Обвинувачений — 41-річний харків’янин, повідомили в Харківській обласній прокуратурі.
За даними слідства, чоловік регулярно спілкувався зі своїм давнім знайомим — керівником контрольованої росією незаконної бригади «Призрак», який має прізвисько «Шаман». Той приблизно з кінця 2014-го — початку 2015 року був «заступником начальника з озброєння народної міліції» на тимчасово окупованій частині Донеччини. Під час захоплення Купʼянська став «заступником голови з питань інфраструктури». Крім того — періодично брав участь у боях на боці рф.
За даними слідства, харків’янин свідомо допомагав «Шаману» — шукав для нього бази ЗСУ на Харківщині та в інших регіонах. З листопада 2022-го по кінець жовтня 2023 року він передав координати щонайменше 100 локацій української армії, техніки, протиповітряної оборони та енергетичних обʼєктів.
Усі фото — Харківська обласна прокуратура
«Значна частина об’єктів були розташовані в Києві, Київській, Полтавській, Харківській, Дніпропетровській, Сумській, Вінницькій, Чернігівській областях», — перелічили у прокуратурі.
Найбільшу увагу чоловік приділяв енергообʼєктам у Харкові. По одному з них окупанти вдарили безпілотниками, знищивши вщент.
Затримали харків’янина наприкінці жовтня 2023 року. Під час обшуків у нього знайшли SIM-картки різних мобільних операторів і телефони. У листуванні він писав, де стоїть військова техніка, надсилав фото і відео.
«Встановлено, що від нього за підривну діяльність проти України харківʼянин встиг отримати понад 150 тис. грн», — додають правоохоронці.
Чоловікові оголосили підозру в державній зраді та порушенні законів і звичаїв війни (ч. 2 ст. 28, 2 ст. 111, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України).
Справу розглядатимуть у Комінтернівському районному суді Харкова. Обвинуваченому загрожує довічне увʼязнення.
Як повідомляли у Службі безпеки України, чоловік працював у Харкові майстром підприємства, що займається будівництвом доріг і мостів. Серед іншого, його підозрюють у наведенні російських ракет на центр Харкова 6 жовтня. Одна з них влучила у дорогу в провулку Театральному: дістали поранень 12 людей, зазнали шкоди житлові будинки, офіси та телекомпанія «АТН». Друга ракета влучила у житловий триповерховий будинок на вулиці Георгія Тарасенка: загинули 10-річний хлопчик та його 67-річна бабуся.
Наслідки обстрілу 6 жовтня 2023 року
Приятелю затриманого, «Шаману», заочно оголосили підозру в порушенні законів і звичаїв війни. За інформацією СБУ, під час окупації частини Харківської області він бив українських військовополонених і жорстоко поводився з цивільними.
Про це у коментарі для подкасту «Особова справа», що виходить на харківському радіо «Накипіло», сказала правова аналітикиня Центру прав людини Zmina Онисія Синюк.
«Нечіткі і широкі визначення у статтях, зокрема щодо взаємодії з державою-агресором, матеріальні ресурси… Це все широкі поняття, які створюють проблеми для правоохоронних органів, слідчих. Їм потрібно визначити, ця дія підпадає під це визначення чи ні. І тут все залежить від конкретного слідчого у конкретній справі, як він визначить. Через те, що воно широко сформульоване, за бажання про будь-яку діяльність на окупованій території можна сказати, що вона відбувається у співпраці з державою-агресором», — пояснює Онисія Синюк.
Правова аналітикиня, одна з авторок аналітичного звіту «Колабораційна діяльність і пособництво державі-агресору: практика застосування законодавства та перспективи його удосконалення» (2023), упевнена, що кожен випадок потребує індивідуальної оцінки.
«У кожному окремому випадку потрібно розбиратися. І це те, на що є запит суспільства. Соціальні дослідження говорять про те, що люди хочуть індивідуального підходу. Тобто є конкретна людина, яка працювала в окупації. Наприклад, залишилася в комунальному підприємстві на окупованій території, лікарем у лікарні на окупованій території. Потрібно з’ясувати, що вона робила на цій посаді? А не просто [карати за сам факт], що вона залишилася працювати», — говорить Синюк.
