Про це стало відомо з ухвали від 6 листопада, яку Харківський апеляційний суд оприлюднив 15 листопада.
«Ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2023 року скасувати в частині виду домашнього арешту та в частині визначення обов’язків, що покладають на ОСОБА_10, та в цій частині прийняти нову ухвалу. Застосувати до підозрюваної ОСОБА_10, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за вказаною адресою в межах строку досудового розслідування, тобто до 15.11.2023 року включно», — йдеться у документі.
Підозрювана має прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; не відлучатись з Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування зі свідками; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в’їзд в Україну.
«Під час оголошення повітряної тривоги підозрювана має право перейти до найближчого укриття та перебувати там до закінчення відповідної тривоги, з обов’язковим поверненням до визначеного місця відбування домашнього арешту», — зазначив суд.
В ухвалі також вказано, що «при виявленні обставин, які будуть свідчити про фактичну неефективність цілодобового домашнього арешту, прокурор разом зі слідчим не позбавлений процесуальної можливості звернутись з відповідним клопотанням до слідчого судді щодо зміни запобіжного заходу на більш тяжке».
Окрема думка
Один з суддів колегії (прізвище у реєстрі не вказано) висловив окрему думку. Він підтримав позицію прокурора та слідчого і зазначив, що «на даному етапі досудового розслідування лише такий винятковий за своєї суворістю запобіжний захід як тримання під вартою здатний гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваної».
Суддя послався на обставини, які навело слідство, за якими підозрювана:
- спробувала змінити та доповнити інформацію на вже переданих замовнику носіях інформації;
- могла впливати на свідків, оскільки 4 вересня була в НАУ «Харківський авіаційний інститут»(другий підозрюваний у справі — колишній в. о. ректора НАУ «ХАІ» — ред.);
- «має джерела впливу та соціальні зв’язки, оскільки співробітники перебували в її підпорядкуванні та можуть піддаватися тиску з її боку».
У реєстрі судових рішень поки немає документів, які б свідчили про продовження строку досудового розслідування та терміну запобіжного заходу.
Ексначальницю управління інноваційного розвитку та іміджевих проєктів Харківської міськради Вікторію Грецьку-Миргородську, а також колишнього виконувача обов’язки ректора НАУ «Харківський авіаційний інститут» і підприємця Віталія Зайцева підозрюють у заволодінні коштами з бюджету Харкова в особливо великих розмірах.
За даними слідства, йдеться про 3 млн грн на програмне забезпечення для безпілотників, яке у змові з Грецькою-Миргородською мав розробити і поставити Зайцев. «Ані реальних потреб у закупівлі, ані фактичної можливості для подальшого його використання міська влада не мала, про допомогу військовим у придбанні програм для бойових дронів також не йшлося», — повідомили в СБУ.
У суді першої інстанції та в апеляції прокуратура просила взяти підозрювану під варту на два місяці.
