Про це повідомив голова Харківської обладміністрації Олег Синєгубов.
За його даними, окупанти вдарили по Вовчанську близько 10:00. Від прямого влучання у приватний будинок загинула 40-річна жінка. Ще одна, 67 років, дістала легких поранень, до лікарні її не доправляли.
Загалом пошкоджені 12 будинків.
«Фахівці на місці. Пожежа локалізована. Інформація оновлюється», — додав Синєгубов.
Фото: Telegram/Олег Синєгубов
Як повідомила ДСНС Харківщини, під завалами будинку загиблої знайшли її кота. Його дістали з-під балки перекриття.
За попередніми даними, у приватному секторі Вовчанська було три влучання, зазначають у поліції Харківщини.
На місцях влучань працюють слідчі, криміналісти та вибухотехніки.
Правоохоронці відкрили справу за ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів і звичаїв війни).
Російське військо вночі 7 березня завдало удару дронами по навчальному полігону ДСНС у Чугуївському районі Харківщини.
«Під час виконання бойового завдання поблизу о.Тендрівська коса Херсонської області 28 лютого загинув старший оператор групи команди1-го загону в/ч А3199, старший матрос Марченков Станіслав Павлович», — повідомилаКрасноградська міська рада.
За кілька днів українському захисникові виповнилося б 30 років. Про дату та час прощання з ним міськрада поінформує згодом.
У Дергачах 6 березня попрощалися з матросом Сергієм Кур’яновим, який також загинув 28 лютого у боях на Тендрівській косі, повідомив керівник громади Вячеслав Задоренко.
Кур’янов народився у Дергачах, закінчив ліцей №3. До початку повномасштабної війни працював слюсарем на місцевому підприємстві «Саноіл».
«Восени 2022 року Сергій приєднався до українського війська, боронив суверенітет нашої держави на південному напрямку; мав спеціальність механіка-рульового взводу плавзасобів. На жаль, під час виконання бойового завдання чоловік загинув у зіткненні з російськими окупантами», — розповів Задоренко.
Захисникові було 33 роки. У нього залишились дружина, донька, сестра та племінниця.
29 лютого Командування Сил спеціальних операцій ЗС України офіційно повідомило, що у зіткненні з російськими окупантами загинули воїни 73-го морського центру спеціальних операцій. Вони забезпечували відхід основних сил групи після виконання спеціального завдання.
«Героїчна та надскладна бойова робота підрозділів ССО на суходолі, на морі і в глибокому тилу противника — це щоденний вклад воїнів ССО в перемогу над ворогом», — зазначили в командуванні.
За інформацією сайту «Мілітарний», група на кількох човнах пересувалась в акваторії Чорного моря для висадки на окупованих територіях Херсонської області в районі Тендрівської коси. На березі зав’язався бій із російськими військовими, й українці понесли втрати.
Володимир Сидоренко — брат Івана Сидоренка, одного з 12 загиблих тієї ночі. Володимир, теж військовослужбовець, був на посту поряд з частиною, патрулював перехрестя.
«О 02:32 почув звук літака, який наближався до мене. Встиг тільки по радіостанції крикнути: «Повітря» — і буквально відбігти три метри, поки вже від вибухової хвилі не полетів. Присипало цеглою. І так залишився живий», — говорить Володимир Сидоренко.
Володимир Сидоренко втратив брата і отримав інвалідність внаслідок російського авіаудару на початку повномасштабної війни
З-під завалів із пораненнями руки та ноги його витягли побратими. Поки чекав на евакуацію, дізнався, що на території частини загинув його 46-річний брат.
«Майстер-сержант. Я штаб-сержант. Він трошки старший, більше прослужив. Загинув при захисті Батьківщини. Він перебував саме у цій будівлі, на яку прийшлася перша авіабомба», — розповів брат загиблого.
Після поранення Володимир майже рік лікувався, переніс 10 операцій.
Наймолодшому серед загиблих був 21 рік.
