Тема: Культура

«Мої лялькові історії»: театр ляльок у Харкові проводить арттерапію для дітей

«Мої лялькові історії» — це курс занять із лялькотерапії та музичної терапії, розповіла «МедіаПорту» менеджерка театру Ольга Дорофєєва.

Проєкт триватиме два місяці, заняття проводитимуть вихідними. За словами менеджерки, участь у проєкті беруть діти від 6 до 15 років.

Заняття з лялькотерапії та музичної терапії для дітей проводять акторки театру ляльок. Простір організували в укритті. Під час лялькотерапії діти створюють ляльок та простір навколо та «оживляють» персонажів, розповідає акторка театру Олександра Медведєва.

«Це діти ВПО-переселенці з окупованих територій, з гарячих точок. На мою думку, це дуже важливий проєкт. Тому що, в першу чергу діти зараз не соціалізовані. Їм дуже важливо бути у просторі безпечному, з іншими дітьми спілкуватися, знайомитися, проявляти себе. Це лялькова терапія, і музична — це те, що допомагає дитині розкрити себе, розказати про те, що вона не може розказати, а про це може зробити її персонаж: її лялька або музика, яку ми створюємо у цей момент», — говорить Олександра Медведєва.

На друге заняття прийшла шестирічна Мілана Селіванова з Харкова.

«Робити поробки тут класно! На минулому занятті робила планету та її мешканця. У мене був мешканець-кіт на ім’я Марк, такий, як мій кіт. Планета називається Українська, тому що треба зараз підтримати Україну», — розповідає дівчинка.

Курс занять розробили спільно з колегами, які зараз перебувають у Києві та в Ірландії у місті Бреї. Консультувались у лялькотерапевта з Німеччини та психологами, говорить менеджерка театру Ольга Дорофєєва:

«Лялькотерапія — це один з напрямів арттерапії, який досить розповсюджений у всьому світі. В Україні це відносно нова практика. І досвід світу показує, що це найкорисніший інструмент в тих зонах, на тих територіях, де є військова небезпека, ситуація війни, конфлікти, які відчувають діти. Зазвичай на заняттях діти мають самі виготовити ляльку. Це лялька, яка виготовляється найчастіше примітивно з різних предметів. І вона може бути «оживлена» дитиною і через неї дитина може розповісти історію, яка її хвилює і таким чином подолати внутрішню напругу».

У театрі сформували дві групи по 10 дітей — стільки можуть вмістити у підвальному просторі. Театр розглядає можливість продовження проєкту — отримують відгуки від батьків, діти яких хотіли б долучитися.

Проєкт розробили за фінансової підтримки програмою «Culture Helps», яка впроваджується організацією «Інша Освіта» спільно з zusa за підтримки Європейського Союзу.

В Україні створили альбом-мюзикл про «Розстріляне відродження»

У проєкті взяли участь українські митці, описує «МУР»:

«Історія зради Павла Тичини під супровід джазового піаніста Євгенія Дубовика. Служба Володимира Сосюри у Третій Штурмовій Армії УНР під начальством Сергія Жадана. Самогубство Хвильового, походження назви «Молодий Театр». Дружба авангардиста Михайля Семенка із гурту «Хейтспіч» та Леся Курбаса із гурту NAZVA. Олена Кравець у складі ЧК, розстріл кожного другого українського письменника у Будинку «Слово»… Найбуремніший період історії нашої літератури покладено на музику в альбомі під назвою: «Ти [Романтика]».

Назва альбому перегукується з новелою «Я (Романтика)» Хвильового

До альбому увійшли 17 композицій, що пов’язані між собою сюжетом.

«У роликах проводять паралелі між тим, що було раніше, і тим, що відбувається зараз. Наприклад, трек «В колізеї» розповідає історію Леся Курбаса, роль якого виконує Павло Гоц з гурту NAZVA. А в рядках внутрішніх переживань Курбаса під час війни 1918 року багато українців можуть упізнати сучасність: «Котрий день іде війна, кулі — кращі за слова, але вірю я, що текстами теж битимуть врага…», — відзначає Zaxid.net.

View this post on Instagram

A post shared by Тобі мурую мур Імперії (@myr_ukraine)

Альбом презентують 29 лютого в YouTube.

Читайте також: Мистецька резиденція «Слово» в Харкові відновить роботу

Театр «Нафта» 14 лютого покаже «Веселку на Салтівці»

«Запрошуємо на сюрреалістичну трагікомедію «Веселка на Салтівці» 14 лютого о 19:00. У головній та єдиній ролі —Артем Вусик та його історії з дитинства на Салтівці в 90-ті, а також рефлексія атмосфери Харкова сьогодні», — йдеться в анонсі.

