Тема: Культура

Харків’янин презентує освітній курс для театральних митців у Львові

Харків’янин Микола Набока заснував «Хвилю» для навчання нового покоління театральних митців. У Львові він запустив інтенсивний курс з фізичного театру — за допомогою британців Джонатана Бен-Шауля і П’єра Мульє та швейцарця Ное Форіссьє. 

«З Набокою вони познайомилися у Парижі у 2020 році. Разом навчалися у відомій школі фізичного театру Жака Лекока. Свого часу її закінчували актор П’єр Рішар, письменниця Ясміна Реза та інші митці», — йдеться в повідомленні організаторів.

Фото: Петро Чекаль
Фото: Петро Чекаль

Для навчання відібрали 30 людей з трьох різних міст: акторів, архітекторів, художників, сценографів, студентів різних мистецьких напрямів. Вони вивчали новий для української акторської школи підхід Лекока два тижні.

«Підготовка до курсу тривала 10 місяців. Ми регулярно зустрічалися в Zoom, обговорювали програму курсу, а також те, з ким саме ми хотіли б працювати найбільше», — згадує Микола Набока.

Фото: Петро Чекаль
Фото: Петро Чекаль

Як зазначають у «Хвилі», до 2022 року програма театральної освіти в Україні складалася переважно з вивчення російської театральної системи.

«Тож цей курс є стимулом деколонізаційних процесів у театральній освіті. Фокус уваги тут направлений на роботу з тілами акторів, їхніми рухами, жестами, пластикою. Програма курсу складається з вивчення пантоміми, маски, дослідження просторів і об’єктів у них. Основні інструменти — ритм і динаміка. А для розвитку сценічної виразності тут вчаться через тіло передавати якості матеріалу або ж навіть процеси: падіння аркуша чи розлиття клею на підлогу», — пояснюють у мистецькому об’єднанні.

Фото: Петро Чекаль
Фото: Петро Чекаль

Результати презентують 27 і 28 липня на відкритому показі. Вхід вільний, але спочатку треба зареєструватися.

Стріт-арт та оновлене джерело: як пропонують меморіалізувати Північну Салтівку

Платформа культури пам’яті «Минуле/Майбутнє/Мистецтво» та громадська організація «Музей сучасного мистецтва» організували творчу лабораторію зі створення меморіальних проєктів у Харкові, Мощуні, Чернігові та Одесі. 20 липня відібрані ідеї презентували у Києві. 

Усі фото: скриншоти презентації
Усі фото: скриншоти презентації

До проєкту долучилися понад 200 учасників — митців, музейників, архітекторів, представників громад і культурних організацій. Навесні під час онлайн-лекцій і майстерок пропрацьовували питання роботи з пам’яттю війни. 

«Торкнулися таких питань як принципи роботи з колективною травмою в публічному просторі, етичні межі роботи з репрезентацією образу жертв, міжнародний та український досвід проведення конкурсів на створення меморіалів та інших. Згодом кураторки лабораторії обрали та сформували чотири групи митців, які вирушили в дослідницькі експедиції в Харків, Мощун, Чернігів і Одесу», — розповіла керівниця комунікаційного відділу платформи «Минуле/Майбутнє/Мистецтво» Катерина Іголкіна

Практична частина проєкту передбачала роботу на місцях трагічних подій російсько-української війни, зустрічі з представниками громад та професійної спільноти. 

Одна з перших дискусій щодо меморіалізації виникла довкола Північної Салтівки — через масштаби руйнувань, кількість загиблих. Загалом учасники лабораторії напрацювали 8 проєктів для Харкова.

Так, посеред Північної Салтівки пропонують створити укриття, яке б складалося із захисної споруди та телефонної будки з діючою лінією зв’язку. Людина може скористатися телефоном або ж, прикриваючись слухавкою, проговорити те, що їй болить, а також познайомитися в укритті з іншими людьми та сформувати нові зв’язки. 

Учасники творчої лабораторії також пропонують зробити стріт-арт, переосмислити джерело Манжосів Яр, створити дизайн-об’єкти, які символізують зруйновані панельні будинки Північної Салтівки.

Є проєкти, присвячені знищеному сосновому бору на Салтівці, створенню скейт-парку біля театру опери та балету, що символізував би втрачене дитинство, та облаштування меморіалу на подвір’ї зруйнованої будівлі облдержадміністрації. 

Чільне фото: скриншот презентації 

Покровську церкву в Пархомівці суд повернув у держвласність — МКІП

Про це повідомило Міністерство культури та інформаційної політики України.

«19 липня Господарський суд Харківської області задовольнив позов Харківської обласної прокуратури в інтересах Харківської ОВА, МКІП до Краснокутської селищної ради та релігійної громади Свято-Покровської Харківської єпархії УПЦ», — йдеться у повідомленні.

За інформацією міністерства, суд визнав незаконним і скасував рішення виконкому Пархомівської сільської ради від 3 червня 2009 року №35 «Про оформлення права власності на нежитлову будівлю «Свято-Покровський храм, що входить до комплексу будівель та споруд в селі Пархомівка, вул. Кооперативна, 16».

