Тема: Освіта

Харківські школярі вибороли золоті медалі Міжнародного турніру юних фізиків

Про результати повідомили в Харківському фізико-математичному науковому ліцеї №27.

«Вітаємо Антона Матяша (випускник) і Кирила Владику (10 клас), які увійшли до складу команди України під керівництвом Майзеліса Захара Олександровича, з другим абсолютним місцем і золотими медалями на Міжнародному турнірі юних фізиків! Висловлюємо щиру вдячність наставникам!» — йдеться в повідомленні.

Здобуток прокоментував професор навчально-наукового інституту «Фізико-технічний факультет» Ігор Гірка.

«Друге абсолютне місце, золоті медалі! Вперше в історії! Шкода, що керівник Захар Майзеліс не був зі своїми вихованцями! Дай Боже українським дітям мирного неба і таких талановитих учителів як Захар Олександрович!» — написав він у Facebook, додавши фото з турніру.

Як уточнили в Департаменті освіти Харківської міської ради, Україну представляла команда харків’ян, які виграли Всеукраїнський турнір юних фізиків. До неї, окрім представників ліцею №27, увійшли учні ліцею №161 — Соф’я Федоскіна, Анна Бєляєва, Антон Бухтатий.

«Команду багато років тренує український фізик-теоретик і педагог (учитель фізики ліцею №161 «Імпульс»), спеціаліст з квантової механіки, професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, заслужений вчитель України — Захар Майзеліс, який через воєнний стан не зміг бути поряд зі своєю командою під час змагань. Офіційними керівниками команди на турнірі були його учні Григорій Овчаренко й Ілля Хорошко», — повідомили в департаменті.

Міжнародний турнір юних фізиків (IYPT) цьогоріч проходив у Будапешті (Угорщина). У змаганнях брали участь 38 команд.

Укриття, ремонти, обладнання: Франція виділить школам Харківщини 2 млн євро

Про це під час візиту до Харкова повідомив надзвичайний і повноважний посол Франції в Україні Гаель Весьєр.

Кошти — 2 млн євро — спрямують на ремонти в школах, модернізацію укриттів, закупівлю сучасного обладнання.

«У цьому напрямку місто Харків є пріоритетом», — зазначив Весьєр.

Гаель Весьєр — у центрі. Фото Харківської міськради

Як розповів дипломату міський голова Ігор Терехов, через війну в Харкові вимушено побудували першу підземну школу коштом міського бюджету і планують звести ще декілька.

«Субвенції з держбюджету в цій сфері спрямовані лише на допомогу Харківської області, в той час як у місті — близько 65 тис. школярів. Цього року ще 7 тис. першокласників підуть до школи. Це і харків’яни, і діти, які з родинами були вимушені переїхати до нас з інших регіонів. Всі вони потребують навчання офлайн», — заявив мер.

Кабінет міністрів виділив кошти на укриття у п’яти лікарнях Харківщини: сховища облаштують у двох медзакладах Харкова, а також у Близнюках, Змієві та Золочеві.

Пережила обстріли, евакуацію, втратила на війні онука: вчителька з Пришиба продовжує працювати попри все — фото

Пані Катерина займається з Кірою — цього року дівчинка перейшла до третього класу

Поки триває урок, мати Кіри чекає у дворі. Розповідає, що перший клас дитина закінчила онлайн, у другому пішли до школи офлайн, помітили відставання

Катерина Мороз перевіряє засвоєний Кірою матеріал

На тиждень до пані Катерини приходять з десяток дітлахів

Наступний урок — з шестикласником Ростиславом. «Почнімо з найпростішого. Переходимо до складнішого…», — говорить Катерина Мороз.

Роботу над помилками вчителька проводить і для батьків

Спогади про пережиті місяці у погребі — свіжі у памʼяті Катерини Мороз

«У цьому погребі ми просиділи 67 днів. Уп’ятьох. Сусідка з хлопчиком і нас троє — дочка, внучка… Як стріляли з літака, ми бачили! Земля ходуном ходила, чули, як гепне. Тут ліжечко маленьке стояло, тут крісло — хлопчик сидів», — розповідає Катерина Мороз. Одне ліжко залишається у погребі й донині

Старший з онуків Вадим (ліворуч) служив у Повітряних силах. Загинув 3 березня 2022 року на Миколаївщині. На спільній фото сім’я на Азовському морі. «Як дізналася, що Вадик загинув, 10 днів не вставала, на дивані лежала… Перепоховали його у серпні [2023], на Вербівку перевезли», — говорить пані Катерина.