Оскільки це вистава-концерт, співтворцями з Вусиком (та його 6 персонажами, в які він перевтілюється) будуть музиканти: Іван Кондратов (гітара), Віктор Кондратов (барабани), Сергій Савенко (саксофон).

Вистава-концерт відбудеться у просторі SomePeople.ua за адресою: вул. Іванівська, 1.

Читайте також: Харківський театр «Нафта» готує прем’єру вистави «Веселка на Салтівці» — репортаж

Харківський літмузей відновив виставку «Григорій Сковорода: Мандрівка за щастям»

Про відновлення виставки «Григорій Сковорода: Мандрівка за щастям» повідомили в Харківському літературному музеї.

«Тема філософії Григорія Савича нас дійсно не відпускає — а зараз так тим паче, адже сусідня (і вже колишня) вулиця Пушкінська тепер має його ім’я», — зазначили в музеї.

Незабаром з’явиться й аудіогід, тож відвідувачі самостійно, у зручному ритмі зможуть ознайомитися з ідеями філософа.

Виставка, за висловом організаторів, пропонує «пройти свій шлях у пошуках щастя».

«Мандруючи від «Саду філософів» до «Саду божественних пісень», наші відвідувачі зможуть побачити високоякісні копії рукописів Григорія Сковороди (оригінали — у відділі рукописів Національного інституту літератури ім. Шевченка у Києві), розписи харківської художниці Катерини Ткаченко, а також поміркувати про щастя, успіх, спорідненість, смисл навчання тощо», — йдеться в описі заходу.

Передбачена інтерактивна екскурсія: можна не лише слухати гіда, а й ділитися своїми міркуваннями з іншими відвідувачами. Група — до 15 людей.

Також у програмі — музейні заняття за мотивами творів мислителя: «Філософське торбознавство», «Байки харківські», «Поетикус».

Український філософ Григорій Сковорода останні 25 років свого життя мандрував Слобожанщиною, у ці ж роки написав свої основні філософські твори.

«Я — Перемога»: у Харкові запустили проєкт про українських жінок

«Я — Перемога. Історії жінок Харківщини» — це проєкт-натхнення. Не важливо хто ви, скільки вам років, ким працюєте та де наразі знаходитесь — важливо лиш те, що ви обираєте діяти», — розповідають в організації.

Автори сподіваються, що проєкт стане мотивацією та нагадуванням — кожна людина може зробити власний вагомий внесок і жодна допомога не буде зайвою.

Історії жінок зобразила художниця-ілюстраторка Марічка Рубан.

Співзасновниця ГО «Свора», зооволонтерка та мати трьох малюків Валерія Голованова під час повномасштабної війни прихистила вдома майже 200 тварин — від собак і котів до сови та варана.

Частину з них вивозили під обстрілами з Північної Салтівки та Рогані, а інших — з прифронтових міст. Про тварин зооволонтерка та її сім’я піклуються самостійно. Також допомагають жительці Люботина, яка створила притулок для тварин з інвалідністю.

«Вона не має соціальних мереж, щоб організовувати збори, не має автівки, щоб привезти корм. Ми з цим допомагаємо. Це те, що багатьом людям не складно зробити, але такі «дрібниці» насправді рятують не одне життя», — зазначає Голованова.

Прочитати інші історії жінок можна на сторінці «Сфери» в Instagram.

Читайте також: В Ізюмі створять «музей окупації»: шукають російські агітаційні листівки, шеврони, прапори

«Історія про нас і сьогодення»: харків’ян запрошують на мистецький проєкт «Випалковість»

«Мистецький проєкт, як вино, має трохи вистоятися. Вважаю, що «Випалковість» вже вистоялася і достигла до того, щоб ще раз зіграти її. Але цього разу я зроблю це не сам, а разом з Олександром Раєвим, який і створив всю цю музичну красу», — пише у Facebook Іван Сенін.

Захід відбудеться 9 лютого о 19:00 в Art Area ДК (вул. Чернишевська, 13). Квитки доступні онлайн.

«Робота кипить, матеріал репетується — буде гаряче та натхненно», — зазначають організатори.

Проєкт «Випалковість» можна послухати.

«Це не лише збірка віршів, арт-бук чи музичний альбом. Це проєкт, який розповідає історію, де одночасно поруч прекрасне і жахливе, щастя і розпач, героїчне і підле, здобутки і втрати. Історію про нас і наше сьогодення, в якому кожен залишає свій випалковий слід»», — йдеться в описі.

Чільне фото: Олександр Осіпов

«Фестиваль у загрожуваному місті»: Літмузей запрошує на дискусію за підсумками «П’ятого Харкова»

Про це повідомили в Харківському літературному музеї.

Організатори нагадують, що літфестиваль «П’ятий Харків», який стартував у вересні 2022 року, за цей час став публічною дискусійною платформою — «інструментом для омріювання та осмислення майбутнього міста».