Аналітикиня також впевнена, що при визначенні покарання слід враховувати ступінь завданої шкоди.
«Формулювання включають «заняття посади в окупаційній адміністрації», наприклад. Які наслідки цього заняття посади? Особливо якщо ми говоримо про некерівні посади. Ті, хто працюють бухгалтером в окупаційній адміністрації, пенсійному відділі, в тому, як прописане законодавство, оцінка їхній дій не проводиться. Резюмується, що якщо вони зайняли цю посаду, відповідно, вони автоматично хотіли завдати шкоди національній безпеці», — коментує Синюк.
«Ми зокрема, говоримо про те, що можна передбачити за певну категорію правопорушень, які стосуються співпраці, люстраційну процедуру. Для тих, які не є злочинами, а є проступками… Це розвантажить в тому числі слідчих, тому що вони зараз працюють із понад 100 тис. воєнних злочинів», — додає вона.
У Верховній Раді є близько 12 законопроєктів на ці теми, однак вони не розглянуті і потребують доопрацювань.
«Потрібно переформулювати статтю про колабораційну діяльність так, щоб було чітко зрозуміло: ось ці дії будуть кримінально карані. Це повинні розуміти і люди, які перебувають на окупованій території. Вони повинні знати, де межі їхньої правомірної діяльності. І це повинні розуміти правозастосовчі органи, які будуть потім дивитися на ці дії і їх кваліфікувати. Крім того, коли ми будемо змінювати ці формулювання, потрібно врахувати стандарти міжнародного гуманітарного права. Окупаційна держава, тобто росія у нашому випадку, повинна підтримувати життя на окупованій території. Люди там живуть і повинні якось жити. Повинні функціонувати базові структури, наприклад, лікарні, комунальні підприємства, рятувальники і так далі. Потрібно визначити, що наслідком продовження цієї роботи не стане кримінальна відповідальність», — говорить правова аналітикиня.
За словами Онисії Синюк, законодавець також має упорядкувати чинні статті Кримінального кодексу.
«У нас багато [статей] щодо співпраці. Це не тільки про колабораційну діяльність. У нас завжди була в Кримінальному кодексі стаття про державну зраду. Зараз також є стаття про пособництво державі-агресору. Є ще окрема стаття про глорифікацію і заперечення агресії. Вони всі по суті стосуються суміжних питань. І деякі з них відтворюють одна одну. Навіщо нам однакові статті, за якими одна і та сама дія може підпадати або під ту, або під іншу статтю? Знову-таки людям не буде зрозуміло, які будуть наслідки їхніх дій», — говорить правова аналітикиня.
Це важливо визначити, оскільки за різними статтями — різне покарання, додає аналітикиня.
«Тобто якщо людина написала допис в «Однокласниках» про те, що вона підтримує росію і це кваліфікували за статтею про колабораційну діяльність, то там покарання — позбавлення права займати посади чи займатися певною діяльністю. А якщо це кваліфікували за статтею про глорифікацію, там уже покарання від арешту до реального строку ув’язнення», — пояснює Онисія Синюк.
Онисія Синюк. Фото: ZMINA
На її думку, суспільство сприйме удосконалення законодавства, якщо зміни будуть пояснені.
«Це питання комунікації і пояснення цього питання. Навіть коли ми говоримо про суспільний тиск і суспільний запит на покарання для таких людей, це дуже загальне твердження. А якщо в ньому почати розбиратися — що, власне, люди хочуть, кого люди хочуть покарати — то це співпадає і з думкою органів правопорядку, і з нашою. Ми теж хочемо, щоб ті, хто працюють на керівних посадах в окупаційних адміністраціях, були притягнуті до відповідальності. Щоб ті, хто умисно хотів допомогти окупувати ці території, повинні понести за це відповідальність. Це конкретна категорія справ… Ми не можемо всіх людей на окупованій території автоматично притягнути до кримінальної відповідальності, тому що це наші люди, які там залишилися жити. І більшість з них не мали ніякого наміру завдати шкоди Україні. Вони чекають там Україну», — наголошує Синюк.
