«Хто ми, коли ми Харків?»
Головна редакторка «Люк» Катерина Переверзева починає презентацію із зізнання у коханні.
«Харків — це місто, про яке треба робити видання. Харків — це місто, для якого можна робити все, що завгодно. Харків — це місто, яке гідне того, щоб йому співали пісні, щоб йому присвячували журнали, щоб про нього говорили», — вважає Переверзева.
Команда «Люка» запустила проєкт «Харків, де твоє обличчя?» на початку року, щоб говорити про українське обличчя Харкова. Одна з цілей проєкту — протидія російській пропаганді, яка представляє Харків проросійським містом.
«Харкову, українському місту, все ще іноді доводиться пояснювати, що це дійсно українське місто, місто, яке цінує своє коріння. У журналі зібрані історії про тих людей, які створювали тут українську культуру, плекали тут українську ідею. Яких вбивала радянська влада, яких продовжує вбивати росія на окупованих територіях», — каже головна редакторка медіа «Люк».
Назві «Харків, де твоє обличчя?» на обкладинці журналу — рядку з вірша Павла Тичини — передує закреслена назва міста російською. Це наголос на пошуку української ідентичності Харкова, пояснює Катерина: «Нас так багато років робили «Харьковом». А хто ми, коли ми Харків?»
На думку Катерини, шлях повернення української ідентичності міста лежить не через ненависть до росії, а через любов до української культури. «Деколонізація починається з любові», — цитує Катерина слова експертки проєкту, мистецтвознавиці Оксани Семенік.
Що всередині
«Політика нашого видання базується на трьох китах: це любов, гідність і приколи», — пояснює Катерина.
До друкованого журналу увійшли не тільки редакційні матеріали «Люк» на теми деколонізації та української ідентичності — тексти Вікторії Нестеренко, Софії Панасюк, Олени Високолян та Ксенії Угненко. Це також матеріали авторів медіагрупи «Накипіло» Тетяни Хорожук, Віктора Пічугіна та Аліки Піхтеревої.
«Перший матеріал цього журналу — це історія самвидаву, який створювали тут в 20-30-х роках минулого сторіччя. І це в якійсь мірі данина тому, що робили тут до нас. І те, що ми як люди, які розуміють, що відбувається, повинні продовжувати робити сьогодні», — розповідає Катерина.
Декілька статей присвячені видатним харківським діячам. Наприклад, стаття Олени Високолян «Чому Росії не спіймати Григорія Сковороду» розвінчує міф про Григорія Сковороду як «русского философа».
«У Сковороди немає нічого спільного з російським і це очевидно з багатьох причин: його культурний, освітній, світоглядний контекст — український», — пише Олена.
Тетяна Хорожук записала інтерв’ю з мовознавцем Павлом Гриценком про харківський правопис «скрипниківку»: як його створювали та забороняли і чому мова має значення. Їй також належить стаття про гасло «Слава Україні», яке народилося у Харкові.
«Тоді вигукували: «Слава Україні!» і відповідали: «По всій землі слава!» Саме так пізнавались між собою ті, що працювали тоді для української справи», — йдеться у матеріалі.
Крім аналітичних статей, в журналі є матеріали ігрового формату. Наприклад, читачам пропонують зіграти в «деколонізацію». За допомогою наліпок, які йдуть в комплекті, вулиці Пушкінська, Чайковська і Лєрмонтовська можуть бути перейменовані у вулиці Бандери, Гідності і Пса Патрона. Після гри можна прочитати, що не так з топонімікою Харкова.
«Пиріг і Батіг» та харківське коріння
Підтримати проєкт до Харкова приїхав «Пиріг і Батіг» — львівський фольк-гурт, створений Мар’яном Пирогом. Влітку музиканти проїхали туром по деокупованих містах і селах Харківщини.
Коли на одному з концертів Катерина почула їхні пісні, вирішила, що якщо презентація друкованого журналу і відбудеться, то обов’язково у супроводі цьго гурту.
«Багато з того, що буде в програмі, має харківське коріння», — пояснює Катерина.
Деякі пісні гурту написані на вірші українських митців, замордованих російською владою.
Під час виступу Мар’ян згадав історію з життя сина Миколи Куліша. Гуляючи Харковом в кінці 20-х років ХХ ст., він зустрівся з росіянином і почув від нього «так рідко вживану у Харкові російську мову».
«Хотілось би щоб це повернулось», — побажав Мар’ян.
За фінансової підтримки Європейського Союзу отримати примірник журналу «Харків, де твоє обличчя?» можна буде безплатно з 21 жовтня у Харківському ЛітМузеї, а також харківських закладах «Трипіччя», Pakufuda, Makers, «ЛяТюШо», GaGa, Винний Бар та LF Club.
Для людей, які не потрапили на презентацію журналу, команда «Люк» 20 жовтня організувала додаткову зустріч. А 26 жовтня журнал презентують у Львові.
Фото Олександра Осіпова