«Чи прийшли прогнозовані або проговорені нами зміни? Чи мало вплив на нашу дійсність те, про що ми мислили? Чи може сама наша думка змінилась? Запрошуємо порефлексувати над досвідом нашого «П’ятого Харкова», — йдеться в анонсі.

Підбиватимуть та аналізуватимуть підсумки учасники й партнери фестивалю. Серед них:

Тетяна Пилипчук — директорка Харківського літературного музею;
Євгеній Стасіневич — літературний критик, літературознавець, Харківського літературного музею;
Луціє Ржегоржіковa — культурна менеджерка, перекладачка, видавчиня;
Радослава Кабачій — культурна менеджерка, представниця Міжнародного фонду «Відродження»;
Олександр Савчук — видавець;
Яна Партола — театрознавиця, деканка театрального факультету Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського;
Марія Тахтаулова — історикиня, координаторка ініціативи «Харківська топонімічна група», керівниця Північно-східного відділу УІНП;
Віктор Дворніков — архітектор;
Тетяна Ігошина — історикиня, заступниця директорки Харківського літературного музею;
Ольга Бондар — волонтерка, наукова співробітниця Харківського літературного музею.

Фото (архівне): Харківський літературний музей

Після обговорення — концерт «Джаз-рефлексії».

«Канадський письменник-фантаст Чарльз де Лінт на запитання «ви любите джаз?» відповів: «Я люблю будь-яку музику, в якій є душа». Народжений у Харкові джаз, якій увиразнив у XX столітті новизну, сміливість і перспективу, завершує півторарічний фестиваль «П’ятий Харків», презентуючи відчуття свободи, творчості та погляду у майбутнє», — коментують організатори.

У програмі — джазові стандарти та авторські композиції. Їх виконуватимуть піаніст, джазовий імпровізатор Сергій Давидов та студентка ХНУМ Катерина Храпова.

Дискусія проходитиме 10 лютого з 14:00 до 20:00 в «Art Area ДК» (вул. Чернишевська, 13).

«На часі: як організувати в загрожуваному місті літературний фестиваль»

«П’ятий Харків» — спільний проєкт Харківського літературного музею та письменника, музиканта, громадського діяча Сергія Жадана. Втілюється за підтримки міжнародного фонду «Відродження».

Нацвідбір на Євробачення-2024: як alyona alyona і Jerry Heil прокоментували перемогу

Про це повідомляють організатори Нацвідбору на Євробачення-2024.

Фінал відбору проходив 3 лютого. Через рекордну активність глядачів у застосунку «Дія» стався збій, тож голосування продовжили й оголосили результати наступного дня. Загалом, за даними організаторів, у «Дії» проголосували 1 167 185 українців.

Перемогли alyona alyona і Jerry Heil з піснею «Teresa & Maria», які отримали 21 бал — 10 від журі та 11 від глядачів.

На другому місці — гурт Ziferblat, який отримав найбільший бал від журі — 11 та 8 від глядачів, загалом — 19.

Переможниці розповіли, що об’єднали сили заради популяризації української музики у світі.

«Ми вирішили, що це має бути щось світле, піднесене. Можливо, про Діву Марію. Про якийсь символ, що означає любов, об’єднання навколо любові. І воно само собою далі почало розгортатися. Це ж не пісня про Матір Терезу, не біографічна композиція. Образ Матері Терези використовується як символ добра та безкорисності», — прокоментувала Jerry Heil.

Співачка зазначила, що часто чує про українську музику, ніби вона звучить «дуже по-східноєвропейськи».

«Мені хочеться, щоб наша музика щільно увійшла в інтернаціональні плейлисти, щоб вона лунала з колонок людей по всьому світу. Бо це єдиний інструмент, м’яка сила, яка зможе людей щоденно закохувати в українську культуру і повертати їх до думок про Україну. Не з точки зору співчуття, а бажання споживати наш культурний продукт, бо він класний», — сказала вона.

Реперка alyona alyona додала, що під час створення пісні «Teresa & Maria» для виконавиць «було якось логічно — поєднувати любов з добром».

«Ми й поєднали символ народження із символом продовження життя. Перш за все, дуже сильно хочеться об’єднати аудиторії. У нас є європейська аудиторія, ми її здобули в Європі за перший рік повномасштабного вторгнення. Є українська аудиторія. Плюс є що сказати. Хочеться підтримати українських жінок, на плечі яких з початку повномасштабного вторгнення впало дуже багато», — заявила вона.

Чільне фото: скріншот трансляції виступу alyona alyona та Jerry Heil

68-й пісенний конкурс Євробачення, участь у якому візьмуть представники 37 країн, у травні 2024 року прийматиме шведське місто Мальме. Півфінали заплановані на 7 та 9 травня. Гранд-фінал — на 11 травня.

