«Тримати її в руках — це зовсім інші відчуття»: як харків’яни сортують автентичну цеглу на руїнах пам’ятки

За два тижні від початку толоки на території одного з корпусів Державного біотехнологічного університету на проспекті Героїв Харкова, пам’ятки архітектури, зруйнованої російськими обстрілами у 2022 році, волонтери розібрали близько 35 кубометрів завалів — орієнтовно половину, розповів «МедіаПорту» архітектор Віктор Дворніков, ініціатор толоки та захисник культурної спадщини. Десятки добровольців відсортували на руїнах колишнього реального училища, збудованого майже 150 років тому, 20 кубометрів цегли, знайшли близько 100 фігурних цеглин та автентичні металеві конструкції. Зберегти оригінальні елементи для майбутнього відновлення — одна з цілей толоки.

Вікторе, розкажіть про проєкт, в чому полягає його ідея?

Це відповідь на виклик, який існує по всій Україні. Унаслідок руйнації об’єктів культурної спадщини ми втрачаємо велику частину автентичних елементів. За відсутності єдиного алгоритму і єдиного затвердженого підходу з усунення наслідків на об’єктах культурної спадщини ми маємо, на жаль, таку ситуацію, коли відбувається руйнація і втрата об’єктів, втрата автентичних елементів, вони просто вивозяться на смітник. Ця робота покликана звернути увагу на необхідність збереження і на саме збереження.

Це волонтерський проєкт, до якого будь-хто може долучитись?

Так, це ініціатива нашої громадської організації «Платформа урбаністичного розвитку». Проєкт реалізується спільно з Державним біотехнологічним університетом в межах стратегії робочої групи Харківської міської ради зі збереження об’єктів культурної спадщини. Ми залучаємо всіх небайдужих харківців. Були навіть люди, які приїжджали сюди з інших міст. Є сподівання, що люди, які сьогодні долучаються, надалі також будуть долучені до наших нових проєктів, а також до роботи на інших об’єктах.

Мені здається, що це прикольно, коли можна з історією познайомитися фізично. Я намагаюся всім розповідати про сам об’єкт, про те, де ми перебуваємо, з чим вони контактують. Люди працюють з матеріалом, якому понад 150 років. І вони мають можливість до нього не просто доторкнутися, а працювати з ним весь день.

Розкажіть про будівлю, де відбувається толока.

Це будівля Першого реального училища, збудованого у другій половині XIX століття. Будівля за своїми характеристиками, архітектурному образу, є досить визначним об’єктом, який формує ансамбль майдану Героїв Небесної сотні, проспекту Героїв Харкова, і є прикрасою цього району.

Чому саме ця будівля?

Багато різних факторів вплинуло. Передусім тому, що маємо контакт з Державним біотехнологічним університетом, є розуміння з боку університету необхідності щодо збереження цього об’єкту, як і інших. На жаль, на сьогодні вони є одним з найбільш постраждалих балансоутримувачів. У них пошкоджено понад 20 об’єктів, серед яких понад 15 — це або пам’ятки архітектури, або цінна історична забудова. Крім цієї будівлі, Різдвяна, 19, Мироносицька, 94, Алчевських, 40, Мала Данилівка — комплекс будівель, де понад 20 об’єктів зазнали пошкодження. По-друге, рештки на цьому майданчику фактично ніким не зачеплені, вони збереглися під завалами, це огороджена закрита територія, що також є додатковим фактором, що сприяє нашій роботі. Це організаційно легше.

Ця толока пов’язана з вашою зацікавленістю районом Захарківська слобода і бажанням про нього розповідати більше людям?

Можливо, акцент моєї зацікавленості зміщений на цей район, але я зацікавлений в цілому історією і архітектурою Харкова, тому це моя місія — збереження спадщини. Я так чи так в різних напрямках своєї діяльності торкаюся спадщини і її збереженням. Цей район має для мене, мабуть, найбільший інтерес серед інших районів, але я не думаю, що це ключовий фактор, що ми тут працюємо.