Підполковник Кугук Євген Іванович, 30.07.1986
Підполковник Снєжко Олексій Юрійович, 02.01.1980
Старший лейтенант Єрмоленко Владислав Володимирович, 02.08.1984
Старший лейтенант Микитюк Михайло Ярославович, 09.11.1976
Майстер-сержант Сидоренко Іван Миколайович, 06.05.1975
Штаб-сержант Рудницький Андрій Сергійович, 19.08.1989
Головний сержант Трудов Денис Миколайович, 12.12.1989
Головний сержант Мовчан Микола Вікторович, 12.12.1985
Старший солдат Мажугін Денис Юрійович, 28.10.2001
Старший солдат Парфьонов Олександр Миколайович, 27.11.1975
Старший солдат Рудницький Анатолій Францович, 21.12.1991
Солдат Марченко Олександр Сергійович, 31.10.1995
«Ми всі стали дружнім колективом, який не допустив ворога в Харків, не здав місто. Але, ви розумієте, відстань між нами і російським Бєлгородом — надто мала, через яку прилітає все, що може прилетіти», — каже Володимир Сидоренко.
Зруйновані будівлі, втрачене житло
Одна з авіабомб, які російський винищував скинув на частину, зруйнувала будинок культури та квартири військових. Дружина військового Поліна Семібратова показує зруйновану вщент квартиру, де жила з липня 2017-го.
«Ми заїхали і були дуже раді, що в нас є службове житло. Нарешті ми можемо тут жити і бути господарями. І ніхто б не міг подумати, що так все складеться», — говорить Поліна.
Того дня вона разом із донькою ховалася у підвалі гуртожитку. Там було семеро матерів і восьмеро дітей.
«Ми тільки вклали маленьку дитину. Тиша, ніч — і тут такий жахливий шум, грохот. Спочатку взагалі нічого не розумієш. Тебе охоплює жах, ти чуєш, як валиться приміщення. І ти не розумієш, що з тобою буде далі, що ти взагалі не можеш допомогти своїй дитині в цей момент. Все, що ти можеш, це просто взяти і накрити її собою», — каже Поліна.
Родина Поліни Семібратової вижила. Нині вони винаймають житло.
«Зберегти пам’ять на довгі роки»
Ідея створення дошки належить побратимам загиблих, розповів заступник командира військової частини 3005 Артем Міщук.
«Це перші втрати, які понесла наша військова частина з початку повномасштабного вторгнення. І саме цього дня, у другі роковини, було вирішено відкрити цю меморіальну дошку. Ми її зробили самі, погодили з командиром частини», — сказав Міщук.
Командир 5-ї Слобожанської бригади Дмитро Клодчик висловив співчуття рідним загиблих бійців.
«Наша з вами задача — зберегти пам’ять на довгі роки, зробити все, щоб ця втрата не була марною, зробити все, щоб ворог був переможений. Слава захисникам України! Слава Україні!» — сказав командир.
Меморіальну дошку освятили військові капелани та священник храму Іоана Богослова Віктор Маринчак.
Про це повідомили в Головному управлінні розвідки Міноборони.
«У ніч з 4 на 5 березня спецпідрозділ ГУР МО України «Group 13» атакував патрульний корабель Чорноморського флоту рф «Сергій Котов». Місію провели у співпраці з Військово-морськими Силами ЗСУ та за підтримки Міністерства цифрової трансформації», — йдеться в повідомленні.
ГУР поширило відео влучання в катер.
Катер атакували в територіальних водах України, неподалік Керченської протоки. Військові застосували морські дрони Magura V5. У «Сергія Котова» пошкоджені корма, правий і лівий борт.
Вартість потопленого корабля — близько 65 млн доларів.
Фото: Чорноморський флот рф
14 лютого українські спецпризначенці потопили великий десантний корабель Чорноморського флоту рф «Цезар Куніков».
«За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові постановляю: присвоїти звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» Титаренку Владиславу Вадимовичу — лейтенанту медичної служби (посмертно)», — сказано в указі президента Володимира Зеленського від 24 лютого.
Владислав Титаренко — випускник Харківського національного медичного університету 2018 року, хірург за фахом.
«Жодна нагорода не замінить мені сина. Але я розумію, наскільки це нагородження важливе для тих хлопців та дівчат, які зараз працюють у шпиталях, у стабілізаційних пунктах. Я розумію, наскільки це важливо для мого молодшого сина — йому 16 років. Ці нагороди, це визнання важливі для лікарів. Лікарі — це люди, які ніколи не збиралися воювати. Завжди хотіли зберігати життя, підвищувати якість життя. Усі лікарі шпиталів — герої», — сказала Суспільному мати загиблого Оксана Титаренко.
