«Щиро кається», але не коментує: що сказав у суді обвинувачений у побитті вчителя працівник ТЦК у Харкові
40-річний Сергій Воловик, солдат, який працював у групі оповіщення ТЦК у Харкові та став обвинуваченим після відео у соцмережах з побиттям людини, приїхав на засідання суду зі служби — офіційно відряджений. У коридорі біля судової зали він уперше від травня бачить потерпілого — вчитель Юрій Федяй каже журналістам, що втомився від цієї історії, тому тепер усі питання переадресовує адвокату.
Обвинувачений стоїть подалі від інших учасників процесу. Відводить погляд та пошепки цікавиться в адвоката про пресу. «Розгляд відкритий», — пояснює йому захисник.
Представниця потерпілого Юлія Палагіна «приємно здивована», що обвинувачений з’явився. На попередньому засіданні вона прогнозувала, що у зв’язку із переведенням Воловика на Запорізький напрямок (так заявили у Харківському обласному ТЦК) адвокат військовослужбовця клопотатиме про призупинення провадження. Не виключено, що це може статися пізніше.
У судовій залі сторони чекають на суддю мовчки. Сергій Воловик не говорить до потерпілого. Вибачень вчителю, якого кілька разів ударив на вулиці, обвинувачений не приніс.
Суддя Наталя Новіченко питає, чи готові сторони до розгляду по суті.
«Підстав для повернення обвинувального акту прокурору, закриття провадження не вбачається. З урахуванням місця вчинення кримінального правопорушення справа безпосередньо підсудна Салтівському районному суду міста Харкова. Угоди у даному кримінальному провадженні не укладались. Запобіжний захід відносно обвинуваченого Воловика не обирався. Наразі підстав для обрання запобіжного заходу не вбачається. За таких обставин я вважаю за можливе призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі Салтівського районного суду міста Харкова», — каже прокурор Сергій Яковенко.
Представниця потерпілого Юлія Палагіна підтримує позицію прокурора. Не проти початку розгляду у відкритому режимі і обвинувачений Сергій Воловик та його захисник Сергій Курило.
«Суд доповідає про те, що представником потерпілого подано до суду цивільний позов у межах даного кримінального провадження», — оголошує суддя Новіченко.
Моральну шкоду потерпілий оцінив у 300 тисяч гривень. Ще 21 тисячу просить компенсувати за послуги адвоката.
Суддя дозволяє пресі висвітлювати справу, нагадує про презумпцію невинуватості, просить не розголошувати будь-які персональні дані сторін та видаляється до нарадчої кімнати, щоб вирішити питання про призначення обвинувального акту до судового розгляду.
«Щиро кається», але не коментує
Перерва у суді — шанс для журналістів розпитати обвинуваченого. Проте кожне питання з боку преси відбиває його адвокат.
— У судовому розгляді ми будемо розповідати все, що було. А спілкуватись з пресою ми не будемо, — каже захисник Сергій Курило.
На його думку, коментарі поза процесом можуть завадити справедливому розгляду справи.
— Ми чули позицію потерпілого, його версію подій, як все відбувалось, хотіли почути від вас.
— Судовий розгляд — це головне зараз для нас.
Єдине, що підтверджує захисник, — обвинувачений визнає провину.
— Щире каяття у нас є у вчинку, все є.
— Розкажіть детальніше про це. Тобто ваш підзахисний визнає свою вину, правильно?
— Визнає.
— Сергію, а ви можете самі про це сказати?… — звертаємося до обвинуваченого.
— Ми не повинні відповідати на ваші питання, — відрізає адвокат.
Так само обвинувачений вирішив не реагувати на резонанс, що зчинився у соцмережах.
— Можливо, вам є що сказати суспільству? — ще одне питання Сергій Воловик залишає без відповіді.
— Я вас дуже прошу. Я розумію, що ви четверта влада. У нас зараз судова, — відповідає адвокат.
Суддя Наталя Новіченко призначає розгляд провадження у відкритому судовому засіданні та приймає до розгляду цивільний позов Юрія Федяя. Обвинувачений може подати письмові заперечення проти цивільного позову.
