У Харківській ОДА підписали меморандум щодо авіазаводу: хто долучився

У Харківській ОДА підписали меморандум про відновлення випуску літаків на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві. Керівник заводу Олександр Кривоконь участь у підписанні не брав.

Про підписання меморандуму повідомили у пресслужбі Харківської обладміністрації 29 листопада.

У документі мовиться, що його метою є «створення ефективної взаємодії щодо відновлення серійного випуску і сервісного обслуговування літаків та іншої авіаційної техніки» на Харківському авіазаводі.

Планується у п’ять років вийти на випуск п’яти літаків на рік, створивши 1500 робочих місць. Також — брати участь у підготовці нормативних актів в авіакосмічній галузі та сфері приватизації, гасити борги із зарплати, залучати інвестиції тощо.

Меморандум підписали керівники ХОДА та Харківської облради, заводу «ФЕД», компаній «Мотор Січ» і «Авіакомпанія Константа», Профспілки працівників авіабудування і машинобудування та профкому авіазаводу.

Представників керівництва ХДАВП серед підписантів немає. Гендиректор Олександр Кривоконь каже, що його не запрошували.

За словами виконувача обов’язків голови ХОДА Олександра Скакуна, вказані інвестори «реально вболівають за авіагалузь та «мають на меті не похорон Харківського авіаційного заводу, а навпаки — його нове життя».

Він нагадав, що авіазавод має борг перед приватними кредиторами — приблизно 1,5 млрд грн, заборгованість із зарплати — близько 300 млн грн, а також 2,6 млрд грн держборгу. За словами Скакуна, інвестори готові брати участь у відкритому конкурсі, якщо буде ухвалений закон про приватизацію авіазаводу, та віддати за нього «суму з вісьмома нулями».

«При цьому наші колеги беруть на себе перемовини з кредиторами щодо приватного боргу — вони його беруть на себе. І вони готові будуть виплатити заборгованість перед працівниками за період останніх років — заробітну плату. Тобто вони й цей борг теж беруть на себе», — стверджує керівник ХОДА.

Борг перед державою він назвав «непідйомним» для будь-якого інвестора і заявив, що розв’язати це питання можливо лише на державному рівні.

«Ми давно вже розглядаємо законопроєкт про приватизацію цього заводу в комітетах парламенту. Ми вже на фінальній стадії, і я впевнений, що найближчим часом цей законопроєкт уже буде винесений у залу для голосування. Мені б хотілося та нашим партнерам, щоб цим законом був списаний державний борг, який становить 2,6 млрд грн», — додав Олександр Скакун.

Голова правління заводу «ФЕД» Віктор Попов відзначив, що першочерговим завданням є «приведення заводу до робочого стану».

«Друге питання – це реалізація наявного парку недобудованих літаків. Третє питання — безумовно, лінійка. Та, що є на ХАЗі, вона має високу конкурентоспроможність, але за певних умов. Це стосується передусім модернізації найголовнішого продукту — АН-74. І тут я глибоко переконаний, що ми залучимо іноземних інвесторів, які братимуть участь у модернізації», — сказав Попов.

Президент «Мотор Січі» Вячеслав Богуслаєв також підтвердив готовність брати участь у приватизації.

Водночас Олександр Кривоконь ідею щодо приватизації не підтримує, вважає передчасною. На його переконання, авіазаводу треба «дати шанс», бо фінансові показники наразі покращуються.

«Ми розраховуємо, що невдовзі позбавимося решти збитків. Так, ситуація все ще важка, проте ми дивимося у майбутнє зі стриманим оптимізмом і не зупиняємося, шукаючи нові шляхи для підвищення ефективності», — цитує Кривоконя пресслужба «Укроборонпрому».

За даними держконцерну, на заводі «зростають обсяги виробленої та реалізованої продукції, зменшується збиток, який накопичувався декілька років, і збільшується фонд оплати праці». За 10 місяців цього року підприємство виготовило продукції приблизно на 64,2 млн грн — на 12,3 млн грн більше, ніж минулоріч.

З травня працівникам розпочали регулярно платити за відпрацьований час: за 10 місяців — більш ніж 32,4 млн грн (фонд оплати праці становить 72,4 млн грн).

«Торік середня зарплатня працівників ХДАВП становила 3 485 грн, а в жовтні поточного року вона зросла до 4 920 грн. До того ж, керівництву підприємства вдалося зменшити накопичений збиток. Якщо у першому півріччі минулого року він сягав 71 млн грн, то за той же період 2021 року — 33,3 млн грн», — наводять цифри в «Укроборонпромі». 

Також завод виконує іноземні замовлення: ремонтує літаки Ан-74 для Єгипту і Туркменістану.

Олександра Кривоконя призначили гендиректором ХДАВП у квітні 2021 року, вже вдруге — раніше він очолював завод у 2017-му. Своїм першочерговим завданням Кривоконь називав погашення боргів із зарплати.

Заступник генерального директора «Укроборонпрому» Ігор Фоменко тоді казав, що авіазавод не має продукту, який можна продавати: аби він з’явився, підприємству потрібно переробити документацію на ті літаки, які воно здатне випускати — Ан-140 і Ан-74.

ХДАВП є співвиконавцем робіт з модернізації вертольотів типу «Мі». Він також залишається одним із двох серійних літакобудівних підприємств, яке до 1991 року разом з ДП «Київський авіаційний завод «Авіант» (нині це ДП «Антонов») щороку виробляли від 150 до 200 літаків Ан-24, Ан-26, Ан-32, Ан-74, Ту-13 та їхні модифікації.