Про це повідомляють у Харківській обласній прокуратурі.
29-річна жінка до окупації була старшим інспектором Куп’янського райвідділу філії «Центру пробації» в Харківській області. Потім, за даними слідства, влаштувалася до незаконного окупаційного «правоохоронного органу» — стала «виконувачкою обов’язків старшого інспектора відділення роботи з особовим складом».
«Вона проводила прийом та оформлення документів від кандидатів для добору на службу в незаконному правоохоронному органі, надавала консультації та допомогу кандидатам у написанні автобіографій та пояснень, проводила заняття з вивчення російських законів», — зазначають у прокуратурі.
Куп’янчанці заочно повідомили про підозру в державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану — за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України, що передбачає довічне ув’язнення. Її також готуються оголосити в розшук.
«Жінка повторила шлях свого чоловіка, який став «в. о. оперуповноваженого відділу карного розшуку» при окупантах та проводив обшуки вдома у колег — шукав табельну вогнепальну зброю. Також він закликав їх співпрацювати з представниками рф. В українській поліції він був оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Куп’янського райвідділу», — додають у прокуратурі.
Чоловіка оголосили в розшук. Його теж підозрюють у державній зраді, обвинувальний акт розглядає Новомосковський суд Дніпропетровської області.
Обох звільнили з українських правоохоронних органів.
Фрунзенський районний суд визнав виннимчоловіка у перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України (ч. 1 ст. 114-1 КК України).
Обвинувачений повністю визнав провину та уклав угоду з прокурором.
Слідство з’ясувало, що інженер тепломережі познайомився з харків’янином, який створив у Telegram-канал і відповідний Telegram-бот, аби повідомляти про місця перебування представників районних центрів комплектування на території Індустріального, Київського, Салтівського районів Харкова та Харківського району.
Цей канал мав 123 тис. підписників, в описі зазначалося: «канал створено для оперативного обміну інформацією про те, де представники ТЦК вписують у готові бланки ваші ПІБ. Наша мета — превенція нецільового отримання повісток. Надсилайте інформацію про те, де їх бачили».
Обвинувачений почав адмініструвати канал у січні 2023 року, із засновником познайомився у соцмережі. За роботу йому пообіцяли грошову винагороду.
Обвинувачений розміщував публікації із фото про місця перебування представників районних ТЦК та СП, а саме у селищі Солоницівка, біля виходу зі станцій метро в Харкові та інших локаціях.
Про це повідомили в Харківській обласній прокуратурі.
За даними слідства, 55-річна жінка до повномасштабного вторгнення працювала в сервісному центрі Пенсійного фонду в Куп’янську. А коли російські війська захопили місто — погодилася очолити нелегітимне окупаційне «Управління Пенсійного фонду Харківської області».
«Вона організовувала роботу з верифікації отримувачів пенсій в територіальних підрозділах — у «відділеннях Пенсійного фонду Куп’янського, Ізюмського, Вовчанського, Харківського районів». Крім того, займалась обліком людей, які мають право на пенсійне забезпечення. Також — набирала співробітників», — йдеться в повідомленні прокуратури.
У суді показання давали свідки, які знали обвинувачену за її роботою в Пенсійному фонді Купʼянська. Вони підтвердили її перехід на бік окупантів. За словами однієї з очевидиць, жінка відвідувала колег і пропонувала їм виходити на роботу.
Червонозаводський районний суд Харкова визнав її винною в колабораціонізмі (за ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України). Вирок — 10 років ув’язнення з позбавленням права працювати в органах влади на 15 років.
Суд також конфіскував у дохід держави все майно: три квартири у Харкові та Куп’янську загальною площею майже 140 кв. м, три земельні ділянки більш як на 7 гектарів та легковий автомобіль.
«Наразі відомо, що жінка в російському Бєлгороді та продовжує свою колабораційну діяльність як працівник так званого «Міністерства праці та соціальної політики ВЦА Харківської області», не змінивши власні погляди, направлені на допомогу державі-агресору», — додають у прокуратурі.
Термін покарання рахуватимуть з моменту затримання жінки. Доти ж строки давності зупиняються.
Про це йдеться в аналізі Харківської правозахисної групи.
За даними правозахисників, у 429 провадженнях розглядалося поширення публікацій на власній сторінці в «Однокласниках».
«Коли зареєстрований користувач ставить лайк (або ж «класс», як він називається у цій соцмережі), то вподобаний пост поширюється у її/його профілі, допис можуть бачити друзі. Саме на цьому і побудована схема притягнення до відповідальності: суди вважають, що лайк у соцмережі рівнозначний поширенню інформації серед друзів. Чим більше друзів — тим більше коло отримувачів інформації», — зазначають у ХПГ.
Однак аналітики не виявили залежності між кількістю друзів і строком покарання за статтею 436-2.
До відповідальності за дії в інших соцмережах і месенджерах теж притягують, хоч і значно рідше:
Telegram — 42 вироки;
Вконтакті — 36 вироків;
Facebook — 33 вироки;
Viber — 11 вироків;
YouTube — 6 вироків;
WhatsApp — 3 вироки;
Instagram — 3 вироки;
Людей подекуди карають і за приватні листування з близькими, зазначають правозахисники.