Свідоцтво про право власності релігійної громади на майно, видане виконкомом, скасовано. 

У міністерстві нагадують, що пам’ятку передали релігійній громаді УПЦ у користування в 1993 році.

«Однак відповідачі без належних правових підстав оформили право власності. Пам’ятка архітектури національного значення «Покровська церква» внесена до Переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, відтак не могла бути відчужена у будь-яку іншу власність», — говорять у Мінкульті.

Читайте також: Перевірки харківських храмів УПЦ: звіт силовиків і реакція єпархії

Чільне фото: Міністерство культури та інформаційної політики України/Facebook

Мар’ян Пирожок працюватиме у резиденції «Слово» над проєктом «Замордовані»

Про це повідомили в мистецькій резиденції «Слово», заснованій Харківським літературним музеєм.

Мар’ян Пирожок — музикант і художник, лідер гурту «Пиріг і Батіг». У Харкові він працюватиме над однією з частин проєкту «Замордовані», присвяченому пам’яті закатованих українських поетів — від радянських часів, а саме з 1920-х років, і до сьогодні. 

«Певний поетично-історичний альманах, що розповідає історію творчого доробку та життєпису тогочасних українських поетів, показує безумовні зв’язки з нашим сьогоденням», — так описують проєкт у «Слові». 

Пирожок гостює в резиденції з 15 липня до 6 серпня.


Минулого місяця в «Слові» над графічним романом працював арткритик, куратор, автор коміксів Борис Філоненко.

Чільне фото: Facebook/«Пиріг і Батіг»

Серед номінантів театрального фестивалю-премії «Гра» — дві вистави харківських театрів

«Майже 5 місяців тривала робота експертів 6-го фестивалю-премії «Гра» по перегляду вистав довгого списку. І ми раді повідомити, що: перегляди завершилися, бали виставлені, шортлист сформований», — повідомляють організатори на сторінці у Facebook.

Відібрані за найкращу драматичну виставу:

  • «Візит» (Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка);
  • «Вороги. Історія любові» (ГО «Захід-Арт», Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької).

За найкращу камерну виставу (до 150 глядачів):

  • «1900-й. Легенда про піаніста» (Одеський академічний музично-драматичний театр імені Василька);
  • «Довірливі розмови» (Український малий драматичний театр);
  • «Клуб «Зневіра» (ГО «Мистецька Майстерня Драбина», Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки);
  • «Кортес» (Київський академічний театр «Золоті ворота»).

За найкращу виставу для дітей: 

  • «Жираф Монс» (Харківський державний академічний театр ляльок ім. Афанасьєва).

За найкращу музичну виставу у жанрі опери/оперети/мюзиклу: 

  • «Піноккія» (Культурно-мистецька фундація «DUSHA|UA», Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва);
  • «Тигролови» (Київський національний академічний театр оперети).

За найкращу танцювальну виставу і виставу фізичного театру:

  • «Косачка» (ФОП Лопата Юлія Сергіївна);
  • «Тіні забутих предків» (Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької).

За  найкращу виставу на перетині театральних жанрів, мистецького синтезу і перформативних форм: 

  • «Веселка на Салтівці» (Театр «Нафта»);
  • «Дзяди» (Івано-Франківський національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка).

За найкращу виставу-рефлексію на події російсько-української війни:

  • «Доця» (ФОП Білиць Ігор Костянтинович, Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької).

Читайте також: «Ліки від страхів та відчаю». Вистава «Жираф Монс» Харківського театру ляльок ім. Афанасьєва — зворушлива історія, що проводить паралель між двома війнами

У Харкові відбудеться літературно-музичний вечір «Кудь-Куди» на підтримку ЗСУ

«Волею долі Олександр Кудь зміг вирватись у рідне місто та побачити близьких, що не може нас не радувати. Вже третій рік Саша захищає країну та не має можливості наживо продекламувати свої вірші чи заспівати пісень. Тому ми, його друзі й колеги, вирішили зробити подію, на якій зможемо нарешті почути і побачити Сашу, а ділити з ним сцену будуть талановиті харківські митці», — повідомляють організатори. 

Мета вечора — підтримати підрозділ, в якому служить Олександр.

Захід відбудеться 12 липня о 18:00 в «Taco Loco» (вул. Сумська, 17).

Вхід: донат від 100 гривень.

Чільне фото (ілюстративне): zarisoffka_official/Іnstagram

Харків’ян запрошують на виставу за творами Майка Йогансена 13 липня

«Вперше на сцені вистава за мотивами творів Майка Йогансена! 13 липня о 18:00 — «Суєта або Позапланова експедиція в Слобожанську Швейцарію». Пориньте у неймовірну подорож, де тексти ХХ століття пророкують події ХХІ. Дізнайтеся про життя харківських інтелектуалів, насолоджуючись гумором і красою нашого краю, відкриваючи для себе магію й колорит Слобожанщини», — йдеться в анонсі театру.