Нині законопроєкти, направлені на удосконалення законодавства щодо колабораційної діяльності, залишаються без руху.
«Є розуміння, але, напевно, не вистачає політичної волі. Тому що є емоційне забарвлення цього питання, до якого всі бояться, напевно, підійти. Але робота все одно триває. Наскільки я знаю, планується робота на платформі Мінреінтеграції щодо того, що буде створена робоча група, будуть збиратися пропозиції і рекомендації, як можна змінити законодавство», — говорить правова аналітикиня Zmina.
«Потрібно також розуміти, що це потрібно не сісти і швиденько щось дописати. Це дійсно потрібно продумати, як покращити законодавство так, щоб потім знову його не довелося змінювати», — додала вона.
Онисія Синюк також звертає увагу на роль медіа у висвітленні справ про колабораціонізм.
«Дуже не вистачає уваги до цих справ, особливо ретельної уваги до цих справ з боку ЗМІ. Ми розуміємо, що багато роботи із воєнними злочинами, іншими проблемами, але це те, що буде залишатися з нами дуже тривалий час. Це буде впливати і на деокупацію цих територій, всіх інших, і на реінтеграцію всіх деокупованих територій. Це дуже важливе питання, яке повинно бути в фокусі», — сказала вона.
За статистикою Харківської обласної прокуратури, від початку повномасштабної російської агресії підозри в державній зраді, колабораційній діяльності, пособництві державі-агресору на Харківщині отримали понад 1050 людей. Лише поліція, за словами начальника поліції Харківщини Володимира Тимошка, встановлює щонайменше трьох підозрюваних на тиждень. Серед фігурантів — посадовці, депутати, освітяни, комунальники, підприємці.
За наведенням харків’янина росія планувала завдати ударів балістичними ракетами та керованими авіабомбами типу КАБ-500, повідомив речник СБУ на Харківщині Владислав Абдула.
«Зловмисник намагався виявити локації спецпідрозділу «Кракен» Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Щоб навести на ціль, коригувальник вийшов на сеанс зашифрованого зв’язку зі своїм куратором з російської розвідки і передав йому координати», — розповів Абдула.
Чоловіка затримали вдома. СБУ називає його ідеологічним прихильником рф, який почав працювати на російську розвідку у квітні 2024 року.
«Для збору розвідданих фігурант обходив територію міста та відслідковував місця базування Сил оборони. Крім того, «втемну» випитував потрібну інформацію у клієнтів торговельно-розважального центру, де він працював», — з’ясували слідчі.
Харків’янину повідомили про підозру за ч. 2 ст. 114-2 Кримінального кодексу України (несанкціоноване поширення інформації про переміщення, рух або розташування ЗСУ за можливості їх ідентифікації на місцевості).
«Організатором агентурної мережі виявився харківський підприємець. До злочинної діяльності він залучив інших осіб, серед яких — очільник конструкторського бюро та заступник керівника цеху промислового підприємства», — йдеться у повідомленні.
Отримані документи фігуранти відцифрували для передачі російським кураторам, кажуть у прокуратурі.
«Ці дані необхідні державі-агресору для будівництва та експлуатації ГЕС, АЕС, ТЕС, завдяки яким здійснюється видобуток електричної енергії. Вона необхідна для безперебійного функціонування військово-промислового комплексу російської федерації», — додали у відомстві.
У головного фігуранта правоохоронці виявили різну валюту на понад 5 млн у гривневому еквіваленті.
«Цю суму він, ймовірно, отримав за співпрацю з представниками рф», — вважають у прокуратурі.
Всі затримані за рішенням суду перебувають під вартою без права внесення застави.
Їм оголосили підозри в державній зраді, вчиненій групою людей.