Ввечері 5 серпня 2023 року президент України Володимир Зеленський повідомив, що російська керована авіаційна бомба влучила у центр переливання крові у Куп’янській громаді. За даними Харківської ОВА, це сталося у селі Кругляківка, внаслідок обстрілу та пожежі загинули двоє чоловіків, четверо поранені.
«За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові постановляю: Присвоїти звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» Фадєєнку Олегу Віталійовичу — молодшому лейтенанту (посмертно)», — йдеться в указі президента Володимира Зеленського.
Указом глави держави від 24 лютого звання Героя України присвоєно харків’янину Олександру Настенку.
Настенко (позивний «Флінт») — командир групи ударних дронів спецпідрозділу CODE 9.2 92-ї ОШБр.
«Капітан «Флінт» — доброволець. Відразу ж після повномасштабного вторгнення росіян, попри успішний бізнес і 4 дітей у родині, долучився до 92-ї бригади й став на захист рідного Харкова. Не менше двох тисяч окупантів минулого року ліквідували бійці саме цього спецпідрозділу», — зазначив начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Олег Фадєєнко (позивний «Малиш») під час АТО/ООС служив в «Азові». Від початку повномасштабного вторгнення воював на Харківщині, звільняв область від російських окупантів з Kraken. Згодом у складі 3-ї окремої штурмової бригади боронив Донбас. На бахмутському напрямку під час артобстрілу отримав уламок у легені й помер у лікарні за добу після поранення 2 липня 2023 року.
У день прощання з ним 4 липня 2023 року армія рф вдарила «Іскандером» по Первомайському. Ракета поцілила у житловий квартал. Дістали поранень 43 людини, серед яких 12 дітей.
Про це повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
За його інформацією, вбивство сталося, ймовірно, 24 лютого в Бахмутському районі Донецької області.
«На відео, яке нам вдалося отримати, видно, що українські військові здаються в полон: їхні руки були підійняті до верху, вони показували, що беззбройні та не несуть загрози. Росіяни мали взяти їх у полон, але натомість нещадно розстріляли», — йдеться в дописі в Telegram-каналі Лубінця.
Точну кількість страчених українців омбудсмен не назвав — припустив, що їх було щонайменше семеро. Загиблі — бійці Сил оборони.
З якої військової частини російській армійці, які розстріляли українських захисників — Офісу омбудсмена відомо, зазначив Лубінець.
Він додав, що такий розстріл є воєнним злочином, і пообіцяв звернутися до ООН та Міжнародного комітету Червоного Хреста, аби вони «зафіксували та публічно визнали, що російські військові вбивають українських полонених».
Дані ОГПУ
Подробиці навели в Офісі генерального прокурора. За його даними, полонених військових розстріляли під час штурму позицій Сил оборони між селами Іванівське та Хромове.
«На записі з камери дрона видно, що представники ЗС рф спочатку наказують нашим захисникам вийти з окопу. Після, зібравши всіх оборонців в одному місці та відійшовши на декілька метрів, ворог випускає по них автоматні черги. Військові держави-агресора умисно добили поранених та беззбройних українських воїнів, ігноруючи норми міжнародного гуманітарного права», — зазначають в ОГПУ.
Правоохоронці відкрили справу за ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів і звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством).
За твердженням проєкту DeepState, розстріляними могли бути бійці 92 окремої штурмової бригади або «хтось із приданих їм підрозділів». У Силах оборони цю інформацію офіційно поки не коментували.
Загалом, за даними ОГПУ, правоохоронці розслідують 19 кримінальних проваджень за фактами вбивства 45 українських військовополонених.
«З глибоким сумом повідомляємо, що стало відомо про загибель випускника факультету психології Каразінського університету Олексія Коваленка. Повномасштабну війну зустрів у прикордонних військах. Загинув у березні 2022 року під час ракетного удару по місцю дислокації підрозділу в Харківській області. Олексій був дуже гарною, світлою людиною, хоробрим воїном і справжнім патріотом. Таким він назавжди залишиться у пам’яті тих, хто його знав», — повідомляється на сторінці ХНУ ім. Каразіна у Facebook.
В Харківському університеті Олексій навчався у 2005-2010 роках.
На Бахмутському напрямку 12 листопада 2023 року загинув бойовий медик — студент біологічного факультету Каразінського Андрій Бондаренко. Йому було 26 років.