З міркувань безпеки місце проведення вистави глядачам повідомлять за день до події — 12 липня.

Квитки можна придбати в касі театру (вул. Чернишевська, 11).

Чільне фото: скриншот відео театру 

Театр «Нафта» 11 липня покаже виставу «Веселка на Салтівці»

«Веселка на Салтівці» — вистава-концерт в жанрі сюрреалістичної трагікомедії, повідомляють у театрі «Нафта»

Джерело фото: Театр «Нафта»/Facebook
Джерело фото: Театр «Нафта»/Facebook

Сюжет побудовано на автобіографії актора та режисера Артема Вусика, який народився і прожив перші 17 років на Салтівці. Усі ролі виконує сам Вусик. 

«Вистава — наша спроба повернути промені радості в місце, яке все ще загоює рани від війни. Одночасно ми переосмислюємо традиційні уявлення та стереотипи про Салтівку. Намагаємося відчути поетичність району, який вважається хуліганським», — говорять у театрі.

Джерело фото: Театр «Нафта»/Facebook
Джерело фото: Театр «Нафта»/Facebook

Вистава відбудеться 11 липня о 19:00 у просторі Some People на вул. Іванівській, 1. Квитки можна придбати онлайн. 

Прем’єра моноспектаклю «Веселка на Салтівці» відбулася у листопаді 2023 року. Як виникла ідея вистави, режисер розповів в інтерв’ю «МедіаПорту». 

Чільне фото: Театр «Нафта»/Facebook 

У Капитолівці вшанували памʼять Амеліної та Вакуленка

1 липня Володимирові Вакуленку мало б виповнитися 52 роки. Торік у цей день також померла Вікторія Амеліна, поранена під час російського обстрілу Краматорська — саме вона збирала свідчення жителів Ізюмщини після деокупації та знайшла щоденник Вакуленка, нагадує Український PEN.

За щоденником Вакуленка згодом випустили книгу «Я перетворююсь… Щоденник окупації. Вибрані вірші».

Цьогоріч на знак пошани до письменників у Капитолівці, рідному селі Вакуленка, відкрили мурал, над яким працювали харківська художниця Дарія Хрисанфова та місцеві діти.

«Про меморіал на цьому місці довго мріяв Володя, а потім — і Віка. Потому в місцевій бібліотеці, якою опікується Юлія Какуля-Данилюк, Truth Hounds презентували розслідування, що доводить причетність російських військових до вбивства Володимира. Наостанок друзі Віки й Володі розповідали про їхні книжки та читали їхні вірші», — повідомляє PEN Ukraine.

Усі фото — PEN Ukraine/Facebook
Усі фото — PEN Ukraine/Facebook

«Дай Бог, щоби традиція жила, і в Капитолівку щороку 2 липня приїжджали поети і звірялися з памʼяттю про Володю Вакуленка і Віку Амеліну… Була презентація розслідування про вбивство окупантами… І поезія Володі й Віки вголос з їхніх книг. А ще багато проникливих, важливих слів про них. Мені зайшли два свідчення. Юлія Какуля-Данилюк, зав. капітолівської бібліотеки про розмови з Вікою, що вплинули на її життєву позицію: «Не важливо, відома ти людина чи невідома. З телевізора чи ні. Кожен з нас — важлива людина», — описує зустріч літературознавиця та волонтерка Ольга Бондар.

«І ще хтось з присутніх сказав, на мій погляд, ключове в характеристиці Володимира Вакуленка-К. Про те, що він був представником дітей в дорослому світі. А це такі риси характеру, як безкомпромісна чесність, часто незручна правдивість максималіста. Мені здається, що ці помножені на талант їхні якості — завʼязь капитолівської традиції 2 липня», — додала вона. 


Письменника Володимира Вакуленка катували та застрелили під час окупації його рідного села Капитолівка на Ізюмщині навесні 2022 року. Справу про його вбивство скерували до суду

Українська письменниця Вікторія Амеліна, яка зазнала поранень внаслідок російського ракетного удару по центру Краматорська Донецької області, померла в лікарні 1 липня 2023 року. Їй було 37 років.

Читайте також: «Його рюкзак знало все село», — колишній в’язень окупантів з Капитолівки про вбитого письменника Вакуленка 

У Харкові виступить американський письменник і політолог Девід Ріфф

«Яким бачать Харків сьогодні за кордоном? Яка роль Харкова у цій війні? Поговоримо про це у середу з американським письменником і політологом Девідом Ріффом», — йдеться в анонсі. 

Модераторка зустрічі — Тетяна Ігошина. 

Публічне інтервʼю відбудеться 3 липня о 18:00.

Девід Ріфф — американський письменник-публіцист і політичний аналітик. Його книги присвячені питанням імміграції, міжнародних конфліктів і гуманітаризму.

Зокрема з 1990-х років Ріфф висвітлював конфлікти в Африці (Руанда, Бурунді, Конго, Ліберія), на Балканах (Боснія та Косово) та Центральній Азії. Писав про Ірак, а останнім часом — про Латинську Америку.

Чільне фото: bookforum.ua