60-річного чоловіка визнали винним у державній зраді, суд апеляційної інстанції залишив вирок без змін, повідомилаХарківська обласна прокуратура.
Джерело фото: Харківська обласна прокуратура/Telegram
За даними слідства, наприкінці 2022 року харків’янина через Telegram завербував оперативник ФСБ рф.
«Чоловік стежив у Харкові за українськими захисниками: намагався встановити місця їхньої дислокації та проживання, а також маршрути пересування військової техніки. Він збирав інформацію про командирів спецпідрозділів ЗСУ, співробітників Служби безпеки України та військових льотчиків. Розвіддані харківʼянин передавав, додаючи медіафайли з прив’язкою до місцевості», — розповіли у прокуратурі.
Крім того, агент надавав куратору інформацію про об’єкти критичної оборонної промисловості у Харкові для подальших ракетних ударів.
Навідника викрили у березні 2023 року.
«У судовому засіданні чоловік пояснив, що народився і виріс в СРСР, і не вважає, що скоїв злочин. Він також додав, що не може ділити на частини «свою велику батьківщину СРСР», — додали у прокуратурі.
Комінтернівський райсуд Харкова засудив чоловіка до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Захист в апеляційній інстанції просив помʼякшити вирок.
Харківський апеляційний суд залишив вирок без змін.
Жителька Харківщини мала виявити і позначити на картах геолокації мінних полів, довготривалих оборонних точок, системи окопів та бліндажів, повідомиляєСлужба безпеки України.
Також фігурантка намагалась стежити за залізничними коліями, які використовують військові ешелони ЗСУ, особливо з важкою бронетехнікою та артилерією.
«Загарбники планували повітряні атаки з використанням крилатих ракет та керованих авіабомб. У разі вогневого ураження по потенційних цілях окупанти сподівались послабити оборону Харкова та зруйнувати залізничні шляхи переправлення на фронт особового складу, зброї та боєприпасів для ЗСУ», — зазначили в СБУ.
Після російського авіаудару жінка мала «прозвітувати» про точність «прильотів», а потім отримати подальші інструкції для «евакуації» до рф, кажуть у відомстві.
За даними слідства, затримана працювала на окупантів через «зв’язкового» — рідного брата з Донецька, який воює проти української армії на східному фронті.
Затриманій повідомили про підозру за ч. 2 ст. 114-2 Кримінального кодексу України (несанкціоноване поширення інформації про переміщення, рух або розташування ЗСУ за можливості їх ідентифікації на місцевості).
За рішенням суду вона перебуває під вартою. Жінці загрожує до 8 років ув’язнення.
«Затримано шістьох колишніх посадовців проєктних інститутів України, які працювали на підсанкційний російський «росатом». На замовлення корпорації з рф вони розробляли науково-дослідну та проектну документацію для модернізації російських атомних станцій», — сказано у повідомленні.
Ішлося про Курську, Ростовську, Нововоронезьку та Балаковську АЕС, також росіяни планували, що українські інженери допоможуть інтегрувати Запорізьку атомну електростанцію до енергетичної системи рф.
У СБУ запевняють, що затримали фахівців на етапі підготовки проєктної документації, тому росіяни «не отримали доступ до стратегічно важливих українських технологій».
Основний фігурант провадження — керівник проєктної організації у Харкові, який контактував з російським замовником через свого родича — власника компанії, що виконує підряди «Росатома». До роботи на росіян харків’янин залучив ще 5 місцевих науковців у галузі атомної енергетики.
«За співпрацю з окупантами фігуранти одержували з росії винагороду у криптовалюті. Кошти надходили на криптогаманці підставних осіб, які потім передавали проектантам готівку», — зазначили у спецслужбі.
Всім затриманим повідомили про підозру за ч. 1 ст. 111-2 Кримінального кодексу України (пособництво державі-агресору). Їм загрожує до 12 років ув’язнення.
Про це повідомив речник Управління СБУ в Харківській області Владислав Абдула.
