Соціальна «гаряча лінія» орієнтована на допомогу переселенцям — передусім, щоб полегшити їм облаштування на новому місці.
«На Харківщині зареєстровані більш як 520 тис. внутрішньо переміщених осіб. Тому така послуга актуальна для нашої області, аби допомогти людям зорієнтуватися у закладах, які надають соціальні послуги, а також міжнародній і державній допомозі», — прокоментувала заступниця голови ОВА Віта Ковальська.
Гарячу лінію планують створити спільно з UNICEF. Очікується, що вона запрацює за місяць-півтора.
Фото: Харківська ОВА
В ОВА повідомляли, що після повномасштабного вторгнення рф на Харківщині майже в чотири рази побільшало переселенців. За даними на початок жовтня, в регіоні взяли на облік 520 тис., з них 470 тис. — за останні півтора роки.
Серед них:
298 багатодітних сімей;
майже 131 тис. пенсіонерів;
96 тис. дітей;
майже 24 тис. людей з інвалідністю.
Загалом в Україні на обліку — понад 5 млн переселенців.
У селищі Золочів на Харківщині завершили ремонт соціального гуртожитку для переселенців, пошкодженого від обстрілів. Відбудова коштувала 3,9 млн грн.
52-річна Валентина Нечволод з Купʼянська перебувала в окупації майже сім місяців. У той час через лінію фронту їй вдалося відправити 14-річного сина до старшої доньки в Київ. Сама не виїжджала — переживала за матір, яка жила у Сеньковому, за 25 км від Куп’янська. Дістатися до неї змогла лише після деокупації у вересні 2022 року. Частину шляху Валентина здолала пішки — крім валізи, несла папугу і кота. Згодом разом із матір’ю евакуювалася до Харкова.
«Я розумію, що в Куп’янську буде дуже важко після закінчення війни, там дуже багато руйнувань. Звісно, будуть відновлювати, відбудовувати, але це буде не так швидко, як би нам хотілося. Треба допомогти економіці країни», — говорить Валентина.
Валентина Нечволод прагне започаткувати власний бізнес
Щойно дізнавшись про проєкт, Валентина подала заявку і стала однією з учасниць курсу для підприємців від фонду «Право на захист». Дотепер бізнесом не займалася, але замислювалася про власну справу: мріяла відкрити у Куп’янську виробництво з пошиття постільної білизни.
«Війна все перекреслила. Коли я приїхала до Харкова, по-перше, мала погасити борг. Коли жила в окупації, витратила заощадження. Треба було відпрацювати. Я шукала роботу для себе, було важко на новому місці знайти себе», — пояснює Валентина.
За нових обставин вона думає про соціальний бізнес, який допоможе не тільки їй, а й іншим переселенкам. Валентина розробляє бізнес-план проєкту «Жіночій простір «Незалежна». Хоче наймати на роботу жінок зі статусом внутрішньо переміщених осіб.
«У мене буде комплекс надання послуг: це експрес-стрижки, послуги манікюру і педікюру. Крім того, виготовлення домашнього текстилю. А «родзинкою» проєкту буде дитячий куточок, де кожна жінка зможе залишити дитину. Податися на проєкт було для мене важливим, тому що у мене немає необхідних знань: як писати грант, розуміти бухгалтерські терміни, розрахунки. Найважливіше, що тут тебе підведуть під бізнес, який ти хочеш. Пояснюють, як це все зробити, як досягти мети, допомагати не тільки собі, а й людям, які з тобою будуть працювати», — розказує Валентина.
Серед учасників курсу — бджолярі, кондитерка, власник мережі кав’ярень, засновниця майстерні дитячих товарів і товарів для дому.
Йдеться не тільки про переселенців, а й про харківських підприємців, які втратили бізнес через війну.
Деталі програми та перспективи бізнесу
Освітня програма розпочалася у вересні і розрахована на вісім тижнів, розповідає менеджерка проєкту Кристина Лізогубова. Проєкт складається з двох частин: курсу для початківців та грантового конкурсу.
Для навчання організатори запрошують експертів і підприємців, які викладають учасникам основи бізнесу, на власному досвіді вчать керувати справою, уникати ризиків. Після занять учасники отримують практичні завдання.
«Ми зустрічаємося щотижня вихідними, це повноцінний навчальний день. У нас є суботня група і недільна група. Заняття — теоретично-практичні. Наприклад, якщо ми говоримо про фінанси, то люди вже приходять з розрахунками, разом з фінансовою менеджеркою, експертом з бухгалтерії, сідають і розбирають свій власний фінплан. Але, звісно, навіть цього недостатньо, тому в нас додатково, крім самих тренінгів, є можливості податися на консультації — юридичні, з питань трудового права, психологічні консультації, бізнес-консультації», — пояснює Кристина.
Кристина Лізогубова — менеджерка проєкту
Зі 130 заявок організатори відібрали 54, розповідає Кристина. Нині у проєкті 50 людей.
«Ми будемо намагатись забезпечити всіх наших учасників грантами для розвитку власного бізнесу. Це не дуже великі гранти, 3 тис. доларів, але і підприємництво теж не дуже велике. Ми маємо 40 грантів, але через те, що ми змогли зекономити трохи коштів у реалізації цього проєкту організаційно, сподіваємося, що зможемо ці кошти перенаправити на додаткові гранти для учасників», — каже Кристина.
Цих коштів має вистачити на початок справи — наприклад, оренду приміщення, закупівлю обладнання.