Каяття без вибачень
Представниця потерпілого Юлія Палагіна у коментарі для преси називає позицію обвинуваченого незрозумілою.
«З одного боку вони кажуть по щире каяття, а з іншого — демонструють неготовність навіть вибачитися. Словами, нематеріально. Просто елементарно словами вибачитися, — каже Палагіна. — Після конфлікту ми розглядали можливість вибачення та примирення, але після того, як на адресу мого клієнта посипався шквал негативу і офіційні коментарі про те, що була провокація з його боку, про які примирення можуть взагалі йти мова?»
Ба більше, додає адвокатка: колеги військовослужбовця, які є свідками побиття, теж заявили про «провокацію» з боку Юрія Федяя.
«Жодної провокації не було. Після перевірки документів, коли було з’ясовано, що мій клієнт має відстрочку на підставі того, що він є вчитель, він [обвинувачений] почав дуже зухвало поводитися, кажучи про те, що «нам такие нужны, будешь в окопе исторю рассказывать». Вибачаюсь за російську, але це була цитата», — каже Палагіна.
Зухвало, але є пом’якшення
На допиті під час досудового розслідування Сергій Воловик визнав провину і з’явився до слідчого за першого виклику, розповідає прокурор Сергій Яковенко.
«Самостійно прибув до органу досудового розслідування, надав відповідні викривальні покази стосовно себе та вчиненого даного кримінального провадження. Взяв участь у всіх слідчих діях, слідчих експериментах, в тому числі слідчий експеримент з метою встановлення тілесних ушкоджень, які були завдані», — розповідає прокурор.
Пояснюючи свою поведінку, обвинувачений сказав дізнавачам, що Юрій Федяй нібито «не одразу надав документи щодо наявності від нього відстрочки та почав відшучуватись від співробітників ТЦК».
«І внаслідок такого суспільного накалу це викликало у обвинуваченого таку відразу та він порушив відповідний громадський порядок, публічно наніс два удари потерпілому», — продовжує прокурор.
Як це було насправді, доведеться з’ясувати під час судового розгляду.
Прокурор тим часом роз’яснює, чому справу кваліфікували за статтею «Хуліганство».
«Хоч у нас обвинувачений Воловик є звичайним солдатом, але за спеціальним розпорядженням виконував заходи з оповіщення населення під час загальної мобілізації. Однак, як посилаються і ваші колеги на статтю 426-1 (Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень), відповідна кваліфікація має тягти за собою тяжкі наслідки, виключно тяжкі наслідки. […] Аж ніяк не нанесення легких тілесних ушкоджень. А тому саме цинізм, я перепрошую, особлива зухвалість, з якою Воловик наніс відповідні удари в публічному місці цивільній особі, було б визначальним для кваліфікації його дії органом дозвілого розслідування».
Якщо провину обвинуваченого доведуть, він може відбутися штрафом або арештом, максимальне покарання за хуліганство — п’ять років обмеження волі.
— А щодо його колег, які ніяк не реагували на порушення порядку?
— Все миттєво сталося, тому колеги, всі ж ми бачили це відео, я думаю, вони не мали навіть часу відреагувати.
— Три удари [зі слів Федяя] було, був час якось зупинити.
— Кількість ударів ми також під час судового слідства будемо встановлювати… Ми не вбачаємо в діях цих осіб якоїсь вини.
Сергій Воловик — харків’янин, мобілізований до війська, учасник харківського контрнаступу 2022 року, дістав поранення в Ізюмі, розповідає прокурор.
«За нашою інформацією, отримав поранення під час українського контрнаступу на місто Ізюм, отримав поранення важке, пов’язане з переламом ключиці і тому більше продовжувати активну участь у бойових діях не міг, оскільки тривалий час лікувався. Отримав поранення, які стали підставою для призначення йому групи інвалідності. І в подальшому не захотів залишати військо, а продовжив військову службу вже в лавах ТЦК», — каже Яковенко.
Прокурор вже визначив обставини, що можуть пом’якшити покарання обвинуваченого. Окрім щирого каяття, про яке заявив адвокат Воловика, це «активне сприяння дізнанню».
На наступному засіданні 16 червня прокурор має озвучити обвинувачення.