Тема: Культура

Євангеліє XVIII століття з Харкова виставили у музеї Стокгольма

Виставку в Музеї шведської армії у Стокгольмі відкрили 15 лютого, повідомила керівниця Харківського історичного музею Ольга Сошникова.

Україну представляють артефакти з 20 музеїв, архівів і приватних колекцій. Серед них — Євангеліє Апракос 1707 року з історичного музею. У книзі стерте ім’я гетьмана Івана Мазепи, підданого анафемі за перехід на бік шведського короля Карла XII під час Північної війни.

«Цікава подача експонату: він представлений в закритому вигляді, щоб насолодитися красою окладу, але фото місця, де стерте ім’я гетьмана, промовисто каже про це з переднього фону експозиції», — зазначає Сошникова.

Фото: Ольга Сошникова/Facebook
Фото: Ольга Сошникова/Facebook
Фото: Ольга Сошникова/Facebook
Фото: Ольга Сошникова/Facebook

Міжнародна виставка «Перехрестя» проводиться спільно з Національним архівом Швеції та шведськими музеями військової історії. Головний організатор від України — Національний музей історії України у Другій світовій війні.

«Мета — показати тисячолітні історичні та культурні зв’язки між Україною і Швецією, підкреслити артефактами з українських та шведських музеїв і архівів європейське коріння нашої країни», — зазначають організатори.

Проєкт триватиме рік.

«Інструменти пам’яті»: Харківський літмузей запрошує на виставку «Антитекст»

Про це йдеться в повідомленні Харківського літературного музею.

«Текст — це інструмент пам’яті. Розвиток цивілізації призвів до того, що для знищення культури треба просто знищити її тексти. В умовах нав’язування чужої культури як панівної ті тексти, що виходять за її рамки, стають «антитекстами» і підлягають знищенню», — пояснюють ідею виставки організатори.

У музеї зазначають, що розв’язана росією війна стала черговою спробою повернути українців у тоталітарне минуле, сповнене намаганнями знищити національну ідентичність. Але тоді збереження навіть неповної кількості текстів надавало українській культурній пам’яті шанси на відновлення.

«Антитекст»
«Антитекст»

Присвячена культурній пам’яті виставка «Антитекст» охоплює весь радянський період, історії, пов’язані з іменами Гната Хоткевича, Миколи Хвильового, Івана Дніпровського, Юрія Смолича, Валер’яна Підмогильного, Олеся Гончара, Василя Стуса, Євгена Сверстюка.

Конкретні музейні предметі не показуватимуть — будуть конструкції з текстами-історіями про них.

«Так ми хотіли б ще раз наголосити на тому, що українська культурна спадщина зараз під загрозою, музеї евакуюють чи консервують свої колекції в підвальних сховищах, зважаючи на випадки руйнувань від ракетних обстрілів будівель музеїв чи пограбування колекцій російськими військами на тимчасово окупованих територіях», — пояснюють у музеї.

З 22 лютого виставку можна відвідати із середи по неділю, з 10:00 по 17:30 за адресою: вул. Багалія, 6. Вхідний квиток — 50 грн.

Чільне фото: Харківський літмузей

У театрі Шевченка 2 березня — прем’єра вистави «Падати. Літати»

«Вона: «Я раніше не помічала, скільки людей незадоволені тим, де вони живуть. Багатьом здається, поміняєш місце — все зміниться… А міняти треба щось інше… Від себе не втечеш…» 2 березня о 16:00 запрошуємо до безпечного простору Аrt Area ДК на прем’єрний показ вистави «Падати. Літати», — йдеться в анонсі. 

Вистава створена за п’єсою Надії Мірошниченко (Неди Нежданої). Постановка Оксани Стеценко.

Квитки можна придбати на сайті театру чи на онлайн-сервісах.  

Чільне фото: Харківський драматичний театр ім. Шевченка «Березіль»/Facebook

Каданов і Жадан разом виступатимуть у Харкові до дня народження Кобзаря

Про це йдеться в повідомленні на сторінці Олега Каданова у Facebook.

«Друзі, на день народження Тараса нашого Григоровича ми із Сергієм Жаданом почитаємо вірші і поекспериментуємо зі звуком у Харкові в Art Area ДК. Приходьте, таке стається ой як нечасто!» — запрошує глядачів музикант.

