Житловими сертифікатами вже скористалися 695 жителів регіону, повідомили в Харківській обладміністрації.
485 — придбали нові квартири або приватні будинки на Харківщині;
решта — в інших областях, зокрема Київській, Львівській, Дніпропетровській, Полтавській, Закарпатській.
Вартість придбаного житла — понад 811 млн грн.
Фото: Сашко Бринза
Робота комісій: головні цифри
Комісії з компенсацій за пошкоджену нерухомість створені у 56 громадах Харківщини, працюють — у 54.
У 34 громадах сформували 2267 сертифікатів на компенсацію за знищене майно — більш як на 3,2 млрд грн.
В 11 громадах схвалили виділення 124,1 млн грн для будівництва нового житла.
За програмою «єВідновлення» також подали майже 34,9 тис. заяв на грошову допомогу для ремонту пошкодженого житла. Найбільше — в Ізюмському, Харківському та Чугуївському районах.
Сума компенсацій на ремонт — понад 2 млрд грн, з них більш як 1,8 млрд грн вже надійшли на рахунки 19,6 тис. заявників.
У мікрорайоні Північна Салтівка в Харкові, який зазнав найбільшої шкоди від російських обстрілів, відновлюють житлові будинки. Роботи тривають зокрема на вулиці Наталії Ужвій.
Роботи тривають, серед іншого, на вулиці Наталії Ужвій, повідомляєХарківська міська рада.
В одній з багатоповерхівок пошкоджені тримальні конструкції та покрівля, вибиті всі вікна. Через пожежу знищені внутрішні комунікації — тепло-, водо- та електромережі, ліфтові кабіни з обладнанням і технічне приміщення.
Будівельники розбирають пошкоджені конструкції: планують завершити до кінця червня. Потім — відновлять покрівлю, стіни, перекриття, встановлять нові вікна у квартирах та під’їздах, нові ліфти.
«Крім того, плануємо провести роботи з утеплення фасаду — важливе рішення з точки зору енергозбереження, захисту від вологості, звукоізоляції та вогнезахисту», — додав директор Департаменту з благоустрою, відбудови та реконструкції Костянтин Лиска.
Усі фото — Харківська міська рада
Торік виконавчий комітет Харківської міськради схвалив відновлення пошкодженого російськими обстрілами житлового будинку на вулиці Наталії Ужвій, 60. Проєкт коштує 229,1 млн грн.
Також розпочали демонтаж зруйнованої частини будинку на вулиці Наталії Ужвій, №82.
Про підсумки зустрічей та обговорень потреб Харкова повідомилаХарківська міська рада.
Енергетична безпека
10 червня в Берліні міський голова Ігор Терехов уклав низку угод, пов’язаних з проходженням опалювального сезону. Серед них — Меморандум про порозуміння з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ): за ним у липні-серпні Харкову передадуть чотири когенераційні установки. Ще дві такі установки надасть уряд Чехії.
Він також обговорив надання енергетичного обладнання з представниками Міністерства економіки Японії та Японським агентством міжнародного співробітництва. Техніку наразі закупляють за кошти японських партнерів, невдовзі вона прибуде до Харкова.
Усі фото — Харківська міськрада
Харківська міськрада також підписала комплексну програму підтримки з Європейським банком реконструкції та розвитку для українських міст.
«Йдеться про підтримку проєктів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності та інклюзії, впровадження «зелених» технологій, відновлення фінансової доступності, муніципальну, інфраструктурну та промислову програму стійкості», — перелічили в мерії.
За результатами перемовин місто отримає від Світового банку грант у 47 млн євро, а від Європейського банку реконструкції та розвитку — кредит у 25 млн євро для забезпечення енергостійкості.
«Ці кошти будуть спрямовані на енергетичний сектор, щоб децентралізувати системи опалення та електропостачання», — уточнив Терехов.
Муніципальне житло та метрошкола
Європейський інвестиційний банк прийняв пропозицію щодо кредитування програми муніципального житла в Харкові. Очікується, що в підсумку в місті сформують муніципальний житловий фонд для оренди або іпотеки.
За даними міськради, в Харкові тією чи іншою мірою пошкоджені понад 9,6 тис. будівель.
Мерія Харкова домовилася з німецькими партнерами про допомогу в закупівлі обладнання для харківської метрошколи. Зокрема, до початку нового навчального року планують придбати меблі для класів на станції метро «Імені Олександра Масельського».
