Топ-100 фото від Time, відсіч пропаганді у британському YouTube-шоу: Харків у фокусі іноземних медіа
Репортаж з позицій артилеристів «Хартії», фото з Харкова та Вовчанська у топ-100 за версією Time та відповідь харків’янки на проросійську риторику в ефірі британського YouTube-шоу — в огляді іноземних медіа, в якому MediaPort відстежує згадки про Харків.
Кореспонденти Al Jazeera опублікували репортаж з лінії фронту на Харківському напрямку.
«Мчимо вздовж лінії фронту. Тут не можна гальмувати. Це територія безпілотників. Навіть з глушниками сигналів [пристрої радіоелектронної боротьби], які є у цієї команди, все одно є ризик стати мішенню. Ми продовжуємо їхати, оскільки цей пристрій все ще вловлює сигнали безпілотників», — передає кореспондент дорогою до позицій українських бійців.
«Моцарт», який командує артилеристами 13-ї бригади оперативного призначення НГУ «Хартія», каже, що фронт на Харківському напрямку переважно «статичний». У відео показано, як українські захисники використовують американські гармати 1960-х років та боєприпаси, надані США. Команди використовують пристрої для виявлення дронів та системи протидії. З підземного командного центру відстежують ситуацію з дронів та знищують російські сили.
Журналісти стали свідками роботи бійців — артилеристи отримують команду і б’ють по заданих координатах.
«Ви щойно бачили на екрані наслідки нашої атаки, де ми знищили ворога. Ми збираємо всі дані з поля бою тут і під час бою, скеровуємо і віддаємо накази нашій команді», — розповів військовий із позивним «Гефест».
Репортер підсумовує: росіяни все ще тримають окупованою частину Харківської області, і саме такі солдати, як бійці «Хартії», роблять все можливе, щоб росіяни не захопили більше української землі.
Журнал Time опублікував підбірку зі 100 найкращих фото 2024 року.
«…напруженість — напруга конфлікту, тривога за результат, передчуття азарту або можливості», — такі відчуття справляють світлини, які відібрав фотовідділ Time цьогоріч.
Напруга і тривога відчуваються у фотографіях з Харківщини, які потрапили до підбірки цьогоріч. В об’єктиві Саймона Таунслі (Panos Pictures, Велика Британія) — рятувальник за кермом автомобіля допомагає вивезти з-під обстрілів жителів Вовчанська. Це травень 2024 року, масова евакуація цивільних після повторного наступу росіян на Вовчанському напрямку.
Ще одне фото — вже з Харкова, зроблене фоторепортеркою Софією Гатіловою для Reuters — показує роботу волонтерської команди медиків (AID 46) на місці російського удару по житловому будинку 23 січня у Харкові. Внаслідок кількох російських ракетних ударів того дня у Харкові загинули 11 людей, десятки дістали поранень.
Стаття Reuters «Українські підлітки стикаються з важким вибором: боротися чи тікати» висвітлює питання, що постало перед молодими людьми у контексті війни: залишитися та долучитися до боротьби або виїхати за кордон, щоб уникнути служби. Деякі, як Роман Білецький, обирають виїзд, тоді як інші, як, один з героїв статті — випускник музичної школи Андрій Котик, відчувають обов’язок служити й захищати Батьківщину: «Я все обдумав і вирішив, що мені варто записатися», — сказав Андрій Котик, у бронежилеті із автоматом, зі свого посту у північно-східному регіоні України — Харківщині, де він очікував на ремонт техніки після того, як пережив атаку дрона… «Краще служити, ніж тікати».
Авторка розповідає про обмеження виїзду, які впровадила влада для чоловіків на час воєнного стану та зниження призовного віку з 27 до 25 років. Через втрати на фронті та старіння військового складу Україні потрібні молодші рекрути, адже наразі загальний середній вік військових сягає близько 40 років [ці дані озвучила пані посол Канади в Україні Наталка Цмоць, влада таких даних не розголошує — ред.]. Про те, що до війська потрібно залучати молодих людей, заявляють і партнери, зокрема, Держсекретар США Ентоні Блінкен.
Бригада «Хартія», в якій служить Андрій Котик, прагне сприяти набору молодих чоловіків, які перебувають на роздоріжжі у своєму житті, як-от закінчення середньої школи чи університету.
Ті ж юнаки, які все ж ухвалюють рішення виїхати за кордон, стверджують, що це нелегко, але необхідно для того, щоб уникнути перспективи брати участь у виснажливій війні:
«Світлана Білецька, мати 18-річного Романа Білецького, який навчається у Братиславі, стримувала сльози, згадуючи момент, як прощалася з сином, коли його потяг відходив від платформи на київському вокзалі в лютому. Вона все ж переконана, що він не має повертатися найближчим часом: „Це було дуже важко прийняти це рішення, але я абсолютно впевнена, що воно було правильним, бо йдеться про його майбутнє. Я не бачу, як це можливо зараз вдома“.