«З усього масиву рішень в одинадцяти вироках зустрічається притягнення особи до відповідальності за розмову телефоном», — наголошують у ХПГ.
Наприклад, у рішенні Соснівського райсуду Черкас йдеться, що чоловік при спілкуванні з дружиною «виправдовував потребу так званої «денацифікації» як одного зі складників збройної агресії Росії, оскільки, з його слів, Україна постає як насичена бандерівцями». Зрештою дружині ж і довелося вносити за чоловіка майже 200 тисяч гривень застави. Їхнє спілкування «обійшлося» чоловіку-пенсіонеру у два роки реального ув’язнення: вирок підтвердив апеляційний суд.
«Інтерес викликає спосіб отримання доказів, оскільки у випадку телефонної розмови отримати інформацію можливо лише двома способами: або за показами іншого співрозмовника, або ж через проведення негласних слідчих розшукових дій. Однак проведенню таких слідчих дій передує вже розпочате кримінальне розслідування щодо особи, що в нашому випадку виключається, не говорячи про те, що проведення таких слідчих дій, відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу (частина 2 ст. 246), допускається лише щодо тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Частина ж перша статті 436-2 є нетяжким злочином, а одразу казати про наявність у людини складу злочину, що передбачений частиною 2 або 3, — не можна», — вважають правозахисники.
Серед усіх видів покарань за виправдовування російської агресії переважає позбавлення волі (674 вироки). Арешт було призначено у 13-ти вироках, а виправні роботи — у 5-ти.
Найбільш поширений строк позбавлення волі — 5 років, такий строк призначили у 229-ти вироках. На другому місці за кількістю (203 вироки) — 3 роки позбавлення волі.
Щонайменше в одному випадку особу засудили до позбавлення волі на 8 років з конфіскацією всього майна.
«Українське слідство дуже активно відкриває провадження за виправдовування російської агресії проти України. Здебільшого обвинувачені не потрапляють за ґрати через звільнення від відбування покарання — схоже, що це прямо пов’язано з тим, чи визнає людина провину. Доволі тривожними є вироки через особисті листування з родичами або розмови телефоном: є ймовірність, що слідство отримує докази, порушуючи право людини на приватність. Це зрештою може вилитися у справи проти України у Європейському суді з прав людини», — роблять висновки правозахисники.
Обвинувачений — житель Дружківки Донецької області, який працював у редакції однієї з місцевих газет, повідомляєСлужба безпеки України.
За даними слідства, ще до повномасштабного вторгнення чоловік готував проросійські матеріали для медіагрупи «росія сьогодні». Він потрапив у поле зору ФСБ, і спецслужба завербувала його через почесного консула росії, який працював тоді в Харкові.
Після цього чоловік поїхав до рф і пройшов навчальний курс із розвідувально-підривної діяльності. Потім його перевели в «режим очікування», а після 24 лютого 2022 року — активували.
«Агент збирав інформацію про військові ешелони ЗСУ, що йшли в напрямку передової. Також — фіксував наслідки обстрілів Краматорська, Дружківки та Костянтинівки та відправляв звіти кураторам для коригування вогню, розвідував вогневі позиції, фортифікації та склади з боєприпасами Сил оборони», — зазначають у СБУ.
У спецслужбі стверджують, що для збору розвідданих обвинувачений використовував посвідчення журналіста.
Контррозвідники затримали чоловіка і трьох його спільників у березні цього року на прифронтовій території сходу України.
Суд визнав його винним за ч. 3 ст. 28, ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (колабораційна діяльність) і призначив 12 років ув’язнення.
Інформаторкою російських загарбників СБУ називає власницю місцевого салону краси, повідомив речник УСБУ в Харківській області Владислав Абдула.
«Зловмисниця збирала для фсб розвіддані про місця базування та переміщення Сил оборони в районі деокупованого Ізюма.Найбільше ворога цікавили наявність та періодичність руху військових ешелонів з бронетехнікою та важкою артилерією ЗСУ у напрямку передової», — йдеться у повідомленні.
За даними слідства, для збору розвідданих затримана «втемну» використовувала своїх клієнтів, у яких випитувала «потрібні» відомості під час надання косметологічних послуг і побутових розмов.
«Отриману інформацію вона передавала до фсб через «зв’язкову» з країни-агресора. Нею виявилась її знайома, яка після захоплення району пішла на співпрацю з окупантами і обійняла посаду у незаконних органах влади, створених на тимчасово захопленій території. Втім, після звільнення райцентру колаборантка втекла до Бєлгорода, звідки дистанційно залучила свою подругу до співробітництва на користь російської спецслужби», — розповів Абдула.
Жительку Ізюма затримали та повідомили їй про підозру за ч. 2 ст. 114-2 Кримінального кодексу України (несанкціоноване поширення інформації про переміщення, рух та розташування підрозділів ЗСУ).
Із засудженими спілкувався блогер Володимир Золкін. Усі погодилися на оприлюднення інтерв’ю та підтвердили, що просять обміняти їх на українських полонених.