Військова частина встановила памʼятний знак Вадиму Морозу. Фото з сімейного архіву

Донька настояла — і пані Катерина евакуювалася до Польщі

Щойно Балаклію звільнили [вересень 2022], вчителька почала збиратися додому: «Ми взяли квитки, за два тижні вже були у дорозі. Не уявляла я такого [наслідків обстрілів], хоча нам надсилали фотографії будинку, я не вірила, що таке може бути… Війна є війна, нічого не красить».

«Дивлюся: даху немає, нічого немає, ні димаря, зате антенна моя вистояла. У хаті глина лежала — не по коліно, трошки менше», — згадує вчителька.

Ремонт у будинку Катерини Мороз триває. «Учні зробили дах. І село, і учні. Бо лило. І сільрада дала шифер, цвяхи. Дошки ми докупляли ще», — розповідає пані Катерина.

Поки тривають роботи, вчителька живе у сусідській хаті. Вдома буває щодня: займається облаштуванням дому, прибирає город та приймає учнів: «Треба жити заради цих дітей, які приходять, які мене надихають ще жити».

Офлайн-навчання на Харківщині: в ОВА заявили про потребу транспорту

Про це повідомив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

«З 1 вересня заплановано початок освітнього процесу у режимі офлайн у Лозівському та Красноградському районах. Необхідно придбати додатково 8 шкільних автобусів для Красноградського району та 36 — для Лозівського», — йдеться у дописі.

За інформацією Синєгубова, є потреба в 37 автобусах, якими підвозитимуть дітей до садків.

«Це дозволить залучити до освітнього процесу 908 дітей», — додав начальник ОВА.

Область розраховує отримати 63 млн грн держбюджету на придбання 22 автобусів.

На будівництво та облаштування укриттів у школах Харківщини в 2024 році передбачені субвенції з державного бюджету на загалом 500 млн грн, ще 80 млн грн виділять громади, повідомляють в адміністрації.

Йдеться про Коротичанський, Лозівській, Краснопавлівський, Близнюківський, Наталинський, Чемужівський ліцеї.

Чільне фото (ілюстративне): Олег Синєгубов/Telegram

У Харкові пошкоджені майже 800 освітніх об’єктів: Терехов звернувся до ООН

Про це повідомили в Харківській міській раді.

«Мер зазначив, що росія знищує потенціал України та задовільняє амбіції свого керівництва за допомогою сили з повним попранням міжнародного законодавства. Зокрема, він наголосив, що одна з цілей сталого розвитку ООН — це забезпечення справедливої якісної освіти, але через збройну агресію рф всебічний розвиток наукового й творчого потенціалу харків’ян унеможливлюється», — цитує звернення пресслужба міськради.

У мерії також нагадали, що в Харкові велика кількість освітніх і наукових закладів, і він «відомий у світі як місто студентів, молоді та творчої інтелігенції». Однак в умовах війни регулярно піддаються обстрілам навчальні, культурні, спортивні заклади тощо.

Російський удар 23 червня зруйнував будівлю приватної «Школи Бойка». Фото: Boiko School/Facebook

За інформацією міськради, в Харкові зазнали пошкоджень:

796 освітніх об’єктів;
271 заклад культури;
52 заклади спорту;
34 парки та площі.

«Повітряна тривога з початку повномасштабного вторгнення тривала більше 172 днів поспіль, 16 годин на добу. Наші діти вимушені вчитися в підземних школах. Ракетним ударом російських військ була зруйнована друкарня видавництва «Vivat» ТОВ «Фактор-Друк», на якій друкувалися підручники для українських шкіл», — додав Терехов.

Він закликав ООН і ЮНЕСКО «задіяти всі можливі механізми», щоб припинити удари по місту.

«На території України країна-агресор унеможливлює реалізацію освітніх програм ООН. Те, що зараз відбувається в Харкові, загрожує не тільки харків’янам, не тільки Україні. Дії російської федерації — це виклик, загроза для майбутнього всього людства», — йдеться у зверненні.

Російський удар 23 червня зруйнував будівлю приватної «Школи Бойка» у Шевченківському районі Харкова. Адміністрація закладу оголосила збір коштів на відновлення.

Читайте також: Закінчують школу під вибухи, чекають з фронту батьків: випускний вечір у П’ятихатках

Закінчують школу під вибухи, чекають з фронту батьків: випускний вечір у П’ятихатках

Серед учнів — діти українських захисників.

У добру путь випускників проводжали короваєм.