У статті зазначається, що уряд намагається утримати молодь від еміграції, а також працює над поверненням громадян, які перебувають за кордоном, зокрема, шляхом заснування Міністерства національної єдності — органу влади, що сфокусується над єдиною політикою для повернення громадян.
Резонанс у соцмережах викликав випуск на каналі Piers Morgan Uncensored в YouTube із аудиторією 3,8 млн підписників. Це шоу британського журналіста та телеведучого, який 5 грудня серед інших спікерів запросив американського письменника, автора книги «Спровокований: як Вашингтон розпочав нову холодну війну з Росією та катастрофа в Україні» Скотта Хортона, а також волонтерку з Харкова Анастасію Параскевову, відому у соцмережі X як @UkrainianAna.
Довідково: У листопаді 2023 року український Центр протидії дезінформації зазначав, що Скотт Хортон в інформаційному просторі просуває ідею про те, що Україна є маріонеткою США. Так, він заявляє, що ЦРУ нібито допомагало Україні вбивати жителів Донбасу і що США сприяли поваленню українського уряду в 2014 році.
Анастасія не стала мовчки вислуховувати, а відповіла на провокативні закиди Хортона, які по суті повторювали тези російської пропаганди про причини Майдану, Революцію Гідності і повномасштабну війну з росією:
«…Насправді це не був державний переворот. Це була революція, в якій взяли участь мільйони людей. Причина, чому ми брали участь, включно зі мною (мені тоді було 19 років), полягала в тому, що в нас були серйозні проблеми з корупцією і тиранічним проросійським маріонетковим президентом Януковичем, який відмовився підписати угоду з Європейським Союзом, чого хотіла більшість населення України — близько 60%. Особливо молодь прагнула відійти від контролю росії, від ситуації, коли всі бізнеси та промисловість належать росіянам. Ми хотіли жити за законами та порядком, а також мати демократію і свободу — те, що є в західних країнах, але чого в нас не було. Ось про що була Революція.
Вона почалася з протестів студентів, яких потім побили. Янукович поїхав до росії, щоб запитати свого друга Путіна, як він може зупинити протестувальників. Відповіддю стали диктаторські закони, які фактично забороняли людям протестувати. Це нам не сподобалося, і мільйони людей вийшли на Майдан. Це не був переворот. Це не те, що можна купити «за печиво від Обами чи Нуланд». Вибачте, але я досі не отримала жодного печива. Минуло багато часу.
Щодо Грузії — це вже інша історія, але це те, що росія завжди робить: створює заворушення, підтримує збройні угруповання в країнах, а потім завалює їх зброєю і вводить своїх солдатів, щоб анексувати територію під прикриттям «захисту російськомовних» чи щось подібне. Скотт — майстер у цьому, якщо я правильно згадала його ім’я.
Але я російськомовна українка зі сходу, з Харкова. Це самий схід України. І я не потребувала їхнього [російського] захисту. Мене ніколи не переслідували. Те, що вони зробили, це напали на нас під приводом захисту російськомовних, яких ніхто тут ніколи не утискав, бо половина населення України говорить російською. Ми були русифіковані російською імперією.
Так, ця війна — це не про вас. Я мушу сказати, що деякі речі не стосуються Америки. Ця війна — це боротьба проти нашого столітнього гнобителя, який намагається повернути нас під свій контроль. Ми цього не хочемо. Люди в Грузії теж цього не хочуть — це видно з протестів, які зараз відбуваються там. Причина та ж сама: корумпований маріонетковий проросійський уряд відхилив волю народу, який хоче бути частиною Європи.
Це ніколи не було про НАТО, адже ми ніколи не виносили на обговорення приєднання до НАТО до російського вторгнення. Це ніколи не було навіть розмовою в Україні про вступу до НАТО. Так, вони [росія] стала межувати з НАТО зараз навіть більше, тому що Фінляндія через страх перед росією вступила до НАТО. Саме тому люди вступають до НАТО — вони хочуть захисту від російської агресії».
Стаття «Відбудова Харкова: як українське місто-герой планує вирости до 2,5 мільйонів жителів після війни» вийшла на KyivPost [увага: це українське видання, орієнтоване на іноземну аудиторію, проте варто знати, що у 2021 через ситуацію із власником там звільнилася команда і заснувала незалежний проєкт Kyiv Independent]. У матеріалі йдеться про теперішнє і майбутнє Харкова: відновлення інфраструктури, яку знищила росія, розміщення переселенців з Донбасу та інших регіонів. Міський голова Ігор Терехов стверджує, що у Харкові проживає 1,2 млн людей включно з 202 тис. переселенцями [Терехов неодноразово заявляв про це, однак на чому базуються ці дані, не уточнював — ред.]. Ба більше: мер вважає, що після війни населення Харкова зросте до 2,5 млн людей, місто буде потужним науковим, освітнім та економічним центром. Та в одному з міським головою не посперечаєшся: «Кожен, хто варить каву, ремонтує, виробляє чи продає, заслуговує на велику повагу. Завдяки цим людям Харків досі живий».