Концерт — благодійний, додав Сергій Жадан. Митці збиратимуть кошти на захист українських захисників від FPV-дронів.

«Друзяки в Харкові, а приходьте, позбираємо кошти на військо», — запрошує Жадан. 

Концерт почнеться 9 березня о 19:00 в ART Area ДК (вул. Чернишевська, 13).

Каданов і Жадан також планують виступ у Львові, попередньо — 16 березня. 

Харківський драмтеатр запрошує на музично-поетичний вечір «Харків — місто моєї любові»

«Харківський академічний драматичний театр запрошує 24 лютого о 17:00 на літературно-мистецький вечір до другої річниці повномасштабної агресії росії проти України», — йдеться в анонсі.

Актори, творчі колективи міста прочитають вірші харківських поетів Сергія Жадана, Ніни Супруненко, Юліти Ран, Наталки Маринчак, Ірчії Бондаренко, Сергія Шелкового, також гості познайомляться з творчістю драматурга Олега Михайлова.

Вокальні композиції виконають заслужені артисти України Євгенія Костенко, Наталія Коваль, Олексій Гавінський, Володимир Козлов.

Вечір відбудеться у «ЄрміловЦентрі» на пл. Свободи, 4. Вхід — 200 грн. 

Чільне фото: YermilovCentre/Facebook

Харківський театр ляльок 25 лютого покаже прем’єрну виставу «Калинова сопілка»

Прем’єра відбулася 2 лютого. 25 лютого театр покаже цю виставу в Art-Area ДК на вул. Чернишевській, 13. Вистава для дорослих. 

Джерело фото: Харківський театр ляльок ім. В.Афанасьєва/Facebook
Джерело фото: Харківський театр ляльок ім. В.Афанасьєва/Facebook

«Калинова сопілка» створена за мотивами повісті Оксани Забужко та віршами Діни Чмуж. Проєкт Лілії Осєйчук під керівництвом Оксани Дмітрієвої.  Сценографка — Діна Чмуж, пластика — Інна Фалькова, акторки й авторки музики — Вікторія Міщенко та Лілія Осєйчук.

Квитки можна придбати онлайн

Чільне фото: Харківський театр ляльок ім. В.Афанасьєва/Facebook

Харківський режисер та актор Артем Вусик став лауреатом премії імені Леся Курбаса

Про це 19 лютого повідомило Державне агентство з питань мистецтв та мистецької освіти. 

Фото: Facebook/teatr.neft
Фото: Facebook/teatr.neft

Прем’єра моновистави «Веселка на Салтівці» відбулася восени 2023 року в харківському театрі «Нафта». Актор і режисер «Нафти» Артем Вусик на сцені перевтілюється у різних персонажів і розмірковує над мистецтвом під час війни. Вистава грунтується на історіях з дитинства Артема на Салтівці в 90-ті.

«Премія імені Леся Курбаса присуджується щорічно професійним театральним режисерам за вагомий внесок у розвиток сучасного театрального мистецтва України», — повідомляє Держагентство.  

Театр «Нафта» періодично ставить виставу «Веселка на Салтівці». Стежте за подіями театру на сторінці у Facebook

Читайте також: «Нафта» дає прем’єру вистави «Веселка на Салтівці» — репортаж

Резиденція «Слово» запрошує на квартирник харківського поета Івана Сеніна

Про це йдеться в повідомленні на сторінці резиденції «Слово» у Facebook.

«Увечері 23 лютого на квартирнику лунатимуть вірші харківського поета Івана Сеніна, більшість з яких не читалися на жодній сцені протягом останніх двох років. А також — нові та твори з поетичної збірки «Випалковість», — йдеться в анонсі.

Квартирник Івана Сеніна відбудеться 23 лютого, початок о 18:30
Квартирник Івана Сеніна відбудеться 23 лютого, початок о 18:30

Початок — о 18:30. Вхід за пожертву від 200 грн. Усі гроші організатори обіцяють передати на підтримку Сил оборони України.

Кількість місць обмежена. Гостей просять зареєструватися за посиланням. Про місце проведення усіх сповістять після реєстрації.


Нову збірку «Випалковість» Івана Сеніна описують як «проєкт, що розповідає історію, де одночасно поруч прекрасне і жахливе, щастя і розпач, героїчне і підле, здобутки і втрати — історію про нас і наше сьогодення». Митець презентував поезії в Харкові в музичному супроводі Олександра Раєва на початку лютого.

