«Такі втрати зупинили би будь-яку країну, але не рф»: Залужний — про мобілізацію та плани агресора
Після внесення урядом на розгляд парламенту законопроєкту щодо удосконалення мобілізації в Україні Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний дав першу пресконференцію. «МедіаПорт» наводить ключові тези.
Про кількість мобілізованих
«Я не можу вести мову ні про які цифри, від слова взагалі. Я не хочу допомагати нашим ворогам робити їхню ворожу справу… Потреба для нас — це ресурс, це зброя, це боєприпаси, це в тому числі люди. Ми маємо, звісно, при формуванні потреби [враховувати] людей, яких ми втратили, людей, яких ми можемо втратити у наступному році, і людей, які нам необхідні для формування тих чи інших частин та підрозділів. Все це разом формується у загальну цифру, і не тільки, до речі, в людях, а й в боєприпасах, і в техніці, яка нам необхідна для ведення бойових дій».
«Українське законодавство досить чітко розмежовує усі функції, хто бере участь в обороні України. Збройні сили воюють безпосередньо. Для того, щоб воювати, у них є для цього Міністерство оборони, яке відповідно реагує на наші запити і займається задоволенням наших потреб, в тому числі людських».
«Я б все ж таки не виносив на загал обговорення таких цифр […]. Враховуємо в тому числі і завдання, які будуть виконуватися в наступному році. Це не значить, що ця цифра має завтра бути поставлена. Звісно, це все розбивається на певні періоди».
Про демобілізацію після 36 місяців служби
«Я чітко розумію і знаю, що наші бійці зараз на фронті у надскладних і дуже важких умовах роблять свою справу. Їм дуже-дуже важко. І мені хотілося б, щоб люди, які йдуть до війська, чітко розуміли, скільки їм необхідно воювати. Разом з Міністерством оборони ми погодилися на цифру 36 місяців, сподіваючись на два моменти: перше — що не буде загострення на фронті; друге — що цих людей через 36 місяців буде ким замінити».
«Якщо ми ведемо мову про 36 місяців,то, ймовірніше за все, розпочати цей процес необхідно буде в призові людей і в підготовці вже в наступному році. Для того, щоб у 2025-му році можна було здійснити демобілізацію».
Про електронні повістки
«Ми раді будь-якому способу, який забезпечить нашу потребу в людях. Якщо внаслідок електронних повіток ми їх отримаємо, це буде дуже добре. Якщо це буде здійснено якимось іншим чином, також це дуже добре. Але і Збройні сили України, і Генеральний штаб в цих питаннях — у ролі споживачів».
Про пропозицію проводити ротації за пів року
«Ця норма про шість місяців [пропозиція Міноборони], звісно, дуже цікава, і, звісно, хотілося б, щоб вона була. Але наші люди зараз не на змаганнях, не на якомусь турнірі, це не шоу, за яким спостерігає весь світ. Перше, від чого залежить ситуація на фронті, це від дій противника. І ми не можемо спрогнозувати те, це буде шість місяців, п’ять місяців, три місяці. Ситуація буває абсолютно різна. Люди, які пропонують через шість місяців провести ротацію, вони мають розуміти, тоді бойовий комплект військ необхідно збільшувати хоча б у два рази. І яка на виході буде сума, необхідна буде для того, щоб через пів року замінити цих людей на бойових позиціях. Ситуація зміниться, якщо противник буде атакувати з неатакованих ділянок. Що тоді робити в такій ситуації?»
«Люди мають відпочивати. Я вимагаю від командирів на місцях, щоб вони робили все можливе і неможливе для того, щоб здійснювати ротацію в підрозділі, в межах військової частини. Але законодавчо прописувати, що ми будемо рухатися таким чином, повірте моєму 30-річному досвіду служби в Збройних силах України, майже 10 років війни, що це поки що, скажімо так, обман, який, мабуть, нереальний у нинішніх реаліях».
Про придатність до військової служби
«Я вважаю, що на сьогоднішній день оперування ступенем інвалідності — II групи, III групи — не є актуальним. Чому? Тому що вирішує придатність до військової служби не інвалідність, яку має людина, а військово-лікарська комісія, яка визначає, чи придатна людина до військової служби, або непридатна».
Про підготовку військових
«Люди, які йдуть виконувати бойове завдання, мають бути підготовлені. Тут я підтримую навіть пропозиції, щоб підвищувати відповідальність за відправку на фронт непідготовлених солдатів. Такого бути абсолютно не може! Для підготовки військовослужбовців ми використовуємо усі наші можливості, і можливості, які надають наші партнери. Хочу підкреслити, що партнери приділяють цьому дуже велику увагу. Фактично, на сьогодні, наші можливості у цьому, можна сказати, необмежені. Ми можемо там готувати, на сьогодні, до 10 бригад повного складу. І ми ці можливості використовуємо».