Попереду — захист бізнес-планів
Пілотний проєкт з відновлення економічної стійкості фінансується міжнародними донорами — Швейцарською агенцією розвитку та співробітництва SDC та Conrad N. Hilton Foundation (США).
«Ми здебільшого працюємо саме з людьми у Харкові. Дехто приїжджає з не дуже віддалених містечок. Але ми вже наразі маємо великі запити з Ізюма, Чугуєва. Тому сподіваюся, що ми підемо далі», — говорить Кристина.
28 жовтня всі учасники програми захищатимуть свої проєкти. У майбутньому організатори планують зустрічі з бізнесменами та візити до підприємств, «щоб люди надихалися і мали можливість обмінюватися досвідом, адже соціальні зв’язки зараз — дуже важливі», каже менеджерка проєкту.
Анастасія Спасібо — переселенка з Вовчанська, дружина учасника бойових дій, повідомили в Міністерстві реінтеграції тимчасово окупованих територій. До повномасштабного вторгнення в неї була власна клініка в рідному місті, яка зазнала пошкоджень від російських обстрілів.
Родина виїхала на захід України. Згодом чоловік пішов на фронт, а Анастасія приїхала до Харкова і вирішила відкрити нову клініку сімейної медицини.
«Для закупівлі необхідного обладнання жінка вирішила взяти участь в урядовому проєкті «єРобота» — отримала 500 тис. грн на розширення власної справи. За грантові кошти придбали необхідне обладнання: холодильник для зберігання вакцини, дефібрилятор, меблі тощо», — йдеться в повідомленні Мінреінтеграції.
За допомогою до закладу звертаються жителі Вовчанщини та харків’яни. Як зазначили в міністерстві, Анастасія Спасібо підтримує зв’язок зі своїми пацієнтами — навіть тими, хто за кордоном.
Після війни вона планує відновити зруйновану клініку у Вовчанську та водночас розвивати медзаклад у Харкові.
Фото: Telegram/Mінреінтеграції
Кабінет міністрів розширив на 10 регіонів експериментальний проєкт, за яким в Україні з’являться так звані помічники ветеранів. Вони мають допомагати військовим повертатися до цивільного життя.
Від початку повномасштабного вторгнення на Харківщині прийняли на роботу через обласний центр зайнятості 1553 переселенці, повідомляють у Харківській обладміністрації.
Роботодавцям нагадують, що за працевлаштування ВПО вони можуть отримати компенсацію від держави.
Можливі такі варіанти:
За працевлаштування переселенців, які є зареєстрованими безробітними, не менш як на один рік за строковим трудовим договором: компенсуються витрати на заробітну плату та єдиний соціальний внесок протягом шести місяців — з розрахунку не більш ніж 13 400 грн на місяць.
За працевлаштування людей, які набули статус ВПО після 24 лютого 2022 року, за строковим або безстроковим трудовим договором (контрактом), зокрема за сумісництвом, із зарплатою, не меншою за мінімальну: компенсація становитиме 6700 грн протягом двох місяців.
Заявку можна подати через портал «Дія» або найближчий центр зайнятості.
Компенсації надають за програмою Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій «Робота для ВПО: ти потрібен!»
Фото: Харківська ОВА
Гуманітарні організації в Україні переглянули розмір щомісячних виплат людям, які постраждали внаслідок розв’язаної росією війни. Суму для жителів шести областей, серед яких і Харківська, збільшили до 3600 грн на місяць.
У Харківській області на обліку — 517,3 тис. переселенців, повідомила на брифінгу 13 вересня перша заступниця директора Департаменту соціального захисту населення ОВА Тетяна Печура.
Найбільше зареєстровано в чотирьох громадах: Харківській, Зміївській, Валківській та Богодухівській.
За даними Печури, на 1 вересня переселенцям вже виплатили понад 7 млрд грн державної допомоги на проживання.
Також посилюють психосоціальну підтримку: для цього за сприяння ЮНІСЕФ відкриють «Центри життєстійкості» у Чугуївській, Балаклійській, Пісочинській, Кегичівській, Красноградській та Валківській громадах. Запланований термін — до кінця року.
«Насамперед готується відкриття цих центрів у шести пілотних громадах. Проте надалі набутий досвід планується розповсюдити на усі інші громади області», — зазначила посадовиця.
За державними та обласними програмами знайшли роботу 834 людини. До громадських та інших тимчасових робіт залучили 154, до суспільно корисних за проєктом «Армія відновлення» — 1088.
Мікрогранти для ВПО
За п’ять місяців від старту на Харківщині урядової програми «єРобота» 17 переселенцям схвалили надання мікрогрантів на відкриття власної справи — загалом майже на 4 млн грн.
За даними Харківського обласного центру зайнятості, йдеться про такі проєкти:
у Харкові — відкриття дитячого садку, магазину, кав’ярні, салону краси, пральні, СТО, а також виробництво постільної білизни;
у Харківському районі — відкриття дитячого центру;
у Богодухівському районні — облаштування мініферми.
Загалом підприємці створять 30 робочих місць.
Детальну інформацію щодо програми можна отримати в центрі зайнятості за телефоном (063) 824 80 53.
З питань працевлаштування переселенців також можна звертатися:
до групи Харківської обласної служби зайнятості в Telegram;
на гарячу лінію за телефонами (096) 055 48 69, (099) 020 87 21, (063) 847 83 67, (067) 728 97 45, (097) 970 40 68 (з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 17:00).
Програма «єРобота», що стартувала на Харківщині у квітні, дозволяє переселенцям взяти участь у проєктах «Власна справа» та «Гранти для ветеранів». Головна умова отримання грантів — створення нових робочих місць.