Чільне фото: Іван Сенін/Facebook

Фільм «20 днів у Маріуполі» здобув премію BAFTA

Про це йдеться в повідомленні на сайті BAFTA.

Стрічка «20 днів у Маріуполі» режисера Мстислава Чернова перемогла в номінації «Найкращий документальний фільм».

За нагородою Чернов вийшов разом із фотокореспондентом Євгеном Малолєткою та продюсеркою Василісою Степаненко, які працювали з ним в оточеному Маріуполі у 2022 році. Також до них приєдналися кінопродюсерки Мішель Мізнер та Рені Аронсон-Рат.

На нагороду також претендували:

  • «Американська симфонія» Метью Гейнмана, Лорен Доміно і Джоедана Окуна;
  • «За межами Утопії» Меделін Ґевін, Рейчел Коен, Джейни Еделбаум і Сью Мі Террі;
  • «Незмінний: Майкл Дж. Фокс» Девіса Ґуґґенгейма, Джонотана Кінга й Аннетти Меріон;
  • «Wham!» Кріса Сміта, Джона Беттсека і Саймона Гелфона. 

Скріншот: bafta.org
Скріншот: bafta.org

Фільм «20 днів у Маріуполі» також змагався за премію в категорії «Найкращий фільм іноземною мовою», однак поступився «Зоні інтересу» Джонатана Ґлейзера, що розповідає про події в концтаборі «Аушвіц» під час Другої світової війни.


Мстислав Чернов — український воєнний кореспондент. Документував бої в Іраку, Сирії, Афганістані, Нагорному Карабаху, Лівії, Україні. 

«20 днів у Маріуполі» здобув приз глядацьких симпатій на фестивалі Sundance у США, стала найкасовішим документальним фільмом в українському кінопрокаті. Кінострічку номінували на приз глядацьких симпатій конкурсу Cinema Eye Awards, вона отримала приз глядачів Міжнародного фестивалю документального кіно IDFA в Амстердамі, американську премію DGA Awards. 

«20 днів у Маріуполі» також номінований на «Оскар» у категорії «Найкращий документальний повнометражний фільм».

Загалом стрічка зібрала понад 10 нагород і 20 номінацій.

Фільм вийшов на YouTube.

Читайте також: «Довіра — це ключ для підтримки і розуміння України», — Мстислав Чернов

Чільне фото: Мстислав Чернов/Facebook

Музейники оцифровують харківські архіви «Розстріляного відродження»

Фахівці хочуть оцифрувати близько 2 тис. предметів, серед яких — рукописи Леся Курбаса, Івана Дніпровського та Миколи Хвильового, повідомляє заповідник «Тустань» у Facebook.

Джерело фото: Тустань (Tustan')/Facebook
Джерело фото: Тустань (Tustan')/Facebook
Працюють музейники не на Львівщині, а у іншому регіоні, куди вивезли задля збереження колекцію.
В евакуйованій колекції — архіви «Розстріляного відродження»: періодичні видання, рукописи та документи. 

Джерело фото: Тустань (Tustan')/Facebook
Джерело фото: Тустань (Tustan')/Facebook

«Ми почали процес оцифрування колекції ще до повномасштабного вторгнення, але на набагато простішому обладнанні. А завдяки співпраці з HeMo (Ukrainian Heritage Monitoring Lab — проєкт моніторингу культурної спадщини, — ред.), ми маємо доступ до сканера, який дозволяє сканувати більш чутливі видання, оскільки має спеціальні платформи та особливі налаштування», — говорить головний зберігач фондів Харківського літературного музею Тетяна Рудь.

Джерело фото: Тустань (Tustan')/Facebook
Джерело фото: Тустань (Tustan')/Facebook
За словами завідувачки відділу цифрового обліку Марини Грачової, під час сканування діють за міждународними стандартами для фото та інформації. 

Джерело фото: Тустань (Tustan')/Facebook
Джерело фото: Тустань (Tustan')/Facebook

«Це дуже важливо, аби коли ми завантажимо колекцію на агрегатори, дослідники з усього світу могли зрозуміти наші описи. Також плануємо розміщувати колекцію на нашому сайті, коли він оновиться. Для нас доступність колекції для дослідників дуже важлива», — зазначила Грачова.

Чільне фото: Тустань (Tustan’)/Facebook