У Харкові перевірили 25 місць проживання ВПО: чи пристосовані вони до потреб людей з інвалідністю
У Харкові торік обстежили 25 місць тимчасового проживання переселенців — це переважно гуртожитки закладів освіти. Перевірки показали: будівлі поступово адаптують, однак значна частина з них не була розрахована на потреби людей з інвалідністю та інших маломобільних груп.
Про це «МедіаПорту» розповів директор Департаменту інклюзивної доступності та безбар’єрного середовища Харківської міської ради Олег Пуль.
Обстеження і плани
За словами Олега Пуля, перевірки проводили разом із департаментом з питань ВПО, після цього сформували звіт із проблемами кожного об’єкта.
«Ми з нашими колегами з Департаменту з питання внутрішньо переміщених осіб Харківської міської ради, у минулому році відвідали 25 місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. Це, як правило, гуртожитки закладів освіти, які розташовані у Харкові. Функціонал нашого департаменту був у тому, що ми проводили обстеження цих будівель на предмет їх доступності. Після ми сформували наш звіт, те, що ми побачили в кожному конкретному закладі. І передали цю інформацію до профільного департаменту з питань внутрішньо переміщених осіб».
До вирішення проблем долучили міжнародні та благодійні організації. За попередніми домовленостями, у 2026 році планують покращити доступність щонайменше на 15 об’єктах.
Обмеження міста
Водночас міська рада не може напряму фінансувати такі роботи через законодавчі обмеження,зазначає Олег Пуль:
«Треба враховувати такий момент, що місця тимчасового проживання, які розташовані у закладах освіти, як правило, вони перебувають в державній власності. Тобто, вони не перебувають у комунальній власності міської ради, тому ми, я маю на увазі, в широкому плані, ми як організація самоврядування не можемо витрачати бюджетні кошти на майно, яке йому не належить. Це пряма заборона бюджетного законодавства. Департамент з питань ВПО долучає міжнародні організації до вирішення цього питання».
Які проблеми виявили
Найчастіше труднощі пов’язані з тим, що будівлі від початку не проєктували для проживання людей із різними потребами, зауважив директор Департаменту інклюзивної доступності та безбар’єрного середовища міськради.
«Об’єкти в яких мешкали студенти, зовсім не були пристосовані для потреб людей старшого віку і людей з інвалідністю, інших маломобільних груп населення. Архітектурні особливості і технічні особливості цих будівель не відповідають сучасним вимогам доступності. Але,об’єктивно вимагати у гуртожитків, щоб вони повністю відповідали тим нормам доступності, які є зараз — не зовсім коректно, повертаючись до ДБН, бо у них не було капітального ремонту або реконструкції. Тобто формально вони нічого не порушують.».
Частину базових рішень уже вдалося реалізувати — зокрема, встановити пандуси у більшості гуртожитків. З 25 місць, де мешкають переселенці, пандуси встановили у 18, розповів Олег Пуль.
Чому не все можна змінити
Втім, за словами посадовця, деякі проблеми неможливо вирішити без повної реконструкції будівель:
«Якщо пандуси можуть встановити, залучивши певні благодійні організації, то розширити санітарно-гігієнічні приміщення, наприклад, — складно. Тому що вхід до санітарно-гігієнічного приміщення у певних гуртожитках — 45 см, а там несуча стіна, то ви нічого фізично не можете зробити з цим. Цю стіну ви знести не можете. Ось у цьому питання, це як приклад».
У міськраді наголошують: доступність — це не лише про дотримання будівельних норм, а про зручність і безпеку для всіх мешканців. За словами ОлегаПуля, будівлі не потрібно було б адаптувати під потреби людей з інвалідністю, якби до приміщень застосовували універсальний дизайн — наприклад, вхід до приміщення був би фактично в рівень з асфальтом, без сходинок, тоді це було б комфортно для усіх.
Читайте також новини Харкова на MediaPort: Без порогів і вузьких дверей: як у Харкові адаптують приватні будинки для людей з інвалідністю