«Затримано агентурну групу воєнної розвідки рф, яка розвідувала маршрути руху військових ешелонів ЗСУ на Лиманському напрямку. Найбільше фігурантів цікавили «уразливі» ділянки переміщення рухомих складів, наприклад, залізничні мости, шляхопроводи і автотунелі під коліями. Також зловмисники встановлювали координати релейних шаф і трансформаторних підстанцій «Укрзалізниці», — йдеться у дописі.
За словами Абдули, відомості агенти мали передати російському куратору у вигляді геолокацій критичної інфраструктури на Google-картах, на основі цієї інформації росіяни планували диверсію на залізничній лінії під час руху вантажного ешелону ЗСУ.
«Таким чином окупанти сподівалися зірвати безперебійне постачання української зброї та боєприпасів на передову східного фронту», — зазначив речник.
Як повідомляєХарківська обласна прокуратура, підозрювані — брат та сестра, які проживають у селищі Донець Ізюмського району та працюють на місцевому комунальному підприємстві.
За даними слідства, 44-річну жінку в серпні 2023 року через Telegram завербував співробітник головного управління генерального штабу збройних сил рф.
Він поставив завдання: збирати та передавати інформацію про об’єкти критичної інфраструктури залізничної галузі на території Ізюмського та Чугуївського районів. Жінка залучила до цієї діяльності 36-річного брата.
«Зрадники фотографували всі деталі, що необхідні ворогу: залізничні мости, наземні пішохідні переходи, труби та тунелі», — зауважили в прокуратурі.
Обом оголосили підозри в державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану та за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України).
Брату та сестрі обрали запобіжні заходи — тримання під вартою без права внесення застави.
«Фігурантка отримувала від окупантів геолокації потенційних цілей, а потім проводила там дорозвідку. Перебуваючи поблизу об’єкта, вона приховано спостерігала за ним, щоб встановити орієнтовну кількість особового складу та військової техніки. Потім отримані відомості агентка месенджером передавала своєму російському куратору у вигляді текстових повідомлень із позначенням координат на Google-картах», — повідомилаСлужба безпеки України.
Окупаційні війська готували повітряні атаки на місто із застосуванням ракетного озброєння та «шахедів».
В СБУ заявляють, що запобігли ударам по базі захисників Харкова, оскільки викрили підозрювану на початку її розвідувальної активності. Жінку затримали вдома.
«За даними слідства, жінка була дистанційно завербована російською розвідкою восени 2023 року. У поле зору окупантів вона потрапила через свого знайомого з міста Куп’янськ, який під час захоплення райцентру втік до рф та приєднався до ворожих військ», — розповіли в СБУ.
Як повідомляєХарківська обласна прокуратура, фігурантці 54 роки. Її куратором був російський військовослужбовець, який воює проти України.
Затриманій оголосили підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). За рішенням суду вона перебуває під вартою. Жінці загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
Обвинувачена — 49-річна жителька селища Вільшани, повідомили в Харківській обласній прокуратурі.
За даними слідства, торік у липні вона зв’язалася через заборонену в Україні соцмережу «Однокласники» з громадянином рф. Той доручив їй передавати дані про Сили оборони в регіоні. Для цього жінка обходила селище та потайки шукала військову техніку і бази ЗСУ.
У жовтні її затримали та заарештували без права на заставу.
Дергачівський районний суд Харківської області призначив жінці вісім років за ґратами — за ч. 2 ст. 114-2 Кримінального кодексу України (несанкціоноване поширення відомостей про ЗСУ).
Триває час, відведений на оскарження вироку.
Фото: Харківська обласна прокуратура
Київський райсуд Харкова ухвалив вирок 35-річному чоловіку з деокупованого Ізюма Харківської області, обвинуваченому в колабораціонізмі. За даними слідства, він працював в окупаційній «поліції».
Після російського авіаудару жінка мала «прозвітувати» про точність «прильотів», а потім отримати подальші інструкції для «евакуації» до рф, кажуть у відомстві.
