за мінімум десять успішних завдань. Я дав їй шеврон мого брата, бо вона була з ним до останньої хвилини. Вона сказала: «Я маю його заслужити. Я буду з вами стільки, скільки потрібно». І вона була поруч — не чекала, поки щось станеться», — говорить командир групи «Гострі картузи».

Подруга Марини Наталія Каткова згадує, що вони знайомі ще з Луганщини:

«Ми з одного міста окупованого з Луганщини. І тут вже стали тісно спілкуватись, дружити. Це була подруга! Слово «була» у мене не вимовляється. Я про неї можу безкінечно довго говорити. Ми багато їздили до хлопців. Але її рішення піти і бути постійно у війську я не підтримувала. Вона була дуже корисною тут у цивільному житті. Вона безлічі людей допомагала як цивільним так і військовим. Вона могла цей шлях продовжувати дуже ефективно. Те, що вона обрала, це її шлях. Вона так вирішила. Вона знала чому вона пішла саме в цей підрозділ і ми багато хто знали – там була її кохана людина. Він загинув і зараз вона пішла до нього».

Її інша подруга Ірина Рижикова говорить про Марину як про людину великої чуйності:

«Вона допомагала всім — цивільним, військовим, тваринам. В останні дні вивезла кілька покинутих тварин — вони зараз у мене. Марина — людина, яка виїхала з окупації й для якої Україна була всім. Вона любила, допомагала, підтримувала. Це дуже тяжка втрата для багатьох. Царство їй небесне».

Марина Воронцова загинула під час виконання бойового завдання у районі Покровська. З 2014 року Марина була волонтеркою «Станції Харків», яка надавала допомогу військовим і цивільному населенню. Уродженка Луганщини, вона також розвивала свій бізнес – у 2019 році відкрила у Харкові млинцеву. До підрозділу «Гострі Картузи» Марина Воронцова долучилася у 2025 році.

Поховали Марину Воронцову на Алеї Слави на 18 міському кладовищі.

Читайте також новини Харкова на MediaPort: На фронті загинула військовослужбовиця «Гострих Картузів» і волонтерка Марина Воронцова