Про можливі обмеження для ухилянтів (фінансові тощо)
«Ми — армія, ми — Збройні сили України, ми маємо лише воювати. Маємо отримувати ресурси, виконувати завдання і жодним чином навіть не можемо думати про те, що якось втрутитися в цивільне життя людей. Для цього є відповідні центральні органи виконавчої влади, які можуть це зробити. Ми не робили таких пропозицій, бо ми не можемо це робити як такі, по-перше. І по-друге, повірте мені, що у нас вистачає свого клопоту, щоб ще придумувати якісь обмеження для цивільних людей».
Про технології у війні
«Я намагався декілька місяців тому пояснити нашим партнерам, що відбувається у ХХI столітті і яким чином іде війна. Отримав безліч критики з цього приводу. Але з часом люди зрозуміли, що я був правий. Тому що у ХХI столітті розвиток науки, а як наслідок розвиток озброєння та військової техніки, безапеляційно веде в змінах тактики. 2024 рік не просто буде відрізнятися, а має відрізнитися від 2023. Інакше нас чекає те, про що я писав у статті [для The Economist]. Ми ці проблеми виявили і знайшли 90% рішень цих проблем, які обовʼязково треба вирішити, щоб у наступному році діяти більш ефективно. І найголовніше: зберегти людей. Ми над цим працюємо».
«З нами погодилися наші партнери й також зацікавилися цим питанням. І можу запевнити, що 2024 рік, саме воєнний рік, буде відрізнятися від 2023. Принаймні, ми для цього робимо усе. На жаль, мушу констатувати, що противник від нас не відстає. Останніми днями йде потужне протистояння, перш за все, на рівні застосування технологій. Але ми не збавляємо у цьому тиск. Хотів би подякувати Міністру оборони, команда якого підтримує усі технологічні прориви, що ми запропонували. У нас усе вийде. Я у цьому впевнений».
Про роботу ТЦК
«Що стосується територіальних центрів комплектування, то станом на сьогодні, чесно кажучи, роботою їхньою поки що незадоволений. Відповідно, якби я був задоволений, то ми б зараз не обговорювали питання цього законопроєкту [про мобілізацію]. За свої 30 років служби єдине, де я не хотів би служити, — це ТЦК. Необхідно мати певний набір знань, навичок, умінь, який дозволяє керівнику ТЦК виконувати свої обов’язки. Як ззовні, поза межами ТЦК, так і всередині цього організму. Але станом на сьогодні хочу сказати, що можливості щодо прийому особового складу територіальні центри комплектування не втратили».
Про чоловіків за кордоном
«На сьогоднішній день я не можу дати їм оцінки і не хочу цього робити, але буду дуже радий, якщо через деякий час я побачу їх у війську і з великим задоволенням організую з ними підготовку навіть за кордоном».
Про плани росії та інформацію ЗМІ про новий наступ
«На мою особисту думку, в західних ЗМІ пишеться дуже-дуже багато і інколи мені навіть, показуючи, що там написано, при всій повазі до експертного середовища, яке на Заході, деякі речі читати навіть не хочеться. Вони абсолютно не розуміють, що відбувається тут і там є дуже-дуже маленький відсоток тих експертів, з якими дійсно можна погодитися… До планів російської федерації, війна — це перш за все дії противника і наша реакція на його дії. І, звісно, ми враховуємо те, що може відбуватися у наступному році. Що ми бачимо, що буде відбуватися, я зараз не хочу озвучувати… Але ми уважно відслідковуємо. У нас на сьогоднішній день є достатньо розвідувальних органів, які проводять відповідну роботу, і у нас навіть є на сьогоднішній день можливість співставляти ті чи інші дані, порівнювати дані, які дають наші партнери, подивитися дані, які дають наші органи розвідки. І ми все робимо для того, щоб адекватно на це реагувати. І ведучий мову тут про цей закон — це якраз частка. І частка реакції на можливі дії Москви також у цьому закладене».
«Це була одна з моїх головних помилок: я вважав, що така кількість втрат, яку ми завдали противнику навіть рік тому, може зупинити [росію]. Така кількість втрат зупинила б будь-яку країну. Але я розумію, що не російська федерацію… Хлопці показують, що там твориться на лінії зіткнення. Гори тіл противника, я маю на увазі, які навіть ніхто не намагається забрати. Їх з’являється з кожним днем все більше і більше. На жаль, таке відношення російської федерації до власних людей. Тому на сьогоднішній день важко спрогнозувати, скільки ще необхідно нанести втрат, щоб це все припинилося. Я вважаю, що необхідно це робити постійно, рівно до того моменту, поки війна не закінчиться, поки противник не відмовиться від ведення бойових дій проти нашої країни».