«Трохи магії, містики та багато любові»: письменниця Юліта Ран про шортлист «Книги року BBC» та продовження пригод Патрона

Книга «Дзеркало бажань» письменниці з Харкова Юліти Ран цьогоріч увійшла до короткого списку премії «Книга року BBC» у категорії дитячих книг. Під час мініфестивалю «ВертепСхід» у Харкові 23 грудня авторка розповіла про магію у своєму житті, підготовку другої частини коміксу про Пса Патрона, де один з героїв говоритиме словами Жадана, та продовження «Дзеркала бажань». Наводимо фрагменти прямої мови. 

Про різдвяний час

Чому зимові свята такі класні? Бо це традиційно час, коли люди збираються родинами. Раніше розказували історії біля вогнища, вікінги збиралися, їли і розповідали прекрасні легенди. Потім це трансформувалося в традицію, коли мама чи тато беруть книжку:

— Що ми будемо сьогодні читати?

— Давай про Пса Патрона, тільки по ролях.

Мені дуже подобається, коли розказують, що і зараз так відбувається. Зима, раніше темнішає, холодно, ми збираємося і читаємо дітям казки. 

Я хотіла показати вам книжок. Наприклад, ця називається «Сім святкових бажань», продається вже кілька років. Це збірка оповідань різних прекрасних письменників. І кожна історія — казка про якусь країну, різдвяні чи новорічні казкові традиції…

Як ви думаєте, про яку країну писала я?… Я писала про Ісландію! І була дуже рада, коли мені запропонували вибрати країну. В Ісландії є маленькі гноми — тролі, їх називають йольськими хлопцями. Їх тринадцять. І я придумала чотирнадцятого йольського хлопця. Це хлопчик, якого звали Ейнар. Він страшенно хотів стати чотирнадцятим йольським хлопцем. Просто мріяв, що вони прийдуть і заберуть його з собою. Він буде з ними жити в печері і матиме абсолютно казкове дивне життя. Тут прекрасні малюнки, вони мені страшенно подобаються. Вийшла красива і добра історія про те, чи вийшло в нього стати чотирнадцятим йольським хлопцем.

…Бачите, що тут є? Камінець. Дівчата дуже люблять ці книжки [з серії «Феєричні пригоди»]. Хоча це книжки не тільки для дівчат, але й для хлопців теж. Це серія з чотирьох книжок, усі з камінцями різного кольору.

Феї, наші головні героїні, живуть у великому місті за океаном. Але у цій книжці, наприклад, вони подорожують в Україну, бо треба врятувати Різдво. А якщо ти не побував в Карпатах, то як ти його врятуєш? Ніяк, абсолютно! Світ на межі катастрофи, ясна річ…

Я вигадала українських фей і назвала «мавочками». Але мій найулюбленіший персонаж тут — фей-гуцул. Його звуть Вуйко-Вуньо. Колись дуже давно він емігрував з Карпатської України у місто за океаном. 

Про дітей і магію

Мене страшенно підкупає в дітях вік, коли вони з одного боку вже дуже багато що розуміють — такі розумахи, але при цьому вони ще вірять у щось казкове, дива. Коли ти до них приходиш, і вони питають: 

— А що, ви бачили фей?

— Ага.

— Та годі!

І починаєш розказувати, бо я дійсно в дитинстві бачила фей. І вони: «Серйозно? Як вона могла бути такою, як ми?» І я за це їх обожнюю. 

Я вже була доросла, коли почала дивитися серіал «Доктор Хто». Згадайте п’ятий сезон, коли Метт Сміт повертається і каже: «У тебе в будинку є зайва кімната». А вона її не бачить. Каже: «Дивись кутиком ока». І мене аж стрільнуло, бо я пам’ятаю, як побачила фей кутиком ока. Якщо ти дивишся прямо — перед тобою просто кущ. А кутиком ока — там не просто кущ, там прикольні маленькі зелененькі створіннячка, але вони побачили мене, і теж злякалися. «Кутиком ока» — це правда. 

Про «Дзеркало бажань»

«Дзеркало бажань» — це детективно-містична історична історія, дія якої відбувається в Харкові. Ця книжка увійшла до шортлиста «Книги року BBC». Я дуже цим пишаюся.

Народилася вона з пропозиції Світлани Фельдман (видавництво «АССА») написати книжку з серії, умовно, книжкові мандри. Вона спеціально попросила мене написати не про фей, гномів, не про якихось міфічних істот, мавок… Я її спитала:

— А про кого тоді? Я не розумію!

— І не про тварин.

— Як не про тварин? 

— Про людей можеш? 

— Хм, про людей?

Так я написала книжку про людей, і вона навіть увійшла до шортлиста. 

Я зі страшенною ніжністю ставлюся до цієї історії. Вона писалася ще до повномасштабного вторгнення, тому там немає великої війни. Війна там є, але один раз згадується. Герої — дівчинка і хлопчик. Як мені сказали: «У вас вийшла книжка про психологію здорових стосунків».

Я коли писала, бачила, що вони живуть в центрі [Харкова], от у цьому будинку. Їхній двір я списала з двору свого дитинства на Молочній, туди «прилетіло» [російська ракета] не так давно. Там різні доріжки, якими вони ходять, і харків’яни впізнають: «Це, напевно, про це ти писала». 