Дивіться фото у Facebook та Instagram

На Харківщині добудували першу підземну школу: відео

Про це 30 травня повідомив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

«Сьогодні захисна споруда Люботина розпочала роботу у тестовому режимі. Укриття найвищого класу безпеки А-4 та розраховане на 400 людей. Загальна вартість — майже 73 млн грн. Це кошти з фонду ліквідації наслідків збройної агресії та обласного бюджету», — повідомив начальник ОВА.

Джерело фото: скриншот відео/Олег Синєгубов/Telegram

У споруді облаштували систему опалення, вентиляції, водопостачання, встановили дизельний генератор на випадок тривалого відключення світла.

Приміщення створене як безбар’єрний простір для людей із інвалідністю, зокрема, має підйомник, розповів Синєгубов.

«Освітній простір під час літніх канікул будемо використовувати для надолуження освітніх втрат. Дирекція закладу розробляє графік навчання у кілька змін», — додав керівник адміністрації.

Чільне фото: скриншот відео/Олег Синєгубов/Telegram

У Харкові шкільні класи обладнають на ще одній станції метро

Про це повідомила Харківська міська рада.

«У приміщеннях станції метро «Імені О. С. Масельського» обладнають класи для навчання дітей. Відповідне рішення ухвалене сьогодні, 22 травня, на засіданні виконавчого комітету», — йдеться у повідомленні.

Додаткові приміщення потрібні, бо запит на очне навчання дітей у безпечних умовах зростає, додали у міськраді.

Торік класи облаштували на п’яти станціях: «Перемога», «Університет», «Метробудівників», «Тракторний завод» та «Академіка Павлова».

Читайте також: Шкільні класи обладнали у метро Харкова: подробиці

У Харкові почалися заняття у підземній школі: фото

Про це повідомила Харківська міська рада.

Джерело фото: Харківська міська рада/Telegram

За інформацією начальниці управління освіти Індустріального району Олени Збицької навчання проходитиме у змішаному форматі: частину занять діти відвідуватимуть дистанційно, а частину — очно. Для учнів 1-4 класів у школі проводитимуть по 3 уроки, для старших — по 4.

«13 травня навчання в цій школі почали 230 дітей. А з 1 вересня у дві зміни там навчатимуться 900 школярів, у тому числі понад 200 першокласників. Ми намагалися створити такі умови, як у звичайній школі. Тому у нас є класи, ресурсна кімната для занять з психологом та педагогічний воркшоп, де викладачі збираються в перервах між уроками. Також є буфет та медичний кабінет», — розповіла Збицька.

Підземну школу визначили одним із пунктів для проведення національного мультипредметного тесту, додала начальниця райуправління освіти.

7 травня міський голова Ігор Терехов повідомив, що перша підземна школа Харкова отримала документи, що дозволяють почати роботу.

Чільне фото: Харківська міська рада/Telegram

8 вчених ХНУ ім. Каразіна — у списку найкращих науковців України за версією Scopus 2024

Як повідомляє ХНУ ім. Каразіна, у списку найкращих науковців:

Борис Гриньов, завідувач кафедри фізики кристалів фізичного факультету;
Руслан Вовк, декан фізичного факультету;
Юрій Шкуратов, завідувач кафедри астрономії та космічної інформатики фізичного факультету;
Віра Целуйко, завідувач кафедри кардіології, лабораторної та функціональної діагностики;
В’ячеслав Береснєв, професор кафедри матеріалів реакторобудування та фізичних технологій ННІ Фізтех Каразіна;
Олександр Кириченко, професор кафедри неорганічної хімії хімічного факультету, завідувач відділу фізико-органічної хімії НДІ хімії;
Ірина Бельська, керівник відділу фізики астероїдів і комет НДІ астрономії, професор кафедри астрономії та космічної інформатики фізичного факультету;
Юрій Круглий, завідувач Чугуївської спостережної станції НДІ астрономії.

Каразінський університет посів друге місце у рейтингу наукометричної бази Scopus у 2024 році ?

✔️ Оприлюднено щорічний…

Опубліковано V.N. Karazin Kharkiv National University Середа, 1 травня 2024 р.

До списку також увійшли представники Національного наукового центру Харківського фізико-технічного інституту, Інституту монокристалів та інші.

Top 1000 scientists in Scopus — індивідуальний рейтинг 1000 найкращих вчених українських наукових організацій за оцінкою показника індексу Гірша в Scopus — кількісним показником, що базується на числі наукових публікацій і кількості їх цитувань.