Торік Україну представляв гурт Tvorchi, який за підсумками голосування національних журі та глядачів посів шосте місце.

Кобзар як хіпстер: у Харківському театрі ім. Шевченка готують прем’єру проєкту «Шевченко 2.0»

Працювати над проєктом почали три роки тому, розповів на брифінгу в Kharkiv Media Hub 31 січня автор ідеї — вчений та колекціонер Борис Гриньов. До команди проєкту долучилися митці — вокаліст EL Кравчук, драматург Дмитро Терновий та художник Костянтин Пономарьов. Режисер вистави — Олександр Ковшун.

«Нам всім близька і далека людина Шевченко, в наших уявленнях був образ, постать, ікона. Це наше все, за що боролися десятиліттями, століттями в Україні. І він був попереду всіх цих рухів», — сказав Гриньов.

Музичну виставу «Шевченко 2.0» створили за мотивами біографії та поезії Тараса Шевченка. П’єсу написав Дмитро Терновий на основі щоденника, який вів Шевченко протягом останнього року свого заслання. Дмитро вважає, це один з найкращих його текстів.

«Вистава, яка дасть можливість подивитися на Шевченка, як на людину. Це не буде той бронзовий пам’ятник, до якого ми звикли, а це буде історія про людину. Дуже цікаво було шукати форму цієї історії. Бо ми робили це на щоденниках Шевченка. Я прочитав їх, звісно, і була ідея слово «сон» і все почало складатися. У п’єсі 17 снів, пов’язаних з його життям і з нашим життям, бо у цій п’єсі час ніби зникає. Це дозволяє перенести Шевченка у часі, поставити запитання і отримати відповіді», — розповідає Терновий.

Головну роль у виставі виконує запрошений актор та вокаліст EL Кравчук. Результат проєкту має бути модерновим, вважає EL Кравчук.

«Витвір мистецтва, в якому ми зрозуміємо, що Тарас Шевченко — це сучасник, хіпстер… І це не автор, книга якого десь стоїть на полиці. Ні — це інше. Хочеться зламати цим проєктом коло, яке дуже хотів зламати сам Шевченко. У поемі «Кавказ» є такі рядки: «А поки що течуть ріки, кровавії ріки», і вони течуть вже 200 років. І, можливо, ми на це звернемо увагу творчістю, ми будемо ламати це коло, і ця кров рано чи пізно перестане текти у наших ріках», — говорить він.

EL Кравчук виконує головну роль у музичній виставі «Шевченко 2.0»

Це не перший вихід EL Кравчука на сцену Харківського театру Шевченка. Він виконував головну роль Гамлета у постановці режисера Андрія Жолдака у 2003 році.

«Я вважаю, що зараз в такий час ми всі — Тарас Шевченко. Можливо, я кажу десь трохи пафосно, але це правда. Я не боюсь дивитися вам в очі і казати: «Я спробую зіграти Тараса Шевченка», — говорить EL Кравчук.

Проєкт готували до 100-річчя театру Шевченка «Березіль», говорить режисер-постановник театру Олександр Ковшун. За його словами, до ідеї повернулися торік.

«Театр Шевченка готовий до експериментів, до прочитання різних тем, інших авторів. Вистава заточена під формат більш широкої географії. Ясна річ, хочеться прем’єру в Харкові, і я переконаний, що ми її зіграємо в Харкові. Нас чекає Київ», — сказав Ковшун.

Дмитро Терновий, Олександр Ковшун, Костянтин Пономарьов на пресконференції у Харкові 31 січня

Цього року Україна відзначатиме 210 річницю з дня народження Кобзаря. Прем’єру планують зіграти до кінця 2024 року, розповіла менеджерка проєкту Маргарита Корнющенко. За її словами, у лютому розпочнуть творчу підготовку. Проєкт підтримав Стабілізаційний фонд культури та освіти 2023 Федерального міністерства закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut.

В «Арт-Сховищі Культура» 11 лютого покажуть поетичну виставу «Сповідь харківського волонтера»

«Поетична вистава харківського актора та волонтера Антона Жилякова, в основу якої лягли вірші сучасних українських поетів Сергія Жадана, Тетяни Власової, Катерини Бабкіної та інших літераторів, які сьогодні формують український культурний простір, а також власні волонтерські історії, пережиті під час війни», — сказано в анонсі.

Зазначається, що вистава «має арт-терапевтичний ефект, не обійдеться без гумору, сліз та душевного тепла».

«Сповідь» відбудеться 11 лютого в укритті — на сцені «Арт-Сховища Культура» на майдані Героїв Небесної Сотні, 19а (ліворуч від центрального входу до палацу культури). Початок о 17:00.

Квитки: 200-350 грн.

Чільне фото: Антон Жиляков/Facebook