Одна із засуджених — Віта Стрижко, дружина самоназваного голови селища Шевченкове Куп’янського району Андрія Стрижка, яка отримала посаду «керівника відділу» в окупаційній «адміністрації». Її визнали винною в колабораціонізмі та призначили дев’ять років ув’язнення з конфіскацією майна та забороною працювати в органах влади 14 років. У суді жінка свою провину не визнала.
Стрижко розповіла, що багато років працювала в селищній раді — в інформаційно-організаційному відділі, займалася зверненнями жителів. Коли прийшла російська армія — продовжила працювати: стверджує, що роздавала гуманітарну допомогу, приймала заяви тощо, «просто намагалася допомогти».
Її чоловік Андрій Стрижко, за інформацією «Схем», після звільнення Шевченкового поїхав до росії. Син — нині під слідством, у СІЗО.
Друга засуджена — жителька села Височинівка (до перейменування — Пролетарське) під Змієвом. Їй присудили п’ять років за ґратами за передачу рф координат українських позицій. Жінка каже, що не хотіла, аби в її селі взагалі розміщувалися бійці ЗСУ. Стверджує, що «чітко не розуміла», що «зливає» координати для обстрілів.
«Ви тут в деталях ще розповідаєте: «Сині — це «укри», а точка одна — це магазин. Там за ним автобус стоїть, «укров». Червоний — це їхній блокпост», — опонує їй Золкін, цитуючи листування.
Засуджена також стверджує, що хотіла повернення до звичного спілкування з рідними у росії.
«У російській федерації мої родичі. І я завжди хотіла, щоб були відкриті завжди кордони, як і раніше було все», — додала вона.
Третя — жителька Харкова, уродженка Донецької області. Твердить, що її засудили за допис у соцмережі з критикою української мови, та наполягає на праві розмовляти російською.
Утім, за словами Володимира Золкіна, вона отримала п’ять років ув’язнення за призови до розділення України та вихваляння російської влади: зокрема, президента рф Володимира Путіна вона називала «спасителем Харківщини».
Про це повідомили в Харківській обласній прокуратурі.
За даними слідства, 19-річний житель Харкова через Telegram зв’язався зі співробітником російської ФСБ, який вербував агентів серед українців. Вони домовилися про співпрацю, куратор доручив збирати відомості про підрозділи ЗСУ.
«Харків’янин запропонував своєму 20-річному знайомому з проросійськими поглядами «працювати» разом. Пересуваючись містом і областю на велосипедах, вони збирали інформацію про місця зосередження ЗСУ. Потім позначали на Google-мапах місця дислокації та відправляли фото з відмітками своєму куратору», — йдеться в повідомленні.
Слідчі стверджують, що війська рф використовували цю інформацію для обстрілів.
Чоловіків затримали 1 серпня в Харкові, коли вони збирали інформацію про розташування одного з військових підрозділів.
Обох звинувачують у державній зраді. За ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України їм загрожує довічне ув’язнення.
Обвинувачені під вартою. Справу розглядатиме Київський районний суд Харкова.
Харківська обласна прокуратура передала до Орджонікідзевського райсуду Харкова справу за обвинуваченням у державній зраді колишнього поліцейського.
Йдеться про старшого інспектора ювенальної превенції сектору превенції Куп’янського районного відділу поліції Головного управління поліції в Харківській області. За даними слідства, у травні 2022 він добровільно перейшов на бік російських окупантів, які захопили смт Шевченкове, і щоб влаштуватися на роботу, передав усі необхідні документи.
«Окупанти призначили його на посаду «и. о. старшего оперуполномоченного отделения по делам несовершеннолетних» в так званому «УВД ВГА Харьковской области». За свою роботу на ворогів обвинувачений отримував 60 тисяч рублів щомісячно. У подальшому зрадник добровільно обійняв посаду «участкового уполномоченного полиции группы уполномоченных полиции Пункта полиции №2 (дислокация пгт Шевченково)» у вказаному незаконному органі, чим забезпечив становлення і зміцнення влади рф на тимчасово окупованій території», — повідомила прокуратура.
Інспектора звільнили з Національної поліції України. Він перебуває у розшуку.
Якщо провину експоліцейського доведуть, йому загрожує 15 років ув’язнення або довічне.
Про це повідомляють речник Управління СБУ в Харківській області Владислав Абдула та Харківська обласна прокуратура.
Обвинувачений — 54-річний житель Куп’янська. За даними слідства, минулоріч під час окупації міста він влаштувався до нелегітимного «Управління внутрішніх справ» — став «експертом криміналістичного відділу».
«Експерт» відбирав відбитки пальців в учасників АТО, яких незаконно утримували окупанти. Ця «слідча дія» ставала підставою для фабрикування справ проти громадян. За свою роботу він отримував зарплату в російських рублях», — зазначають у прокуратурі.
У лютому чоловіка затримали та оголосили підозру в колабораціонізмі — за ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України.
Суд визнав його винним і призначив 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Строк обчислюватимуть з моменту затримання.