У чому особливість цієї будівлі в контексті району? 

Цей майдан був величезним відкритим простором в Харкові і зберігався таким до другої половини XIX століття. За розмірами він не поступається нашому центральному майдану. І, до речі, можливо, саме наявність такого майдану у величезному місті посприяла тому, що створили в іншому місці майдан Свободи.

x

Цей майдан в такому вигляді проіснував два століття, і після цього тут з’являється перша будівля, яка, скажімо, його розрізає і формує ансамбль вулиці. Формує ансамбль нинішнього проспекту Героїв Харкова. І, виходить, що ця будівля стає таким знаковим об’єктом. По-перше, у Харкові зводять такого масштабу навчальний заклад. Це показово.

x

По-друге, він виконаний у цікавому художньому стилі. Це такий історизм з елементами неоготики. Це епоха еклектики, але автор і архітектор Кирило Толкунов застосовує виразні готичні елементи, які увінчують його і центральний фасад, і бокові ризаліти, вежі, характерні для готики. Це дуже цікавий об’єкт.

Яка мета проєкту? Що б ви хотіли, щоб сталося в результаті? 

Передусім, я сподіваюся, що нам вдалося трошки навчити людей, які прийшли сюди з щирим бажанням зробити корисну справу, відрізняти автентичні елементи від неавтентичних (робота розпочинається з інструктажу, у тому числі з питань безпеки — ред.). Розуміти, що представляє цінність, що не представляє. Встановити в них теплий зв’язок зі спадщиною. Коли люди проходять повз, їм шкода, звісно, понівечені старі об’єкти, але коли вони тримають в руках цю цеглу — це зовсім інші відчуття. Я сподіваюся, що у багатьох воно збережеться і надалі. Ми по суті формуємо команду людей, які можуть в якихось екстрених ситуаціях долучатися до усунення наслідків надзвичайних ситуацій на об’єктах культурної спадщини.

Вже перебрано близько 35 м³ завалів. Відсортовано близько 20 м³ цегли — як ціла цегла, так і половинки. Знайдено близько 100 фігурних цеглин, автентичні металеві конструкції. Все зберігатиметься на території університету, це його власність.

x

У нас не передбачено на рівні держави організацій, які працюють з усуненням наслідків?

Так, у нас не передбачено жодної організації, яка б працювала з усуненням наслідків. Це стосується і музеїв. Зазвичай, якщо відбувається руйнація музею з експонатами, то до цієї роботи долучені лише працівники цього музею. Більше ніхто. Тому що вони є єдиними відповідальними особами. Державою не сформовані спеціальні органи, які б мали реагувати. Минуло майже три роки повномасштабної війни, а в нас немає жодного алгоритму, який би регламентував роботу на цих об’єктах під час надзвичайних ситуацій.

Тобто сюди приїжджають комунальники і на свій розсуд те, що для них цінно, можуть зберегти. А решту просто вивозять на смітник чи на господарські, комунальні потреби міста. На засипку доріг, конструкцій.

Це сумно, але це про те, що я волаю вже понад два роки. Саме тому створена робоча група в Харківській міській раді. І цей проєкт — це такий поступовий, плановий процес, до якого я йшов, команда долучалась. Я сподіваюсь, що це матиме довготривалий ефект. І зараз за наслідками цієї роботи я хочу створити методичні вказівки, як слід працювати на таких об’єктах. Будемо потихеньку стукатися до громад, які розташовані у зоні ризику. Громади прикордоння, наближені до зони бойових дій, в яких є об’єкти культурної спадщини. Це мало бути для них цінно.

Як долучитися

• Волонтери працюють на локації (просп. Героїв Харкова, 45) щодня, крім неділі, з 10:00 до 14:40. За словами організаторів, найбільше людей приходить у суботу. Можна долучитися до чату команди і стежити за подіями: реєстрація у Google-формі.