Як під Харковом будують сміттєпереробний комплекс

Перший подкаст «МедіаПорта», з якого ви дізнаєтеся, коли планують закрити діючий Дергачівський сміттєвий полігон, на який везуть всі харківські відходи, хто будує новий комплекс з переробки відходів, як добуватимуть полігонний газ і на скільки може підвищитися тариф на послугу з вивезення сміття у Харкові. 

«Ми зараз їдемо на діючий полігон, там ми поспілкуємось про роботи, які відбуваються на діючому полігоні. Там відкривається панорама на будівництво нового полігону. Користуватися цигарками та якимись відкритими джерелами вогню суворо заборонено».

Це Юрій Суярко, директор КП «Муніципальна компанія поводження з відходами», нагадує правила безпеки. На під’їзді до полігону автобус із журналістами перестрибує ями. Вибоїни від вантажівок, характерний запах і зграї птахів, що здіймаються в небо, підтверджують — ми вже близько. 

На гору сміття метрів тридцять заввишки один за одним їдуть сміттєвози. Щодня тут вивантажують 5 тисяч кубометрів відходів з Харкова і найближчих околиць. Як за 15 років звалище розрослося на 13 гектарів, пам’ятає попередник Юрія Суярка, а нині радник Микола Скляров. Він очолював підприємство близько десяти років і згадує, як змінювався характер відходів. 

«Раніше багато дров возили сюди, зараз їх не возять. Раніше було багато будівельного сміття… 5,5 тисяч кубометрів щодня — це начебто звучить так, але за рахунок того, що, бачите, трактор, він пресує. Тільки висипає машина, він одразу утрамбовує, трактор вагою 20 тонн, уявляєте? Плюс у нас є компактор. Зараз це стадія завершення. Ми сподіваємося, що це практично останній шар, далі ми його пересипаємо ґрунтом і передаємо підряднику (турецька компанія, що здійснюватиме рекультивацію — ред.) у безпечному стані», — розповідає Скляров. 

У підніжжя сміттєвого насипу — ще піщані і вже вкриті щебнем ділянки нового полігону. Офіційно їх називають картами. Розпочати будівництво сучасного сміттєвого комплексу біля звалища обіцяли ще за часів мера Михайла Добкіна. Реальні ж роботи стартували два роки тому. Світовий банк погодив кредит на сорок мільйонів доларів. 

«Проект передбачає не тільки будівництво нових карт полігону і виробничих майданчиків, але й рекультивацію діючого полігону. Все тіло полігону буде затягнуто геомембраною, яка запобігатиме потрапляння полігонного газу в атмосферу. Тобто, по-перше, виключаємо потрапляння парникових, шкідливих газів в атмосферу, по-друге, тут пробурять 37 свердловин, через які видобуватимуть той біогаз, який утворюється в тілі полігону. Даний біогаз буде поставлятися на промисловий майданчик і, за допомогою газогенераторів, перетворюватися в електричну енергію. Відповідно ця електроенергія буде продаватися за «зеленим тарифом» нашим операторам ринку електроенергії, за що ми будемо отримувати певні гроші», — розповідає Суярко. 

Заробляти розраховують і на вторсировині. Для цього облаштують сортувальну лінію, розповідає Олександр Панченко, представник польської компанії-підрядника, що будує комплекс.

«Сортування відходів. В залежності від того, які відходи, від 10% до 40% повертаються на повторну експлуатацію. З подальшим захороненням відходів, які лишаються. Підготовлені карти, в картах застосовано захист ґрунту, кілька шарів геосинтетиків, які не дозволяють проходити фільтрату через шари», — пояснює Панченко.

Із введенням сортувальної лінії муніципальна компанія розраховує збільшити персонал вдвічі — до 150 людей.

«За допомогою тієї сировини, вторинної, що буде відсортовувати на сортувальній лінії, ми теж плануємо отримувати певний дохід, який буде нам дозволяти виплачувати суми кредитів. Держава виступає гарантом, але, звісно, що кредитні кошти будемо сплачувати ми, муніципальна компанія. Це десь так, на 15 років», — розповідає керівник КП.

На стільки ж має вистачати потужностей нового полігону. Але комунальники хочуть подовжити його життя — за рахунок подрібнення відходів. Видобуток біогазу зі старого і нового полігонів в муніципальній компанії називають перспективним напрямком. Скептикам відповідає Юрій Жибовський — представник німецької компанії, що здійснює технічний нагляд проекту. 

«Ви що? Він горить, ви собі не представляєте, як. Ні, ви не праві! Він з таким свистом виривався з тієї гори! Що ой-ой-ой… Це ж біда усіх таких звалищ, що вони періодично палають. Через те, що усередині накопичується метан. Це небезпечна справа, його дуже складно гасити. А якщо його на благо перетворити — це ж чудово! Газ надходить, є пальник, турбіна. Турбіна обертає генератор, генератор виробляє електроенергію», — розвіподає він.

Створення сортувальної лінії вимагає запровадження системи роздільного збору відходів і проведення просвітницької кампанії у Харкові — до цього неодноразово закликали міську владу представники громадськості. Зокрема — засновниця руху Kharkiv Zero Waste Анна Прокаєва — під її керівництвом у Харкові працюють мобільні станції з сортування відходів. Її місія — навчити людей позбуватися відходів відповідально і мінімізувати кількість сміття.  

Творці комплексу на це відповідають: задача полігону — приймати будь-яке сміття, інфраструктура міста до роздільного збору відходів поки не готова. І хоча всі комунальні підприємства, пов’язані з відходами, мають працювати заодно, кожен з них — відповідальний за своє, пояснює Юрій Суярко.  

«Муніципальна компанія поводження з відходами займається лише прийомом та утилізацією відходів на полігоні. Вивезенням та збором сміття у місті займаються компанії-перевізники. Це «КВБО» і так далі. Тобто це перш за все їх завдання — створювати умови для роздільного збору. Ми зараз проводимо роботу, щоб до відкриття лінії або одночасно із відкриттям, запроваджувати у місті роздільний збір. Оскільки це економічно вигідно: якщо до нас привозять уже роздільний збір, то ККД сортувальної зростає до 45%», — каже Суярко.

Історія старого полігону має завершитися за два місяці. За планом, у жовтні (якщо всі документи погодять) відходи везтимуть на першу ділянку нового полігону, розповідає інженер компанії-підрядника Микита Галевко. 

«У нас два пускових комплекси. У першому — дві ділянки. До жовтня ми маємо це зробити».

Вже прощаючись, директор муніципальної компанії зізнається: збільшення тарифу — неминуче. Нині харків’яни сплачують двадцять три з половиною гривні на місяць. 

«Наша складова у тарифі перевізника — 1,34 грн на людину в місяць. Тариф був затверджений ще в 2011 році. Зрозуміло, що ріст зарплатні удвічі, паливо, все інше… Питання тарифу ми вже зараз будемо порушувати. Тому що ми вже почали виплату відсотків. На даний момент ми порахували [яким має бути тариф], десь у нас виходить плюс 5-6 гривень. До тих 23 грн з копійками. Воно спочатку піде на розгляд мера», — говорить Суярко.

Добудувати комплекс повністю планують восени 2020 року.