Системи ППО
Також обговорювалася потреба в наданні систем протиповітряної оборони. Терехов вчергове заявив, що для Харкова, який регулярно потерпає від російських обстрілів, головним є питання безпеки. Через це без сучасних систем ППО життя харків’ян — під постійною загрозою, також захисту потребує критична інфраструктура.
«Ми маємо докласти надзусилля, всі гілки влади та наші міжнародні партнери, щоб пережити наступну зиму. Але ми чудово розуміємо, що, якщо у нас не буде найсучаснішої ППО, то що б ми не робили, ворог все це зруйнує. Це буде питання часу», — зазначив міський голова.
Промова президентки Єврокомісії
Україна б’ється за власну свободу та краще майбутнє, а рф воює за минуле та намагається знищити її — «росія руйнує, а Україна захищає», заявила під час конференції президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
За її словами, найбільш разючим цей контраст є у Харкові. Два роки тому, нагадала політикиня, харків’яни зупинили російську агресію, а з того часу не лише відбудовують місто, а й відкривають нові культурні центри, розробляють плани озеленення, підтримують традиційне та інноваційні виробництво.
«Але нині російські бомби знову сиплються з неба, прямо на житлові квартали й торговельні центри. Путін хоче знищити це місто, його любов до життя та свободи. Тож Харків, як і вся Україна, потребують нашої підтримки. Саме це зібрало нас сьогодні у Берліні. Путін має зазнати невдачі. Україна має перемогти. Ми маємо допомогти Україні постати з попелу та самій визначати власне майбутнє», — зазначила Урсула фон дер Ляєн.
ОВА нагадує, що медзаклад зазнав чотирьох обстрілів за час повномасштабного вторгнення.
«Перший обстріл був 25 лютого 2022 року. Потім першого березня, 7 квітня і ще один у серпні 2022 року. В результаті обстрілів були пошкоджені приблизно 550 вікон, фасад, міжкімнатні двері», — згадує медичний директор зі стаціонарної допомоги Олексій Савво.
Усі фото — Харківська ОВА
Відновлення оцінили в 30,6 млн грн — це кошти Фонду ліквідації наслідків збройної агресії та обласного бюджету.
На початок травня лікарню відновили на 65%: відремонтували дахи над патологоанатомічним відділенням, харчоблоком і входом до головного корпусу, замінили вікна та огорожу.
Очікується, що заклад повністю відбудують до кінця літа.
Робота лікарні
Попри руйнування, медичне обладнання вдалося зберегти, тож необхідну допомогу пацієнтам надавали безперервно, зазначив Олексій Савво.
«Від початку повномасштабної війни росії проти України пролікували більше 200 дітей з мінно-вибуховими травмами, яких шпиталізували після обстрілів. Це діти з Харкова та області», — уточнив медичний директор.
За його словами, кількість пацієнтів не зменшується.
27 квітня російська армія завдала ракетних ударів по території психіатричної лікарні в Харкові.
Пошкоджені непрацююча будівля медзакладу, харчоблок і корпус, де в момент обстрілу було 60 пацієнтів і п’ять працівників. Одна з пацієнток дістала поранень.
«У рамках проєкту «Концепція Генерального плану міста Харкова» спільно з Фондом Нормана Фостера, ЄЕК ООН, компанією «Arup» та інститутом «Харківпроект» міська рада оголошує міжнародний конкурс з відновлення найбільш постраждалого району — Північної Салтівки», — повідомив міський голова Ігор Терехов.
За його словами, основним завданням буде розробка програми модернізації пошкоджених багатоквартирних будинків з урахуванням безпекових питань та енергоефективності і створення зручного громадського простору навколо.
Міськрада запрошує до участі в конкурсі архітекторів, містобудівників, інженерів і проєктантів з різних країн. Кінцевий термін подачі заявок — 12 вересня.
3 лютого 2023 року у Харкові презентували концепцію змін до Генерального плану міста.
Восени 2023-го Німеччина виділила 1 млн євро для розробки генплану розвитку Харкова.
Про це повідомляєСлужба відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області.
Міст через Тетлегу — один з 27, зруйнованих під час повномасштабного вторгнення, нагадують шляховики.