У тата цієї дівчинки, художника-реставратора, є майстерня, сповнена різних скарбів. Вони реставрують ікони, картини, антикваріат. І туди приносять дзеркало — дуже красиве, з гірського кришталю, зі срібною рамою, де є троянди й виноград. У цього дзеркала є історія і легенда, що воно виконує бажання.

Коли на церемонії вручення нагород премії члени журі представляли книжки у шортлистах, мені дуже «зайшло», як сказали про мою книжку: по-перше, видно, що автор працює в театрі, бо дуже динамічно, дієво, ми читали, як кіно дивились. Для мене це найкращий комплімент, бо я сама так кажу про ті книжки, які мені подобаються.

Я не буду розказувати далі, без спойлерів не розкажеш. Єдине, що можу сказати: вийшла історія, як у мене часто буває — писав для дітей, а виявляється, читають і дорослі, приходять такі відгуки: «Я відкрила і поки я сама не прочитала, дитині не дала, не могла відірватися». У мене таких відгуків багато. Трошки магії, трошки містики, трошки історії, але ще тут дуже багато любові. 

Про продовження коміксу «Пес Патрон та Шкарпетковий монстр»  

Я можу сказати, що зараз готується продовження коміксу «Пес Патрон та Шкарпетковий монстр» (видавництво «Ранок», 2023 р.; Юліта Ран, Катерина Підлісна). Буде друга частина, бо всі діти питають. Оскільки це комікс, його читати недовго: дочитуєш — і хочеться знати, що було далі. Далі буде — буде і друга частина, і ще й третя. 

Ніяк не сяду і не напишу роман, бо весь час треба писати продовження «Патрона» або продовження «Фей», ще щось (сміється). До речі, у «Дзеркала бажань» теж буде продовження. Коли всі продовження закінчаться, я нарешті сяду і напишу щось для дорослих!

На кожній презентації і в Польщі, і в Україні я весь час щось нове дізнавалась про Патрона. Були такі презентації, де ми малювали комікс разом. І діти щось прикольне придумують, вигадують монстрів. І ти одразу бачиш, де монстри, яких вони беруть з мультфільмів, які дивляться, а де монстри, яких вони зараз придумали. 

Така хорова історія: «У нього має бути подружка!» або «У нього має бути дівчинка», «Він має одружитися». 

— Боже, що? Одружитися? Ну гаразд, а якщо не одружитися, що вони з цією дівчинкою, подружкою могли б робити?

— У них мають бути цуценята! І все.

— Так, гаразд, а якщо не цуценята, шо вони можуть з цією подружкою робити? 

— Рятувати світ!

— Тобто вона хто? 

— Теж супергеройка. 

— А цуценята тоді? Навіщо там цуценята? (сміється)

Але, справді, вони давали класні підказки. У другій частині є подружка, але іншої породи. Про цуценят там не йдеться, але ця порода — [з реальності]. З’являється подружка породи, яку він дійсно любить. Я знаю про справжнього Патрона, що він любить, що не любить. Коли вони виходять гуляти, є сусідські собачки, мінішпіци. І він такий до них… [залицяється].

Я люблю робити «пасхалочки», які розуміють дорослі. Тут є пес-робот Григорій. Як думаєте, чому Григорій? Бо Сковорода! Він розмовляє виключно цитатами з класиків, вистрибує з першою фразою: «Борітеся — поборете». 

В другій серії я подумала, що буде класно, якщо він буде розмовляти цитатами з Жадана. І навіть спитала про це у Сергія, він сказав, заради Бога, хай розмовляє! Тому в другій серії додалися фрази сучасних співаків. 

Щоб зробити книжку [з героєм Патроном], видавництво укладало договір з правовласниками. Патрон — це бренд, у нього є PR-відділ, насправді він дуже крутий пес! Піарники слідкують за тим, щоб все було правильно, ліцензійно. Є книжка про нього, зроблена в іншому видавництві, і комікс, єдиний ліцензійний, який існує на сьогодні.

Ми розказуємо завжди таку легенду, що ці всі історії Патрон мені розказує телефоном на вушко. Я мрію про спільну презентацію, але він весь час дійсно зайнятий. У нього презентації з послами, президентами. Йому не до коміксів. Книжку він читав! Він схвалив, в Instagram написав, сказав: так, все класно, все чесно, все так і було.

Коли у Варшаві на великому книжковому ярмарку, де ми його вперше презентували, нас питали: «Чому Патрон?» Адже комікс — зазвичай якийсь вигаданий персонаж. Я кажу: весь світ знає Халка, Залізну людину, Бетмена, Супермена, але це все англосаксонські персонажі, їх знає весь світ. Ми перед собою поставили амбіційну задачу, нехай це буде якийсь український персонаж. І те, що він реальний, насправді класно, бо він хороший приклад для дітей. Вони знають, що він реальний, це теж дуже важливо. Вони читають його Instagram. У нього є благодійний фонд, де збирають кошти для допомоги саперам і для допомоги тваринам, які постраждали під час війни. Це дуже шляхетний, класний персонаж, але при тому це ще й собака! 

Продовження «Пса Патрона» у плані на друк — на лютий. Це значить, що у передпродажі буде вже з лютого, але фізично його можна буде отримати, думаю, в травні. У травні буде рік, як вийшов перший комікс. 

Читайте також: «Родинний вертеп» Харківського театру ляльок покажуть на деокупованих територіях