«Збудований у 1993 році, він міг би прослужити ще не одне десятиліття. Та нашим військовим довелося підірвати його, аби зупинити рух колон ворожої техніки, що прямували на Харків. Втім, робота саперів була настільки «ювелірною», що зайвих руйнувань вдалося уникнути», — зазначають у сліжбі.
Для транспорту поруч звели тимчасовий металевий міст. Капітальний ремонт основного — триває. Будівельники ремонтують проміжні опори та ригелі, зняли монолітну плиту прогону та облаштували нову на частині мосту тощо.
До кінця року підрядники розраховують:
продовжити влаштування монолітної плити, зовнішнього водовідводу, гідроізоляції;
встановити огородження;
відремонтувати опори та балки прогону;
укласти верхній шар покриття.
Усі фото — Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області
Відкрити оновлений міст планують у 2025 році. Загальна вартість ремонту — 559 млн грн.
Аби відбудувати на Харківщині усі пошкоджені мости, знадобиться близько 8 млрд грн.
У селах Бражківка, Довгеньке та Сулигівка світла не було з лютого 2022 року — від початку повномасштабного вторгнення тут точилися бої, повідомили в «Харківобленерго».
«До війни у Бражківці було 58 споживачів, зараз повернулися дві родини, також приїздять дачники. Тут було побито все: підстанція, опори, дроти – не залишилося майже нічого», — згадує старший майстер Ізюмського підрозділу обленерго Віталій Борщ.
Спочатку фахівці відновили підстанцію, потім взялися за лінії. Встановили 10 високовольтних опор та 30 низьковольтних, замінили пошкоджені дроти.
Усі фото — «Харківобленерго»
За словами майстра, руйнування в Оскільській громаді — одні з найсерйозніших на Харківщині. Тож навіть з додатковими бригадами з інших районів заживити швидко всі села не вийшло.
«Доводилося обирати населені пункти за кількістю людей, які наразі там проживають. Через те, що в цих трьох селах руйнування найбільші, як і в Кам’янці Ізюмської міської громади, людей тут живе небагато. І тільки зараз, з настанням відповідної погоди та після ретельної роботи саперів вздовж ліній електропередачі, ми можемо взятися за відновлення», — пояснив Борщ.
У Циркунівській громаді під Харковом заживили село, знеструмлене з початку війни.
У будівлі відновили систему опалення, водопровід та каналізацію, на 80% готовий фасад, повідомляєХарківська обласна військова адміністрація.
Джерело фото: kharkivoda.gov.ua
Внаслідок удару росії 17 березня 2022 року основна споруда Мереф’янського ліцею зруйнована повністю. Відновлюють будівлю початкової школи, яка розташовується на одному подвір’ї, вибухова хвиля пошкодила її на 70%.
Джерело фото: kharkivoda.gov.ua
«Впали дах і стеля, були пошкоджені всі вікна, дошки, парти та інше шкільне обладнання», — говорить директорка Тамара Рижкова.
Джерело фото: kharkivoda.gov.ua
Будівлю ремонтують за кошти фонду ліквідації наслідків збройної агресії та обласного бюджету.
Джерело фото: kharkivoda.gov.ua
«Вартість цього об’єкта — 69,5 млн грн. Плануємо закінчити роботи до початку нового навчального року. Окрім того, створюємо безбар’єрне середовище — облаштуємо підйомник для маломобільних людей, зробимо нульовий поріг на рівні підлоги», — розповів начальник ОВА Олег Синєгубов.
Нові меблі та комп’ютерну техніку, якою зараз користуються діти під час онлайн-навчання, закупили за благодійні кошти.
Протягом місяця будівельники планують закінчити фасад і перейти до оздоблювальних робіт та благоустрою території.
У будівлі буде укриття. За словами директорки ліцею, воно розраховане на 400 людей.
«Проведений ремонт будівлі амбулаторії №2 та приміщень. Вартість проєкту — майже 8 млн грн. Також закуплені медичні та офісні меблі», — розповіли в облраді.
За інформацієюІзюмської міської військової адміністрації, у відновленій амбулаторії є кабінети сімейних лікарів, денний стаціонар, оглядова, кабінет інфекційних захворювань.
Такою будівля амбулаторії була після обстрілів та піврічної окупації Ізюма
У закладі планують створити центр раннього втручання, де працюватимуть психологи та дефектологи.
Системи ППО
